DSpace Repository

ISSN 2310-8363

Репозитарій Харківського національного медичного університету – це відкритий електронний архів академічних текстів, матеріалів наукового та навчально-методичного призначення, створених науковцями, викладачами, іншими працівниками університету та здобувачами

З усіх питань щодо Репозитарію ХНМУ звертайтеся до координатора Тетяни Павленко за адресою: repository@knmu.edu.ua

Communities in DSpace

Select a community to browse its collections.

Now showing 1 - 19 of 19

Recent Submissions

Лісовий Володимир Миколайович: до 70-річчя від дня народження та 47-річчя науково-педагогічної діяльності: біобібліографічний покажчик
(Харківський національний медичний університет, 2026) Киричок, Ірина Василівна (укладач); Бєлєвцова, Я.С. (укладач); Кравченко, Світлана Анатоліївна (укладач); Куц, Ольга Володимирівна (укладач); М'ясоєдов, Валерій Васильович (ред.)
Сучасні аспекти первинних імунодефіцитів у дітей : навч. посіб. для здобувачів вищої освіти, інтернів, аспірантів, науковців, лікарів-педіатрів та імунологів, сімейних лікарів
(ХНМУ, 2026) Фролова, Тетяна Володимирівна; Frolova, Tetyana; Лядова, Тетяна Іванівна; Lyadova, Tetyana; Волобуєва, Ольга Вікторівна; Volobueva, Olga; Савво Олексій Миколайович; Savvo, Oleksiy; Карпушенко, Юлія Валентинівна; Karpushenko, Julia; Сіняєва, Ірина Резівна; Sinyaeva, Irina
Алгоритм надання першої медичної допомоги на стоматологічному амбулаторному прийомі
(ХНМУ, 2026) Діасамідзе, Е.Д.; Російський, П.В.; Таравнех, Ш.Д.; Гордієнко, С.А.; Варв’янський, П.Ю.
Навчальний посібник присвячено вивченню тем можливого розвитку невідкладного стану при наданні пацієнту стоматологічної допомоги, а саме: його своєчасної діагностиці, відпрацювання навичок необхідності застосування реанімаційних заходів та інтенсивної терапії на стоматологічному прийомі. Посібник розроблено для слухачів циклів підвищення кваліфікації за фахами «Хірургічна стоматологія», «Щелепно-лицева хірургія», «Ортопедична стоматологія», «Ортодонтія» та «Пародонтологія».
Comparative analysis of amlodipine and lercanidipine: mechanisms, limitations, and prospects of combined antihypertensive therapy
(2026) Bondarenko, Yaroslav; Iermolenko, Tamara; Pionova, Olena
Background. Arterial hypertension remains a leading factor in cardiovascular mortality. Fixed-dose combinations provide long-term blood pressure control and increase adherence to therapy. Amlodipine is the pharmacokinetic standard for fixed-dose combinations due to its long half-life and stable exposure, whereas lercanidipine – a third-generation drug with better tolerability – remains underrepresented in combination regimens. Aim of the study. To compare the pharmacokinetic, pharmacodynamic, and clinical characteristics of amlodipine and lercanidipine, and to substantiate the role of lercanidipine in combination antihypertensive therapy within rationally designed fixed-dose combinations. Materials and methods. A structured literature review (according to international standards for the preparation of systematic reviews) was conducted in the scientific literature databases PubMed, Scopus, Web of Science, and Cochrane Library for the years 2020–2025. 50 sources were selected after screening 847 records. The design encompassed three stages: comparison of drug profiles, analysis of microcirculatory mechanisms, and the development of a physiologically based pharmacokinetic protocol. Results. Amlodipine (half-life of 30–50 hours) is minimally affected by food and metabolism by the cytochrome P450 3A4 isoenzyme, and has a powerful evidence base from large-scale clinical trials. Lercanidipine provides a 24-hour effect due to a membrane depot and is characterized by a lower incidence of peripheral edema (9 percent versus 19 percent). Dependence on the cytochrome P450 3A4 isoenzyme and a pronounced effect of food intake limit its use in fixed-dose combinations. The combination with renin-angiotensinaldosterone system blockers neutralizes the residual risk of edema through postcapillary vasodilation and provides a synergistic blood pressure reduction without unwanted pharmacokinetic interactions. Conclusions. Amlodipine remains the standard for combination therapy. Physiologically based pharmacokinetic modeling and optimized dosage forms are capable of overcoming the pharmacokinetic limitations of lercanidipine and expanding its role in fixeddose combinations.
From Joint to Differentiated Liability: Reforming Ukrainian Medical Law in Light of the EU AI Act and the Estonian Experience
(2026) Kapustnyk, Volodymyr; Kurylo, Volodymyr
Background: The growing use of high-risk artificial intelligence (AI) systems in healthcare challenges traditional models of medical liability, particularly where clinical decisions emerge from interactions among healthcare professionals, healthcare institutions, software providers, and algorithmic systems. In such circumstances, establishing causation and allocating responsibility becomes significantly more complex because of algorithmic opacity, distributed decision-making, and the involvement of multiple actors with different degrees of control over AI-related risks. Method: This study employs doctrinal and comparative legal methods to examine the transformation of liability models in the context of AI-assisted medical decision-making. The analysis is based on Ukrainian civil and medical law, Regulation (EU) 2024/1689 ‘the EU Artificial Intelligence Act’ (EU AI Act), standards of access to justice under Article 6 of the European Convention on Human Rights, and the Estonian model of digital healthcare governance and accountability. Results and Conclusions: The study demonstrates that traditional models of joint liability are increasingly inadequate for disputes involving high-risk medical AI systems because they fail to distinguish between actors exercising different degrees of control over algorithmic risk. It further demonstrates that the EU AI Act provides both a normative and conceptual foundation for a differentiated liability framework based on functional responsibility, human oversight, and risk governance. The article pays particular attention to the procedural significance of explainability, logging, and traceability as mechanisms that support causation assessment, access to evidence, and effective judicial review. The Estonian experience illustrates how digital accountability infrastructure, supported by clear institutional responsibilities and legal regulation, can strengthen oversight of AI-assisted medical decisionmaking. The article identifies key legislative gaps in Ukrainian medical law on AI-assisted healthcare. It proposes practical reform directions, including a differentiated liability model based on control over algorithmic risk. It concludes that this approach provides a more coherent and legally predictable framework for allocating responsibility in AI-assisted healthcare than traditional models of collective liability and aligns with emerging European approaches to AI governance and liability.