Кафедра пропедевтики внутрішньої медицини, медсестринства та біоетики

Permanent URI for this communityhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/33454

Browse

Search Results

Now showing 1 - 6 of 6
  • Thumbnail Image
    Publication
    Навчання та викладання практичних медичних освітніх компонентів за допомогою кейс-методу
    (ХНМУ, 2024-05-28) Ащеулова, Тетяна Вадимівна; Кузьменко, Наталія Михайлівна; Демиденко, Ганна Валеріївна
    У часи сьогодення актуальними залишаються кейс-технології як для навчання, так і для викладання. Від англійської case method, саsе studу, case based learning – кейс-метод, метод конкретних ситуацій або метод ситуаційного аналізу – це така техніка навчання, що використовує опис реальних ситуацій. Такий метод наближає процес навчання до реальної практичної діяльності спеціалістів. У свою чергу, у галузі медичної педагогіки дозволяє розвинути власне клінічне мислення та покращити практичні навички. При застосуванні кейс-методу викладання практичних медичних освітніх компонентів та програм дозволило нам як викладачам у цікавій і корисній формі представити теоретичний та практичний матеріал освітнього компоненту. А для здобувачів освіти кейс-метод дозволив навчати тих, хто здобуває освіту, а саме: збільшити мотивацію, заохотити мислення, навчити працювати з отриманою інформацією, аналізувати дані додаткових досліджень, проводити відокремлену діагностику, поєднати теоретичні знання з практичними проблемними завданнями, розвинути здатність вирішувати складні ситуаційні задачі, робити раціональні висновки та відпрацьовувати практичні навички з медичних освітніх компонентів.
  • Thumbnail Image
    Publication
    Кейс-метод як симуляційна технологія при викладанні освітньо-професійних програм та практичних медичних освітніх компонентів
    (ХНМУ, 2024-05-28) Ащеулова, Тетяна Вадимівна; Кузьменко, Наталія Михайлівна; Завгородня, Любов Василівна
    У реаліях сьогодення симуляційне навчання в медичній освіті – обов’язковий компонент у професійній підготовці здобувачів освіти. Ця сучасна методика навчання заснована на реалістичному моделюванні, імітації клінічної ситуації чи окремо взятої фізіологічної системи, для цього можуть використовуватися біологічні, механічні, електронні та віртуальні комп’ютерні моделі. Однією з таких моделей є кейс-метод, який є проблемно орієнтований метод і призначений для стимулювання вивчення практичних медичних освітній компонентів та освітньо-професійних програм, базуючись на вирішенні тих чи інших проблемних ситуацій. Наш кейс-метод був представлений у різних видах, а саме: презентації з клінічними проблемними ситуаційними завданнями, тестів, ситуаційних задач, тренажерів практичних навичок та відео-кейси, і на різних стадіях навчального процесу – як в процесі навчання, так і в процесі контролю. При застосування кейс-методу в здобувачів освіти розвиваються самоаналіз і навички такі як: аналітичні, практичні, творчі, комунікативні та соціальні.
  • Thumbnail Image
    Publication
    Структурні параметри міокарду при коморбідністі артеріальної гіпертензії та хронічного обструктивного захворювання легень
    (ХНМУ, 2024-01-17) Волік, Марія Сергіївна; Кузьменко, Наталія Михайлівна
    Артеріальна гіпертензія (АГ) є одним із найбільш поширених захворювань в світі і займає перше місце в структурі патології серцево-судинної системи. В свою чергу, хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ), яке вражає до 6,37% населення світу, пришвидшує клінічні прояви АГ та призводить до частіших ускладнень та підвищує рівень смертності, що провокує значні розлади функціональної активності серцево-судинної системи, які проявляються розвитком зрушень структурних показників серця. У коморбідній групі пацієнтів із АГ та ХОЗЛ показник ІММ ЛШ був значно вищим за групу з ізольованою АГ, що вказує на більші гіпертрофічні зміни ЛШ, які провокуються поєднанням АГ та ХОЗЛ. Таким чином, гіпертрофія ЛШ на ранніх стадіях АГ в повній мірі не проявляється, але ранні структурні зміни вже визначаються, що дає змогу більш ранній діагностиці та можливому проведенню профілактичних заходів прогресування хвороби. В свою чергу, гіпертрофія ЛШ у хворих з АГ проявляється на більш ранніх етапах перебігу захворювання при її коморбідності з ХОЗЛ, на що вказують зміни міокарду в таких хворих.
  • Thumbnail Image
    Publication
    Особливості професійної підготовки здобувачів освіти освітнього компоненту «Сестринська практика»
    (ХНМУ, 2024-01-17) Кузьменко, Наталія Михайлівна; Волік, Марія Сергіївна
    В теперішній час інформаційні технології – є невід’ємним компонентом освітньої галузі, які оптимізують і підвищують ефективність професійних компетентностей не тільки викладачів, а й здобувачів освіти. Як наголошує національна стратегія розвитку освіти в Україні – пріоритетним для розвитку освітньої сфери є введення сучасних технологічних засобів інформаційно-комунікаційного типу до освітнього процесу. Кейс-технології широко застосовується в різних галузях науки, зокрема в медицині, юриспруденції, економіці, менеджменті й, звичайно, в освіті. Освітній компонент «Сестринська практика» передбачає опанування основною маніпуляційною технікою медичної сестри відповідних підрозділів стаціонару, а також вивчення гігієнічних, профілактичних та лікувальних заходів, які входять до компетенції середнього медичного персоналу і застосовуються для створення комфортних умов перебування хворого у медичному закладі, сприяння якнайшвидшого одужання пацієнта, запобігання розвитку ускладнень. При вивченні освітнього компоненту «Сестринська практика» із застосуванням кейс-технологій перевагами є те, що здобувачі освіти глибше запам'ятовують матеріал, мають змогу безперервно підвищувати свої професійні компетентності та якість навчання.
  • Thumbnail Image
    Item
    Програма освітнього компоненту Догляд за хворими (практика)
    (ХНМУ, 2024-08-27) Ащеулова, Тетяна Вадимівна; Кочубєй, Оксана Анатоліївна; Кузьменко, Наталія Михайлівна
    «Догляд за хворими» (практика) є першою клінічною дисципліною, під час вивчення якої відбувається знайомство студента із роботою медичних закладів стаціонарного типу, перший контакт із хворими, формування морально-етичних основ подальшої професійної поведінки. Навчальна дисципліна «Догляд за хворими» передбачає вивчення гігієнічних, профілактичних та лікувальних заходів, які входять до компетенції молодшого та частково середнього медичного персоналу і застосовуються для створення комфортних умов перебування хворого у медичному закладі, сприяння якнайшвидшого одужання пацієнта, запобігання розвитку ускладнень, а також опанування найпростішими маніпуляціями надання першої медичної допомоги при невідкладних станах. Засвоєння матеріалу базується на послідовному ознайомленні з особливостями реалізації вказаного обсягу дій у роботі терапевтичних відділень лікарень. Організація навчального процесу здійснюється за вимогами Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи, яка ґрунтується на визначенні навчального навантаження здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення визначених результатів навчання та обліковується у кредитах заснованої на поєднанні технологій навчання за розділами та залікових кредитів оцінки – одиниць виміру навчального навантаження студента, необхідного для засвоєння дисципліни або її розділу.
  • Thumbnail Image
    Publication
    Професійна самоосвіта медичних сестер
    (2024-12-25) Ащеулова, Тетяна Вадимівна; Кузьменко, Наталія Михайлівна; Гондар, Ліра Олександрівна
    Свій професійний розвиток медична сестра здійснює на курсах підвищення кваліфікації, які зазвичай функціонують у провідних медичних коледжах (училищах), вищих навчальних медичних закладах III—IV рівнів акредитації. Курси підвищення кваліфікації з одного і того самого профілю роботи потрібно проводити один раз на п’ять років. Згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я України від 23 листопада 2007 р. № 742 “Про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою” {Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства охорони здоров’я №1106 (z0457-20) від 12.05.2020, №74 (z0319-21) від 19.01.2021, №1555 (z1635-23) від 31.08.2023} атестація проводиться з метою підвищення їхньої кваліфікації, професійного рівня та ефективності медичної допомоги населенню. Атестації підлягають середні медичні працівники всіх спеціальностей зі стажем роботи не менше 5 років . Отже, професійна самоосвіта медичних сестер, як і у лікарів, має бути безперервним вдосконаленням та підвищенням професійної майстерності та кваліфікації, що відповідає сучасним вимогам.