ISSN 2310-8363
Репозитарій Харківського національного медичного університету – це відкритий електронний архів академічних текстів, матеріалів наукового та навчально-методичного призначення, створених науковцями, викладачами, іншими працівниками університету та здобувачами
- Положення про Репозитарій Харківського національного медичного університету
- Авторський договір про передачу невиключних прав на використання твору
- Репозитарій ХНМУ: поради автору-депозитору
- Приклади бібліографічного опису документів
З усіх питань щодо Репозитарію ХНМУ звертайтеся до координатора Тетяни Павленко за адресою: repository@knmu.edu.ua
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Діагностика та лікування вузлового нетоксичного зоба
(Харківський національний медичний університет, 2025) Караченцев, Ю.І.; Гончарова, О.А.
Актуальність проблеми вузлової патології щитоподібної залози (ЩЗ) визначається в першу чергу її поширеністю. Згідно з існуючими даними, поширеність пальпованих вузлових утворень у ЩЗ становить 3–7 %. При проведенні ультразвукового дослідження (УЗД) ця цифра зростає до 20–76 %. У 20–40 % пацієнтів із пальпованим одиночним утворенням при прове-денні УЗД виявляються ще вузли, які не можна виявити пальпаторно, тобто інциденталоми (від англ. «incidentalomas») – випадково виявлені. За даними аутопсії, вузлова патологія виявляється в 30–50 % випадків. При цьому відсутні чіткі симптоми, які супроводжують розвиток патології, а процес розтягнуто в часі. Після Чорнобильської катастрофи в Україні відзначено значне зростання кількості випадків вузлового зобу та пов’язаної з вузло-утвореннями захворюваності на рак щитоподібної залози (РЩЗ), що вже давно зумовило необхідність розробки уніфікованої тактики лікування таких хворих. У нашій країні щорічно діагностується більше 3 000 нових випадків тиреоїдного раку, а його частка в структурі всієї онкологічної патології сягає 3 %. Часто пасивна тактика лікарів терапевтичного профілю щодо хірургіч-ного лікування хворих із вузловими та багатовузловими формами зоба призводить до пізнього виявлення онкопатології та занедбаності процесу. Не змінює ситуації на краще й інформування ендокринологів і лікарів загальної сімейної практики щодо визнання всією світовою медичною спільнотою терміну «малий тиреоїдний рак» – більше 40 % усіх виявлених та гістологічно верифікованих під час операції випадків раку ЩЗ дово-диться на вузли розміром до 1,0–1,5 см в діаметрі. Статистика, що існує, показує, що на сьогодні в Україні більша частка РЩЗ залишається невиявленою. Так, у США в 2014 р. було виявлено прооперовано більше 60 000 хворих на РЩЗ, а розповсюдженість цієї хвороби склала 14,5 на 100 тис. населення. Якщо вважати, що населення США (325 млн осіб) у 8 разів більше, ніж України, то нескладно підрахувати, що в нашій країні лише протягом одного року не було виявлено і прооперовано щонайменше 4 тис. хворих на РЩЗ. Зрозуміло, що такі пацієнти потрапляють до лікаря вже в занедбаному стані, коли ефективність лікування значно нижча. Тривалі міжнародні дослідження з моніторингу та оцінки ефективності лікування вузлового зоба (ВЗ) визначили необхідність змін у тактиці ве-дення таких хворих. У 2006–2010 рр. науковими групами, до яких увійшли фахівці-експерти з різних медичних установ, а саме: Американської асоціації ендокринологів (ААСЕ), Італійської асоціації клінічних ендокринологів (АМЕ), Європейської тиреоїдологічної асоціації (ЕТА), складено клінічні рекомендації, засновані на принципах доказової медицини. Однак за останній час були накопичені нові факти, які стали підґрунтям для останніх рекомендацій Американської тиреоїдної асоціації 2020 р. Представлена в даних регіональних протоколах тактика ведення вузлової патології ЩЗ ґрунтується на цих рекомендаціях. Виходячи з наведеного вище, розробка та регіональне впровадження протоколів щодо стандартизації діагностики і лікування вузлових форм зоба є нагальною і вкрай актуальною проблемою сучасної вітчизняної ендокринології.
Педагогіка як наука в історичному аспекті
(Харківський національний медичний університет, 2025-03-21) Ходош, Едуард Михайлович; Кожин, М.І.; Клименко, Т.Г.
Як відомо, педагогіка — це вивчення, узагальнення та систематизація різних навчальних підходів, які пояснюють закономірності, принципи, методи та форми набуття й використання індивідуумами інформації. Ця дисципліна досліджує учасників процесу навчання та здобуття знань (педагог та учень), їхню систему відносин у цьому процесі, а також основні фактори, що впливають на нього. Провідною формою діяльності в педагогічному процесі є навчання, що поєднує в собі викладання та виховання. Під час дослідження цей процес ви¬глядає як багатофункціональний, але його головною категорією є пе¬дагогіка, яка здебільшого формує педагогічну науку.
Біоетичні аспекти опанування практичних навичок при підготовці медичних сестер
(Харківський національний медичний університет, 2025-03-21) Завгородня, Любов Василівна
Загальновідомо, що саме біоетика об’єднує велике коло моральних, етичних та юридичних проблем, які вирішуються як в рамках медич¬ного співтовариства, так і за допомогою державної влади [1]. Не ви¬ключенням є і сфера освіти, в тому числі і медичної, яка має забезпе¬чити не тільки набуття здобувачами освіти якісних медичних знань, а й процес формування світогляду. У цьому сенсі слід наголосити на важливості використання принципів біоетики і християнської етики у вихованні студентів.
Crispr-edited commensals of the nasopharynx as platform for developing next-generation microbial probiotics
(2025) Bondarenko, Yaroslav; Kochnieva, Olena; Kotsar, Olena; Kauk, Oksana; Pionova, Olena; Tsyhanenko, Oksana; Lebid, Petro; Kuznetsova, Milena; Kuznietsova, Iryna; Kovalov, Maksym
The nasopharynx is a critical mucosal barrier where commensals sustain immune balance and block pathogen colonization. Corynebacterium accolens and Dolosigranulum pigrum are linked to reduced pneumococcal carriage, fewer viral–bacterial coinfections, and modulation of host immunity. Their metabolites—short-chain fatty acids, nitric oxide, bacteriocins—reinforce epithelial integrity and regulate NF-κB, JAK/STAT, TGF-β/STAT3, promoting Treg cells. Natural effects remain insufficient for therapy. CRISPR/Cas now enables programming these commensals into “living probiotics” that deliver therapeutic molecules in a context-specific manner.
Objective: To evaluate C. accolens and D. pigrum as microbial therapy candidates and propose a CRISPR/Cas9 framework for engineering probiotics to modulate mucosal immunity, exclude pathogens, and transmit anti-inflammatory signals.
Methods: A systematic review (2005–2025) was conducted in PubMed, Scopus, Web of Science, EMBASE, Google Scholar using terms: “nasopharyngeal microbiome,” “C. accolens,” “D. pigrum,” “CRISPR editing,” “probiotics,” “mucosal immunity.” Eligible studies covered genomic, proteomic, metabolomic features, immune interactions, CRISPR editing in probiotics, and preclinical/in silico models. Excluded: unrelated niches, insufficient methods, and non-CRISPR work. Data were synthesized into five topics: ecological roles, molecular/secretome features, CRISPR advances, biosafety design, and validation strategies.
Results: Both taxa emerged as keystone members of the nasopharyngeal microbiome. Genomics revealed stable chromosome organization, no virulence genes, and pathways for SCFA biosynthesis, lipid metabolism, and adhesion. Proteomic and metabolomic studies confirmed secretion of antimicrobial peptides, bacteriocins, and nitric oxide, reducing pathogens and modulating immunity. Functional assays showed TLR2/6 activation, NF-κB inhibition, STAT3/TGF-β promotion, and IL-10 induction, strengthening barriers, enhancing IgA, and favoring regulatory immunity. A CRISPR design was proposed for C. accolens with an IL-10 cassette under an inflammation-inducible promoter plus kill-switches, auxotrophy, and self-limiting nuclease activity. In silico modeling confirmed ecological compatibility and circuit stability. Validation was outlined across in silico prediction, in vitro epithelium–MALT co-cultures, and in vivo murine models with checkpoints for genomic stability, tolerance, and absence of systemic spread. Personalization included microbiome-guided strain selection, prebiotic co-formulation, and biofilm assays, ensuring therapeutic expression only under inflammation.
Conclusions: CRISPR-edited nasopharyngeal commensals are a promising therapeutic platform. C. accolens and D. pigrum combine stability, safety, and intrinsic immunomodulatory capacity, amplified by precise engineering. Inflammation-inducible IL-10 circuits enable localized, context-specific mucosal immunomodulation. Biosafety modules minimize ecological risk and secure evolutionary stability. Such engineered strains may deliver robust, personalized, clinically relevant interventions for infectious and inflammatory airway diseases.
The effect of oxygenation in local hypothermia on the microvascular network and oxygen capacity of periodontal tissues
(2025-06-30) Kutsevliak, V.; Liubchenko, O.