DSpace Repository

ISSN 2310-8363

Репозитарій Харківського національного медичного університету – це відкритий електронний архів академічних текстів, матеріалів наукового та навчально-методичного призначення, створених науковцями, викладачами, іншими працівниками університету та здобувачами

З усіх питань щодо Репозитарію ХНМУ звертайтеся до координатора Тетяни Павленко за адресою: repository@knmu.edu.ua

Communities in DSpace

Select a community to browse its collections.

Now showing 1 - 18 of 18

Recent Submissions

The impact of wartime on perinatal outcomes in Kharkiv
(Springer nature, 2025) Lakhno, Igor
Objective: The armed conflict changed the humanitarian situation in the frontline areas in Ukraine. Kharkiv is a city located close to the frontline since the beginning of the war. The influence of war on fetal health and perinatal pathologies is still not clear. The study was focused on the association between maternal heart rate variability (HRV), fetal HRV, gestational age at birth, neonatal biometric parameters, and Apgar scores in pregnant women from Kharkiv and internally displaced persons (IDPs). Methods: This study was performed among 39 patients in 22-30 weeks of gestation who were enrolled in the study. The 20 residents were included in Group I. The 19 pregnant IDPs were included in Group II. Fetal HRV variables were obtained from an RR interval derived from the maternal abdominal wall via noninvasive fetal electrocardiography. The study protocol also included the term at birth, neonatal weight, length, head circumference, and Apgar score. Results: The term of birth was significantly higher in Group I. PB occurred in 10% of Kharkiv residents. PB rate was higher in IDPs 42.1% (p= 0.0310). Group I newborns showed superior biometry to those born to IDPs. A moderate positive correlation was observed between fetal AC (acceleration capacity) and Apgar score (r = 0.34, p = 0.034), as well as between fetal DC (deceleration capacity) and Apgar score (r = 0.37, p =0.019). The logistic regression model with the neonatal body weight showed the relationship with the AC maternal and maternal status (resident or IDP). The fetal growth demonstrated coupling with maternal autonomic regulation and maternal status. Such relationships among IDPs were stronger. Conclusions: The rate for PB was significantly higher in IDPs. The term of birth, parameters of neonatal body weight, and body length were higher in the residents’ group. Fetal AC/DC demonstrated a moderate positive correlation with Apgar score. Therefore, these variables could be of use for monitoring fetal health. Maternal AC impacted neonatal body weight. The mechanism of the relationship between maternal sympathetic regulation and fetal growth was not understood. Maternal IDP status had a relationship with neonatal body weight. The wartime conditions affected fetal growth and maturation negatively in IDPs.
Exploring the relationship between fetal growth restriction and heart rate variability parameters
(Medical University of Gdańsk, 2025) Lakhno, Igor
Background: Fetal growth restriction (FGR) is a multifactorial disturbance of fetal nutrition with short- and long--term consequences (e.g. autonomic malfunction and delayed neurological maturation). Fetal heart rate variability (HRV) is critically dependent on autonomic regulation. This study focused on identifying a correlation between neonatal biometry and HRV variables. Material and methods: This was a descriptive cross-sectional study of 48 women at 22-36 weeks of pregnancy. The fetal cardiac signals were obtained from the maternal abdominal wall via non-invasive fetal electrocardiography (NI-FECG). The stress index (SI) was selected for evaluation among all linear HRV variables. Cardiotocographic parameters (short-term variation (STV) and long-term variation (LTV)) were determined, along with cardiographic: AC (acceleration capacity) and DC (deceleration capacity). Results: FGR was detected in 9 women. The fetal growth was appropriate in 31 patients. 8 patients were excluded from the study. The detected variables of HRV in FGR were different, however statistical significance was impossible to determine (small number of cases). A strong linear correlation was detected between all the HRV variables: AC, DC, SI, STV, and LTV. Whereas, AC and DC had significant correlation with the 1-minute Apgar score. Multivariate regression analysis showed a statistically significant correlation of SI with the gestational age at birth. Conclusions: SI could be of use in the advancement of conventional FGR management and has potential for further research.
A case of large subchorionic hematoma
(Springer nature, 2025) Lakhno, Igor; Tkachov, Adriy; Korovai, Serhiy
The cases of persistent subchorionic hematoma are not rare. The management includes the conventional approaches to the treatment of threatened miscarriage. This case demonstrates a large subchorionic hematoma as a cause of preterm placental abruption and preterm birth via cesarean section. We present the case of a 23-year-old G1P0 patient with a massive subchorionic hematoma during the first, second, and third trimesters. The woman was admitted to the gynecological clinic several times because of threatened miscarriages at 9, 11, 13, and 20 weeks of pregnancy. Since then, multiple subchorionic or intermembranous hematomas were visualized on ultrasound. They were resistant to progesterone and tranexamic acid. However, hemodynamic Doppler ultrasound did not reveal any abnormalities of the uteroplacental, umbilical, or fetal hemocirculation later on. Fetal growth parameters were appropriate. The patient was admitted with bleeding due to preterm placental abruption at 35 weeks of gestation. A live preterm male baby was born via urgent cesarean, weighing 2300 g, measuring 46 cm in length, with an Apgar score of 6-7. Placental histological examination revealed a massive placental thrombohematoma (Breus’ mole). The mother had a shortened pQ interval on the ECG tracing and an incomplete uterine septum. A true umbilical knot was found. The newborn passed through the neonatal resuscitation unit. After 10 days, both the mother and her baby were released from the hospital. A persistent subchorionic hematoma and prolonged mild bloody discharge raise suspicion for Breus’ mole. The initial venous source hemorrhage triggered the rupture of arterial utero-placental vessels. Maternal cardiac events, uterine and umbilical anomalies were involved in this case. Preterm placental abruption occurred because of placental thrombohematoma.
Вплив стресу на автономну нервову регуляцію матері та плода і масу тіла новонародженого
(LLC Medexpert, 2025) Лахно, Ігор Вікторович; Овчаренко, Андрій Тимурович
Стрес воєнного часу має множинні негативні проєкції на стан здоров’я матері та плода. Мета – вивчити рівень показників стресу матері, варіабельності серцевого ритму (ВСР) матері та плода, неонатальної біометрії, стану за шкалою Апгар і можливих взаємозв’язків між ними в жінок – мешканок міста Харкова і внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Матеріали і методи. Проведено крос-секційне дослідження серед 71 вагітної жінки в термінах 26–37 тижнів. Серед них 39 жінок були місцевими мешканками (І група), а 32 – ВПО (ІІ група). Психоемоційний стан жінок досліджуваних груп оцінено за допомогою визначення рівня тривожності і рівня переживання стресу з використанням психодіагностичних методів. Показники ВСР плода отримано з ряду RR-інтервалів, зареєстрованих із черевної стінки матері за допомогою неінвазивної електрокардіографії плода. Результати. Вивчивши показники ВСР матері та плода, не встановили статистично значущої різниці між групами. Пізніші терміни розродження сприяли вірогідному збільшенню маси тіла, довжини тіла, окружності голівки новонароджених, оцінки за шкалою Апгар у І групі. Рівень стресу був вищим саме в ІІ групі. Вивчення багатофакторної логістичної регресії дало змогу встановити зв’язок між стресовим індексом (SI) матері та масою тіла новонародженого, а також із рівнем тривожності за Спілберг і за Тейлор. Висновки. У вагітних ВПО виявлено підвищений рівень тривожності, збільшення оцінки переживання стресу, а також знижений термін пологів, біометричні показники та стан новонароджених порівняно з місцевими жительками міста Харкова. Показники логістичної регресії показали зв’язок між SI матері та масою тіла новонародженого, а також із рівнем тривожності за Спілбергер і за Тейлор. Стрес матері є важливим патогенетичним чинником порушень живлення і росту плода.
Обґрунтування та перспективи інфузійної терапії в жінок із прееклампсією
(LLC Medexpert, 2025) Лахно, Ігор Вікторович
Прееклампсія є великим акушерським синдромом, що виникає в ІІ половину вагітності на тлі синдрому ішемічної плаценти або порушеної адаптації серцево-судинної системи жінки. Це захворювання обумовлює коротко- і довготривалі наслідки з боку здоров’я матері й плода. На сьогодні впроваджено деякі профілактичні й терапевтичні підходи серед контингенту жінок із високим ризиком і маніфестною прееклампсією. Мета – провести пошук новітніх ефективних підходів до профілактики і менеджменту жінок із прееклампсією із застосуванням малоб’ємної інфузійної терапії. Відомо про зниження рівня аміноцукрів у плацентах жінок із прееклампсією. В епігенетичних дослідженнях доведено, що наявність мутації гена сорбітолдегідрогенази характерна для жінок із цією патологією. Обґрунтовано перспективи застосування розчинів для малооб’ємної інфузійної терапії на основі сорбітолу і ксилітолу. Наголошено на можливостях персоналізованої інфузійної терапії при прееклампсії. Ця терапія грунтується на застосуванні комбінацій молекул із високим волемічним індексом і розчинами, близькими за складом до плазми крові. Висновки. Багатофункціональні гіперосмолярні розчини на основі ксилітолу або сорбітолу можуть застосовуватися на будь-якому етапі менеджменту пацієнток із прееклампсією в межах пацієнтоорієнтованої стратегії. За наявності порушень толерантності до вуглеводів перевагу слід надавати ксилітолу. Подальші дослідження дадуть змогу відповісти на питання про дозування, тривалість і додатковий моніторинг у процесі інфузійної терапії розчинами сорбітолу і ксилітолу в жінок із прееклампсією.