DSpace Repository

ISSN 2310-8363

Репозитарій Харківського національного медичного університету – це відкритий електронний архів академічних текстів, матеріалів наукового та навчально-методичного призначення, створених науковцями, викладачами, іншими працівниками університету та здобувачами

З усіх питань щодо Репозитарію ХНМУ звертайтеся до координатора Тетяни Павленко за адресою: repository@knmu.edu.ua

Communities in DSpace

Select a community to browse its collections.

Now showing 1 - 19 of 19

Recent Submissions

Застосування окситоцину у пацієнтів з діабетичною стопою
(2026) Бобро, Лілія Миколаївна; Bobro, Liliia; Бобро, Валерій Валерійович; Bobro, Valeriy
Застосування окситоцину у пацієнтів з діабетичною стопою
Дослідження ролі психосоціальних стресорів при гіпертензії і методи лікування
(2026) Білошапка, Аріна Володимирівна; Biloshapka, Arina; Марченко, Анастасія Сергіївна; Marchenko, Anastasiia
Артеріальна гіпертензія є одним із найпоширеніших хронічних захворювань у світі та провідним фактором ризику розвитку інфаркту міокарда, інсульту, серцевої недостатності й ураження нирок. Незважаючи на значний прогрес у фармакотерапії, ефективний контроль артеріального тиску досягається лише у частини пацієнтів, що свідчить про багатофакторність цього стану. Окрім класичних чинників ризику — генетичної схильності, надмірного споживання солі, ожиріння, гіподинамії та шкідливих звичок — дедалі більшого значення набувають психосоціальні фактори. Хронічний стрес, емоційне перенапруження, тривожні та депресивні розлади, соціальна ізоляція, несприятливі умови праці та низький соціально-економічний статус можуть суттєво впливати як на виникнення, так і на прогресування гіпертензії.
Метаболічно асоційована стеатотична хвороба печінки як компонент коморбідності : роль сімейного лікаря у ранньому виявленні та веденні
(2026) Рижков, Богдан Павлович; Ryzhkov, Bohdan; Волкова, Олена Олександрівна; Volkova, Olena; Марченко, Анастасія Сергіївна; Marchenko, Anastasiia
Метаболічно асоційована стеатотична хвороба печінки (МАСХП) на сьогодні розглядається як одна з найпоширеніших причин хронічної патології печінки у світі та важливий компонент мультикоморбідності. Зміна термінології від неалкогольної жирової хвороби печінки до метаболічно асоційованої стеатотичної хвороби відображає сучасне розуміння її патогенезу, який тісно пов’язаний із системними метаболічними порушеннями. За даними сучасних епідеміологічних досліджень, поширеність МАСХП у загальній популяції становить близько 25–30%, тоді як серед пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу цей показник може перевищувати 60%. Особливістю даної патології є її тривалий безсимптомний перебіг на ранніх стадіях, що призводить до пізньої діагностики та прогресування до стеатогепатиту, фіброзу, цирозу та гепатоцелюлярної карциноми. Водночас доведено, що основною причиною смертності у пацієнтів із МАСХП є не печінкові ускладнення, а серцево-судинні захворювання, що підкреслює її системний характер. У практиці сімейного лікаря МАСХП має особливе значення, оскільки саме на рівні первинної медичної допомоги формується перший контакт із пацієнтом, здійснюється скринінг факторів ризику та визначається подальша тактика ведення. Незважаючи на це, рівень виявлення даного захворювання залишається недостатнім, що обумовлює необхідність систематизації сучасних підходів до діагностики та ведення таких пацієнтів.
Телемедицина як інструмент сімейного лікаря для координації пацієнтів до вузькопрофільних спеціалістів в умовах воєнного стану в Україні
(sci-conf.com.ua, 2026) Марченко, Анастасія Сергіївна; Marchenko, Anastasiia; Страховецька, Марина Віталіівна; Strakhovetska, Maryna; Забровський, Іван Павлович; Zabrovsky, Ivan
Воєнні дії в Україні призвели до істотних змін в організації медичної допомоги, а саме: посилили кадровий дефіцит вузькопрофільних спеціалістів в серії регіонів. У свою чергу, це негативно вплинуло на доступність спеціалізованої медичної допомоги для населення. За таких умов зростає значимість сімейного лікаря, який відіграє роль не тільки функції первинної ланки, а й координує маршрут пацієнта в системі охорони здоров’я. Телемедицина стала суттєвим інструментом підтримки цієї координаторської ролі, перш за все, в форматі відео-консультацій і телеконсиліумів типу «лікар-лікар», надаючи швидкий доступ до експертної думки і можливість дистанційного скерування пацієнтів. Про кардинальне зростання телемедичних сервісів у 2022-2023 роках свідчать аналітичні дані з розвитку цифрової системи охорони здоров’я в Україні, зокрема відеоформатів і міжлікарських консультацій, особливо в тих регіонах, які зазнають впливу активних бойових дій. На дійсну трансформацію клінічної практики в кризовій ситуації вказують результати опитувань українських лікарів, які засвідчують збільшення застосування телемедицини в умовах війни і перевагу дистанційних каналів комунікації.
Роль цитокінового каскаду в генезі коморбідності автоімунний тиреоідит – гастроезофагеальна рефлюксна хвороба у хворих молодого віку
(Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського НАМН України, 2026) Пасієшвілі, Людмила Михайлівна; Pasieshvili, Liudmyla; Заздравнов, Андрій Анатолійович; Zazdravnov, Andriy
Сучасна клініка внутрішніх хвороб характеризується одночасним перебігом декількох захворювань у одного пацієнта. Більш того, все частіше феномен коморбідності спостерігається серед осіб молодого віку. В клінічній практиці коморбідність проявляється більш тяжким перебігом хвороб, частими госпіталізаціями, зниженням якості життя хворих, збільшенням витрат на їх лікування та реабілітацію. До хронічних неінфекційних захворювань, які в останні роки збільшили частоту виникнення саме в когорті осіб молодих віку відносяться автоімунний тиреоїдит (АВТ) та гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ). Переважна більшість хронічних неінфекційних захворювань внутрішніх органів дебютує в молодому віці. Це пов’язують з прискореним ритмом життя, дією шкідливих факторів навколишнього середовища, великим різноманіттям проявів емоційної сфери з піковими крайнощами та піковими ендокринними сплесками, наявністю шкідливих звичок, вживанням фаст-фуду, слабоалкогольних та алкогольних напоїв, хронічним стресом, розповсюдженням вірусної інфекції, які негативно впливають на імунну, ендокринну, антиоксидантну системи тощо. В останні роки відбувся перегляд патогенезу захворювань, для яких характерним є запальний процес внаслідок тривалого впливу стресових факторів на тлі пролонгованого напруження адаптаційних можливостей імунної системи організму Це призвело до створення новітньої парадигми патофізіологічного каскаду, який представлено молекулярними комплексами з множинними ефектами - інфламасомами. Складові інфламасоми є молекулярною платформою для активації каспази-1 - протеази, яка розщеплює неактивні форми цитокінів – попередників ІЛ-1β і ІЛ-18 з утворенням їх активних форм ІЛ-1β и ІЛ-18. Серед регуляторних медіаторів запалення унікальне місце посідає ІЛ-18 - цитокін, що приймає участь у формування набутого та уродженого імунітету. Встановлено, що каспаза-1 є індуктором піроптозу, форми літичної клітинної смерті при запаленні. Порушення в системі інфламасом, розглядають як чинники розвитку певних автоімунних захворювань та хронічних запальних процесів. Завдяки новітнім досягненням в галузі інфламасом була створена концепція синдрому хронічної системної запальної відповіді неінфекційного ґенезу, який має свої специфічні особливості для кожної нозологічної форми. Серед медіаторів системної запальної відповіді провідне місце посідають цитокіни (в тому числі ІЛ-1β та ІЛ-18) завдяки їх широкому спектру біологічної активності, участі в регуляції диференціювання, росту та загибелі клітин; імунних реакціях; репаративних процесах; ангіогенезі та запаленні, здатності до здійснення аутокринних, паракринних та ендокринних ефектів.