ISSN 2310-8363

Репозитарій Харківського національного медичного університету – це відкритий електронний архів академічних текстів, матеріалів наукового та навчально-методичного призначення, створених науковцями, викладачами, іншими працівниками університету та здобувачами

З усіх питань щодо Репозитарію ХНМУ звертайтеся до координатора Тетяни Павленко за адресою: repository@knmu.edu.ua

 

Communities in DSpace

Select a community to browse its collections.

Recent Submissions

Thumbnail Image
Item
Ожиріння як фактор ризику бронхіальної астми: сучасні епідеміологічні дані, патофізіологічні механізми та терапевтичні стратегії
(ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського НАМН України», 2025-07-05) Кожин, М.І.; Ходош, Едуард Михайлович
Бронхіальна астма та ожиріння є двома найпоширенішими хронічними захворюваннями сучасності, які часто поєднуються у одного пацієнта. За даними ВООЗ, понад 260 млн людей у світі страждають на астму, а ожиріння вражає більше 650 млн дорослих. У 2010 році рівень ожиріння серед дорослих з поточною астмою (38,8%) був значно вищим, ніж серед дорослих без астми (26,8%). Кількість смертей у світі, пов'язаних з високим ІМТ, зросла з 1,2 млн у 1990 році до 2,4 млн у 2017 році для жінок. З 2014 по 2023 рік 83,1% усіх публікацій про ожиріння та астму з'явилися саме в цей період, що свідчить про зростаючий інтерес до цієї проблеми. Ожиріння асоційоване не лише з підвищеним ризиком розвитку астми, але й з важчим перебігом захворювання, поганим контролем симптомів та підвищеною смертністю.
Thumbnail Image
Item
Пост-COVID інтерстиційне захворювання легень та цукровий діабет іі типу: особливості коморбідного перебігу
(ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського НАМН України», 2025-07-05) Ходош, Едуард Михайлович
Пандемія COVID-19 призвела до виникнення нової клінічної проблеми – постковідного синдрому, одним із проявів якого є пост-COVID інтерстиційне захворювання легень (ПКІВЗЛ). Особливої уваги потребують пацієнти з супутніми метаболічними порушеннями, зокрема цукровим діабетом ІІ типу (ЦД ІІ типу), який не лише підвищує ризик тяжкого перебігу гострої респіраторної інфекції SARS-CoV-2, але й може суттєво модифікувати патогенез, клінічний перебіг та прогноз постковідних легеневих уражень. Актуальність проблеми визначається наступними факторами: • Висока частота коморбідності ЦД ІІ типу та ПКІВЗЛ (за різними даними від 21% до 35% пацієнтів з ПКІВЗЛ мають ЦД ІІ типу) • Потенціювання патогенетичних механізмів ураження легеневої тканини при поєднанні цих станів • Відсутність загальноприйнятих протоколів діагностики та лікування ПКІВЗЛ у пацієнтів з ЦД ІІ типу • Підвищений ризик тривалої дезадаптації та інвалідизації у даної категорії пацієнтів.
Thumbnail Image
Item
Клінічні прояви та особливості тромботичних порушень при постковідному синдромі
(Харківський національний медичний університет, 2025-11-07) Кожин, М.І.; Ходош, Едуард Михайлович; Касєєв, П.Л.; Третьяк, В.Л.
До 30 % пацієнтів після COVID-19 мають постковідний синдром, де тромботичні ускладнення – провідна причина інвалідизації та смертності. Мета: систематизація клінічних проявів тромботичних порушень при постковідному синдромі. Вірус SARS-CoV-2 пошкоджує ендотеліальні клітини через ACE2 рецептори, призводячи до ендотеліальної дисфункції. Розвивається гіперкоагуляція (підвищення фібриногену, D-димеру, фактору VIII), тромбоцитарна гіперактивація та пригнічення фібринолізу через підвищення PAI-1, формуючи резистентні до лізису мікрозгустки.
Thumbnail Image
Item
Ультразвукові маркери прогресії дисфункції правого шлуночка: сучасні підходи до стратифікації стадій
(ProConference in conjunction with KindleDP Seattle, Washington, USA, 2025-09-21) Кожин, М. І.; Ходош, Едуард Михайлович; Ринчак, П. І.
В роботі розглядається проблема стратифікації дисфункції правого шлуночка за ехокардіографічними критеріями. Запропоновано трьохстадійну класифікацію прогресії функціональних порушень від субклінічної дисфункції до декомпенсації. RV strain визначено як найбільш чутливий ранній маркер, що дозволяє виявляти порушення при збережених традиційних показниках. Комплексний підхід забезпечує оптимізацію клінічного менеджменту пацієнтів, особливо з легеневою гіпертензією.
Thumbnail Image
Item
Changes in the neuro-glial-vascular interface in metabolic intoxications in children (based on acetonemic syndrome and hyperammonemia)
(2025) Bondarenko, Yaroslav; Kauk, Oksana; Stetsenko, Svitlana; Rykhlik, Svitlana
Objective: To investigate morphofunctional changes of the neuro-glialvascular interface in children with metabolic intoxications, particularly in acetonemic syndrome and hyperammonemia. Materials and methods: A systematic literature review with elements of narrative analysis was conducted following PRISMA guidelines. Literature search was performed in PubMed/MEDLINE, Web of Science Core Collection, Scopus, and Cochrane Library for the period 1990-2024. Included studies involved children from birth to 18 years and investigated neurotoxic effects of acetonemic syndrome and hyperammonemia. Study quality was assessed using Newcastle-Ottawa Scale, AMSTAR-2, and SYRCLE tools. Results: Key morphofunctional disorders of the neuro-glial-vascular interface were identified: cytotoxic astrocytic swelling due to glutamine accumulation during ammonia detoxification; blood-brain barrier disruption with decreased expression of tight junction proteins (claudin-5, occludin, ZO-1); impaired energy metabolism due to glycolysis inhibition and mitochondrial dysfunction; excitotoxicity resulting from glutamate-glutamine cycle disruption; microglial activation with increased expression of CD68, Iba1, MHC II, and proinflammatory cytokine secretion. Conclusions: Morphofunctional changes of the neuro-glial-vascular interface with acetonemic syndrome and hyperammonemia are characterized by complex disruptions of blood-brain barrier (BBB) structure and function, energy metabolism, neurotransmitter balance, and neuroinflammatory processes. A personalized approach to diagnosis and treatment using biomarkers of BBB damage and neuroinflammation is necessary.