Кафедра пропедевтики внутрішньої медицини, медсестринства та біоетики
Permanent URI for this communityhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/33454
Browse
31 results
Search Results
Publication Навчання та викладання практичних медичних освітніх компонентів за допомогою кейс-методу(ХНМУ, 2024-05-28) Ащеулова, Тетяна Вадимівна; Кузьменко, Наталія Михайлівна; Демиденко, Ганна ВалеріївнаУ часи сьогодення актуальними залишаються кейс-технології як для навчання, так і для викладання. Від англійської case method, саsе studу, case based learning – кейс-метод, метод конкретних ситуацій або метод ситуаційного аналізу – це така техніка навчання, що використовує опис реальних ситуацій. Такий метод наближає процес навчання до реальної практичної діяльності спеціалістів. У свою чергу, у галузі медичної педагогіки дозволяє розвинути власне клінічне мислення та покращити практичні навички. При застосуванні кейс-методу викладання практичних медичних освітніх компонентів та програм дозволило нам як викладачам у цікавій і корисній формі представити теоретичний та практичний матеріал освітнього компоненту. А для здобувачів освіти кейс-метод дозволив навчати тих, хто здобуває освіту, а саме: збільшити мотивацію, заохотити мислення, навчити працювати з отриманою інформацією, аналізувати дані додаткових досліджень, проводити відокремлену діагностику, поєднати теоретичні знання з практичними проблемними завданнями, розвинути здатність вирішувати складні ситуаційні задачі, робити раціональні висновки та відпрацьовувати практичні навички з медичних освітніх компонентів.Publication Кейс-метод як симуляційна технологія при викладанні освітньо-професійних програм та практичних медичних освітніх компонентів(ХНМУ, 2024-05-28) Ащеулова, Тетяна Вадимівна; Кузьменко, Наталія Михайлівна; Завгородня, Любов ВасилівнаУ реаліях сьогодення симуляційне навчання в медичній освіті – обов’язковий компонент у професійній підготовці здобувачів освіти. Ця сучасна методика навчання заснована на реалістичному моделюванні, імітації клінічної ситуації чи окремо взятої фізіологічної системи, для цього можуть використовуватися біологічні, механічні, електронні та віртуальні комп’ютерні моделі. Однією з таких моделей є кейс-метод, який є проблемно орієнтований метод і призначений для стимулювання вивчення практичних медичних освітній компонентів та освітньо-професійних програм, базуючись на вирішенні тих чи інших проблемних ситуацій. Наш кейс-метод був представлений у різних видах, а саме: презентації з клінічними проблемними ситуаційними завданнями, тестів, ситуаційних задач, тренажерів практичних навичок та відео-кейси, і на різних стадіях навчального процесу – як в процесі навчання, так і в процесі контролю. При застосування кейс-методу в здобувачів освіти розвиваються самоаналіз і навички такі як: аналітичні, практичні, творчі, комунікативні та соціальні.Publication Cold powders: paracetamol poisoning(Cognum Publishing House, 2024-04-27) Pryimak, Daryna; Kuzmenko, NataliiaIn today's world, where medical science and pharmacy are rapidly developing, one of the most widely used drugs is paracetamol (N-acetyl para-aminophenol). Believing it to be effective and safe when used appropriately, people undoubtedly take it in large doses, which often leads to serious consequences. Violation of dosage and exceeding the recommended intake can lead to serious consequences. One of these consequences is potentially fatal poisoning, which can occur when paracetamol in powder form is used for self-medication and as a result of accidental overdose.Item Особливості ведення пацієнтів з інфарктом міокарду в реаліях сьогодення(ХНМУ, 2024-01-17) Брівка, Каріна ОлексіївнаНова реальність сьогодення – диктує нові підходи в роботі медичної системи до надання допомоги як Збройним Силам України, так і цивільному населенню. Сьогодні усі заклади охорони здоров’я надають медичну допомогу всім, хто її потребує, так наголошує МОЗ. І пацієнти з інфарктом міокард, що збільшилися на третину, не є винятком. Інфаркт міокарда (infactus myocardii) – захворювання, що проявляється виникненням некротичної ділянки в серцевому м’язі внаслідок припинення його кровопостачанням. До основних симптомів інфаркту міокарду відносять: • різкий біль (іноді тільки печіння) в грудях; • почуття здавлювання за грудиною; • поширення болю або дискомфорту на нижню щелепу, шию, плечі, руки, верх живота; • аритмія; • задишка; • запаморочення; • сильна слабкість; • холодний піт. Отже, в сьогоднішній складний час від постійних стресів, хвилювань та неспокійних обставинах інфаркт міокарду почастішав. Але не зважаючи на все це, ведення пацієнтів з інфарктом міокарду і надання необхідної медичної допомоги в Харківському регіоні залишається на високому рівні.Publication Структурні параметри міокарду при коморбідністі артеріальної гіпертензії та хронічного обструктивного захворювання легень(ХНМУ, 2024-01-17) Волік, Марія Сергіївна; Кузьменко, Наталія МихайлівнаАртеріальна гіпертензія (АГ) є одним із найбільш поширених захворювань в світі і займає перше місце в структурі патології серцево-судинної системи. В свою чергу, хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ), яке вражає до 6,37% населення світу, пришвидшує клінічні прояви АГ та призводить до частіших ускладнень та підвищує рівень смертності, що провокує значні розлади функціональної активності серцево-судинної системи, які проявляються розвитком зрушень структурних показників серця. У коморбідній групі пацієнтів із АГ та ХОЗЛ показник ІММ ЛШ був значно вищим за групу з ізольованою АГ, що вказує на більші гіпертрофічні зміни ЛШ, які провокуються поєднанням АГ та ХОЗЛ. Таким чином, гіпертрофія ЛШ на ранніх стадіях АГ в повній мірі не проявляється, але ранні структурні зміни вже визначаються, що дає змогу більш ранній діагностиці та можливому проведенню профілактичних заходів прогресування хвороби. В свою чергу, гіпертрофія ЛШ у хворих з АГ проявляється на більш ранніх етапах перебігу захворювання при її коморбідності з ХОЗЛ, на що вказують зміни міокарду в таких хворих.Publication Особливості професійної підготовки здобувачів освіти освітнього компоненту «Сестринська практика»(ХНМУ, 2024-01-17) Кузьменко, Наталія Михайлівна; Волік, Марія СергіївнаВ теперішній час інформаційні технології – є невід’ємним компонентом освітньої галузі, які оптимізують і підвищують ефективність професійних компетентностей не тільки викладачів, а й здобувачів освіти. Як наголошує національна стратегія розвитку освіти в Україні – пріоритетним для розвитку освітньої сфери є введення сучасних технологічних засобів інформаційно-комунікаційного типу до освітнього процесу. Кейс-технології широко застосовується в різних галузях науки, зокрема в медицині, юриспруденції, економіці, менеджменті й, звичайно, в освіті. Освітній компонент «Сестринська практика» передбачає опанування основною маніпуляційною технікою медичної сестри відповідних підрозділів стаціонару, а також вивчення гігієнічних, профілактичних та лікувальних заходів, які входять до компетенції середнього медичного персоналу і застосовуються для створення комфортних умов перебування хворого у медичному закладі, сприяння якнайшвидшого одужання пацієнта, запобігання розвитку ускладнень. При вивченні освітнього компоненту «Сестринська практика» із застосуванням кейс-технологій перевагами є те, що здобувачі освіти глибше запам'ятовують матеріал, мають змогу безперервно підвищувати свої професійні компетентності та якість навчання.Item Програма освітнього компоненту Догляд за хворими (практика)(ХНМУ, 2024-08-27) Ащеулова, Тетяна Вадимівна; Кочубєй, Оксана Анатоліївна; Кузьменко, Наталія Михайлівна«Догляд за хворими» (практика) є першою клінічною дисципліною, під час вивчення якої відбувається знайомство студента із роботою медичних закладів стаціонарного типу, перший контакт із хворими, формування морально-етичних основ подальшої професійної поведінки. Навчальна дисципліна «Догляд за хворими» передбачає вивчення гігієнічних, профілактичних та лікувальних заходів, які входять до компетенції молодшого та частково середнього медичного персоналу і застосовуються для створення комфортних умов перебування хворого у медичному закладі, сприяння якнайшвидшого одужання пацієнта, запобігання розвитку ускладнень, а також опанування найпростішими маніпуляціями надання першої медичної допомоги при невідкладних станах. Засвоєння матеріалу базується на послідовному ознайомленні з особливостями реалізації вказаного обсягу дій у роботі терапевтичних відділень лікарень. Організація навчального процесу здійснюється за вимогами Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи, яка ґрунтується на визначенні навчального навантаження здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення визначених результатів навчання та обліковується у кредитах заснованої на поєднанні технологій навчання за розділами та залікових кредитів оцінки – одиниць виміру навчального навантаження студента, необхідного для засвоєння дисципліни або її розділу.Item Програма освітнього компоненту Пропедевтика внутрішньої медицини(ХНМУ, 2024-08-27) Ащеулова, Тетяна Вадимівна; Кочубєй, Оксана Анатоліївна; Шаповалова, Світлана ОлександрівнаПропедевтика внутрішньої медицини є однією з перших дисциплін клінічного етапу додипломної підготовки лікаря, під час вивчення якої відбувається засвоєння здобувачами освіти методів діагностики внутрішніх хвороб. Отже, пропедевтика внутрішньої медицини – навчальна клінічна дисципліна, яка вивчає методи і прийоми клінічного обстеження хворого, особливості професійного спілкування лікаря з пацієнтом, суб’єктивні та об’єктивні прояви захворювань (симптоми і синдроми), причини та механізми їх виникнення і розвитку (семіологія) з метою встановлення діагнозу. Вивчення освітнього компоненту відбувається у два логічних етапи – засвоєння основних методів фізикального, інструментального та лабораторного обстеження хворого, після чого студенти опановують основні симптоми та синдроми при найбільш розповсюджених захворюваннях внутрішніх органів та правила встановлення синдромного діагнозу. Предметом вивчення освітнього компоненту «Пропедевтика внутрішньої медицини» є комплекс теоретичних та практичних питань, спрямованих на засвоєння студентом основних методів обстеження пацієнта у клініці внутрішніх хвороб та правил встановлення синдромного діагнозу найбільш розповсюджених захворювань внутрішніх органів. Міждисциплінарні зв’язки: відповідно до навчального плану, вивчення освітнього компоненту «пропедевтика внутрішньої медицини» здійснюється в V–VI семестрах, коли студентом набуті відповідні знання з основних базових дисциплін: медичної біології, медичної та біологічної фізики, анатомії людини, фізіології, біологічної та біоорганічної хімії, медичної хімії, гістології, цитології та ембріології, мікробіології, вірусології та імунології, з якими інтегрується програма пропедевтики внутрішньої медицини. У свою чергу, пропедевтика внутрішньої медицини формує засади вивчення студентом наступних клінічних дисциплін – внутрішньої медицини, загальної практики (сімейної медицини) медичної психології, інфекційних хвороб, онкології, анестезіології та інтенсивної терапії, що передбачає «вертикальну» інтеграцію з цими дисциплінами та формування умінь застосовувати знання з основних методів обстеження хворого в процесі подальшого навчання та у професійній діяльностіItem Програма освітнього компоненту Сестринська практика(ХНМУ, 2024-08-27) Ащеулова, Тетяна Вадимівна; Кочубєй, Оксана Анатоліївна; Красовська, Катерина Олександрівна«Сестринська практика» є клінічною дисципліною, спрямованою на ознайомлення студента із основними обов’язками та професійними діями медичної сестри терапевтичного, хірургічного та педіатричного відділень стаціонару. Освітній компонент «Сестринська практика» передбачає опанування основною маніпуляційною технікою медичної сестри відповідних підрозділів стаціонару, а також вивчення гігієнічних, профілактичних та лікувальних заходів, які входять до компетенції середнього медичного персоналу і застосовуються для створення комфортних умов перебування хворого у медичному закладі, сприяння якнайшвидшого одужання пацієнта, запобігання розвитку ускладнень. Засвоєння матеріалу базується на послідовному ознайомленні з особливостями реалізації вказаного обсягу дій у роботі терапевтичних відділень лікарень. Предметом вивчення освітнього компоненту «Сестринська практика» є комплекс функціональних обов’язків та професійних дій медичної сестри терапевтичного стаціонару, а також сукупність заходів, спрямованих на створення сприятливих умов успішного лікування хворих. Міждисциплінарні зв’язки: проходження сестринської практики передбачено у VI семестрі, коли студентом набуті відповідні знання з основних базових дисциплін: медичної біології, медичної та біологічної фізики, анатомії людини, фізіології, біоорганічної та біологічної хімії, мікробіології, вірусології та імунології, клінічної анатомії та топографічної хірургії, патофізіології, патоморфології, фармакології, щойно закінчено вивчення таких клінічних дисциплін, як пропедевтика внутрішньої медицини, пропедевтика педіатрії та загальна хірургія, з якими інтегрується програма виробничої практики. У свою чергу, сестринська практика формує засади вивчення студентом подальших клінічних дисциплін – внутрішньої медицини, педіатрії, хірургії, анестезіології та інтенсивної терапії, що передбачає «вертикальну» інтеграцію з цими дисциплінами та формування умінь застосовувати знання з сестринської справи в процесі подальшого навчання та у професійній діяльності.Publication Професійна самоосвіта медичних сестер(2024-12-25) Ащеулова, Тетяна Вадимівна; Кузьменко, Наталія Михайлівна; Гондар, Ліра ОлександрівнаСвій професійний розвиток медична сестра здійснює на курсах підвищення кваліфікації, які зазвичай функціонують у провідних медичних коледжах (училищах), вищих навчальних медичних закладах III—IV рівнів акредитації. Курси підвищення кваліфікації з одного і того самого профілю роботи потрібно проводити один раз на п’ять років. Згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я України від 23 листопада 2007 р. № 742 “Про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою” {Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства охорони здоров’я №1106 (z0457-20) від 12.05.2020, №74 (z0319-21) від 19.01.2021, №1555 (z1635-23) від 31.08.2023} атестація проводиться з метою підвищення їхньої кваліфікації, професійного рівня та ефективності медичної допомоги населенню. Атестації підлягають середні медичні працівники всіх спеціальностей зі стажем роботи не менше 5 років . Отже, професійна самоосвіта медичних сестер, як і у лікарів, має бути безперервним вдосконаленням та підвищенням професійної майстерності та кваліфікації, що відповідає сучасним вимогам.