DSpace Repository

ISSN 2310-8363

Репозитарій Харківського національного медичного університету – це відкритий електронний архів академічних текстів, матеріалів наукового та навчально-методичного призначення, створених науковцями, викладачами, іншими працівниками університету та здобувачами

З усіх питань щодо Репозитарію ХНМУ звертайтеся до координатора Тетяни Павленко за адресою: repository@knmu.edu.ua

Communities in DSpace

Select a community to browse its collections.

Now showing 1 - 19 of 19

Recent Submissions

Клініко-лабораторні показники в оцінці ступеня тяжкості інфаркту міокарда
(2026) Асланович, А.А.
У магістерській роботі проведено комплексний аналіз та теоретичне узагальнення клініко-лабораторних показників, що визначають ступінь тяжкості та прогноз у пацієнтів із гострим інфарктом міокарда. Обґрунтовано, що найбільш ефективною стратегією оцінки ступеня тяжкості інфаркту міокарда є мультимаркерний підхід, який включає одночасну оцінку маркерів некрозу, запалення, міокардіального стресу та нейрогуморальної активації. Це дозволяє реалізувати принципи персоналізованої медицини, забезпечуючи індивідуальний підхід до лікування та реабілітації кожного пацієнта.
Клініко-лабораторне обгрунтування лейкозів
(2026) Стецура, Н.М.
Тенденція до зростання хворих на лейкоз змушує не тільки вдосконалювати лікування, а й підвищувати ефективність та точність первинної діагностики, що в подальшому дозволить спрогнозувати перебіг захворювання та підвищити ефективність терапії. В даній магістерській роботі проведена експериментальна оцінку використання набору «Лейкодіф 200» у порівнянні з традиційним методом за Романовським, що дозволило встановити пряму залежність між кількістю маніпуляцій (занурень) та якістю візуалізації клітинних структур. Шляхом апробації різних режимів експозиції було визначено оптимальний алгоритм забарвлення, за якого досягається найвищий бал якості та чітка диференціація гранулоцитів і бластних клітин. Встановлено, що стандартизація кількості занурень у фарбувальні розчини дозволяє усунути такі дефекти, як недофарбування або поява артефактів, що мінімізує ризик хибного трактування морфології. Таким чином, доведено, що впровадження валідованого експрес-методу забезпечує високу достовірність результатів при суттєвому скороченні часу дослідження, що має вирішальне значення для вчасної верифікації лейкозів. Було доведено, що при ранній діагностиці ХЛЛ, а саме через виявлення патогномонічних тіней лейколізу (Боткіна-Гумпрехта) та значної лімфоцитарної проліферації, зростають показники успішного контролю над захворюванням. Правильне визначення фахівця лабораторної діагностики дозволяє попередити розвиток термінальної стадії та важких ускладнень. Використання найпоширеніших барвників, таких як Азур-еозин за Романовським та «Лейкодіф 200» з оптимальним часом фарбування мазків, дає змогу отримати максимально чітку картину поля зору та клітинами зокрема. Це безпосередньо впливає на точність діагностики, мінімізує випадки помилкової ідентифікації клітин та спрямовує на вибір терапевтичних схем.
Лабораторні маркери при захворюваннях серцево-судинної системи
(2026) Таран, Артем Миколайович
Проведене дослідження дозволило систематизувати та узагальнити наукові дані щодо клініко-діагностичного значення лабораторних біомаркерів при серцево-судинних захворювань, висвітливши ключові тенденції та невирішені проблеми сучасної кардіології. Високу клінічну цінність продемонстрував і багатомаркерний підхід, що дозволяє відобразити різні патофізіологічні процеси. У цьому контексті натрійуретичні пептиди, зокрема BNP та NT-proBNP, залишаються незамінними для діагностики та прогнозування серцевої недостатності, а серійні вимірювання NT-proBNP забезпечують динамічну оцінку ефективності терапії. Високочутливий С-реактивний білок довів свою роль як незалежного предиктора серцево-судинних подій, особливо у контексті первинної профілактики. Водночас D-димер зберігає значення у виключенні венозної тромбоемболії та прогнозуванні ризику ускладнень антикоагулянтної терапії. Значний потенціал мають новітні біомаркери (фактор диференціації росту 15 та розчинний ST2, галектин-3, копептин, циркулюючі мікроРНК), але відсутність стандартизації між імуноаналізами різних виробників призводить до значних розбіжностей у референтних значеннях та діагностичних порогах. Крім того, істотну роль відіграє преаналітична варіабельність, яка зумовлена технічними особливостями забору, зберігання та транспортування зразків.
Лабораторна діагностика медикаментозної алергії
(2026) Білоцерківець, Назар Анатолійович
Магістерська робота присвячена медикаментозній алергії, яка залишається однією з найскладніших і найважливіших проблем сучасної медицини, оскільки поєднує складні імунологічні механізми з широким спектром клінічних проявів. Особливо значущим є питання алергії на β-лактамні антибіотики — пеніциліни та цефалоспорини, які залишаються одними з найпоширеніших причин медикаментозних алергій, відповідальні за значну частину тяжких реакцій, включно з анафілаксією. В роботі проведено комплексну порівняльну оцінку діагностичної інформативності визначення специфічних IgE (sIgE) та тесту активації базофілів (ВАТ) у пацієнтів з підозрою на гіперчутливість до β-лактамних антибіотиків, що доводить вищу чутливість та функціональну значущість ВАТ у складних діагностичних випадках. Систематизовано сучасні дані щодо механізмів перехресної реактивності між β-лактамними антибіотиками, довівши, що ключовим фактором є подібність бічних ланцюгів (R1), а не наявність спільного β лактамного кільця. Це обґрунтовує можливість безпечного призначення цефалоспоринів пізніх поколінь пацієнтам з алергією на пеніцилін. Удосконалено діагностичний алгоритм для пацієнтів із підозрою на медикаментозну алергію, що інтегрує клініко-анамнестичні дані з результатами шкірних проб та сучасних методів in vitro, дозволяючи обґрунтовано проводити процедуру «зняття хибного маркування» алергії та раціоналізувати антибіотикотерапію.
Спектр збудників пневмонії в осіб середнього віку
(2026) Горенко, Любов Олександрівна
Магістерська робота присвячена вивченню особливостей етіологічного спектра збудників пневмонії у пацієнтів середнього віку з урахуванням факторів ризику та обґрунтуванню оптимального алгоритму лабораторної діагностики з використанням сучасних мікробіологічних та молекулярно-генетичних технологій. В роботі узагальнено дані про специфіку мікробіому дихальних шляхів у осіб середнього віку; проаналізовано зміну спектра збудників залежно від наявності супутньої патології; деталізовано алгоритм лабораторного дослідження з урахуванням категорії ризику пацієнта. Матеріали роботи можуть бути використані для вдосконалення діагностичних протоколів у клініко-діагностичних лабораторіях, що дозволить скоротити час верифікації збудника, забезпечити раннє виявлення резистентних штамів та сприятиме раціональному призначенню антимікробної терапії.