Дисертації. Педіатрія
Permanent URI for this collectionhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/9586
Browse
4 results
Search Results
Item Прогностичне значення білків кальцій-чутливих рецепторів у формуванні бронхіальної астми у дітей(ХНМУ, 2024) Колісник, Вікторія ОлександрівнаБронхіальна астма є вагомою медико-соціальною проблемою в усьому світі. Дане захворювання суттєво впливає на якість життя пацієнтів усіх вікових груп. Всесвітня організація охорони здоров’я налічує понад 300 млн.людей, що страждають цим захворюванням. Останніми роками прослідковується тенденція до «омолодження» бронхіальної астми, що проявляється зростанням даної патології серед дитячого населення. Незважаючи на сучасний науковий прогрес, питання діагностики бронхіальної астми у дітей дошкільного віку залишається відкритим. Проведення «золотих» методів діагностики бронхіальної астми у дітей <5 років є практично неможливими та малоінформативними. На сучасному етапі науковці пропонують розглядати бронхіальну астму в більш широкому контексті. Так, з’являються нові повідомлення, що зниження рівня 25(ОН)D3 та порушення фосфорно-кальцієвого обміну корелюють зі збільшенням частоти випадків загострення бронхіальної астми. У зв’язку зі значним ростом та поширенням алергічних реакцій серед пацієнтів дитячого віку виникає необхідність пошуку тригерних факторів та пускових механізмів розвитку бронхообструкції. З’являються повідомлення про значущість серед таких механізмів ряду білків, зокрема білків кальцій-чутливих рецепторів. Це унікальна структура, яка широко експресується в тканинах паращитоподібної залози, нирок, серцево-судинної та нервової систем. Останні дослідження підтверджують підвищення експресії кальцій-чутливих рецепторів (CaSR) у біоптатах гладенької мускулатури бронхів у дорослих. У доступних наукових джерелах дослідження активності кальцій-чутливих рецепторів серед пацієнтів дитячого віку відсутні, що і спонукає до подальших досліджень.Item Діагностичне та прогностичне значення маркерів пошкодження аерогематичного бар’єру легень у дітей з гострою лейкемією(ХНМУ, 2023) Коваль, Вікторія Андріївна; Koval, VictoriaМетою дослідження було удосконалення діагностики та прогнозування пошкодження легень у дітей з гострою лейкемією шляхом вивчення структурно-функціональних змін компонентів аерогематичного бар’єру. У дослідженні визначено клінічні варіанти легеневих ускладнень у дітей з гострою лейкемією. Підтверджено діагностичне та прогностичне значення показників спірографії. Доповнено наукові дані щодо стану аерогематичного бар’єру легень у дітей з гострою лейкемією на різних етапах програмного лікування та у довготривалій ремісії, що підтверджується достовірним підвищенням рівнів показників загальних фосфоліпідів, IL-6 та TGF-β у конденсаті повітря, що видихається, а також сироваткового VEGF-A. Визначено додаткові діагностично-прогностичні показники формування легеневих ускладнень у дітей з гострою лейкемією під час протоколів лікування, а саме рівні у конденсаті повітря, що видихається на початку хіміотерапії загальних фосфоліпідів >132,15 ммоль/л, IL-6 >47,64 пг/мл Рівні IL-6 у конденсаті повітря, що видихається >52,08 пг/мл мали прогностичне значення для прогнозування пневмонії у дітей з гострою лейкемією під час протоколів лікування. Діагностично-прогностичне значення для формування віддалених легеневих ускладнень мали рівні загальних фосфоліпідів у конденсаті повітря, що видихається >131,16 ммоль/л, рівні IL-6 у конденсаті повітря, що видихається >25,19 пг/мл, рівні TGF-β у конденсаті повітря, що видихається >22,14, рівні сировоткового VEGF-А >196,28 пг/мл після завершення хіміотерапії. Рівні фосфоліпідів у конденсаті повітря, що видихається >138,12 ммоль/л, рівні сироваткового VEGF-А >198,66 пг/мл після завершення програмного лікування мали прогностичне значення для формування фіброзу легень у довготривалій ремісії.Item Оптимізація діагностики та прогнозування порушень імунної відповіді та ендотеліальної функції у дітей, хворих на бронхіальну астму(ХНМУ, 2024) Андрущенко, Віра Віталіївна; Andrushchenko, ViraМетою дослідження було удосконалення діагностики та прогнозу прогресування тяжкості бронхіальної астми у дітей на підставі вивчення маркерів ендотеліального пошкодження, цитокінового профілю та імунної відповіді. У дослідженні проаналізовано та розширено наукові дані щодо факторів ризику формування тяжкого перебігу бронхіальної астми, а саме є обтяжений сімейний анамнез на наявність алергійних захворювань, наявність у близьких родичів бронхіальної астми, дебют бронхіальної обструкції у віці до одного року, наявність супутньої алергопатології у дітей, хворих на бронхіальну астму (алергічний риніт, атопічний дерматит), наявність порушень мікрофлори кишківника у ранньому віці. Доповнено наукові дані щодо функціонального стану ендотелію у дітей з бронхіальною астмою в періоді загострення шляхом виявлення підвищення рівнів фактора Віллібранда у сироватці крові. Набули подальшого розвитку дані щодо участі про та протизапальних цитокінів у формуванні хронічного запалення у пацієнтів з бронхіальною астмою ( зростанням рівнів IL-2,IL-4 та зниженням рівнів γ-ІН у сироватці крові). Набули подальшого розвитку дані щодо зміни імунної відповіді, що проявляється у порушенні стану клітинної, гуморальної та фагоцитарної ланок імунітету. Доповнено наукові дані стосовно функціональності імунної відповіді на патологічний процес у дітей при БА, за рахунок поглибленого вивчення фагоцитарної ланки імунітету (продукція АФК нейтрофілами, загибель нейтрофілів шляхом некрозу).Item Предиктори розвитку функціональних гастроінтестинальних розладів у дітей шкільного віку та підлітків(ХНМУ, 2024) Казарян, Лариса Володимирівна; Kazaryan, Larisa VolodymyrivnaУ дисертації представлено науково обґрунтоване нове рішення актуальної наукової задачі сучасної педіатрії - покращення ефективності діагностики та прогнозування деяких найбільш поширених функціональних гастроінтестинальних розладів (ФГІР) у дітей шкільного віку та підлітків шляхом визначення предикторів розвитку захворювань на підставі вивчення клініко-параклінічних даних, психологічного стану; рівня серотоніну в крові, показників якості життя, харчування, фізичної активності, малорухомого способу життя, розробки математичної моделі прогнозування тяжкості перебігу ФГІР. Об’єктом дослідження стали функціональна диспепсія (ФД) та поєднані функціональна диспепсія та синдром подразненого кишечника (СПК). Предметом дослідження були клінічні особливості абдомінального, диспепсичного, астенічного синдромів, психологічний стан, визначення рівня серотоніну в крові, показники якості життя, харчування, фізичної активності та сидячої активності. Для розв’язання поставлених у роботі завдань було обстежено 110 дітей від 6 до 18 років з функціональними гастроінтестинальними розладами на базі КНП «Міська дитяча поліклініка №23» ХМР за період 2019-2023 роки. Серед них із функціональною диспепсією 66 дітей, 44 дитини із поєднаними ФД та СПК. Контрольну групу склали 30 здорових дітей. У роботі використано аналіз клініко-параклінічних даних; антропометрію з оцінкою фізичного розвитку; анкетно-опитувальні методи; лабораторні методи дослідження: визначення рівня серотоніну в крові методом флюоресценції; аналітико-статистичні методи дослідження. Уперше на підставі вивчення клініко-параклінічних даних було визначено фактори ризику переходу функціональної диспепсії у поєднання функціональної диспепсії та синдрому подразненого кишечника у дітей шкільного віку та підлітків. Доповнено наукові дані щодо особливостей клінічного перебігу поєднаних функціональної диспепсії та синдрому подразненого кишечника. Уперше було виявлено, що частота дітей із критичним рівнем вираженості депресивних симптомів була вірогідно вище у групі з поєднаними функціональною диспепсією та синдромом подразненого кишечника. Отримано нові дані щодо патогенетичної ролі серотоніну на формування клінічних симптомів функціональної диспепсії та поєднаної функціональної диспепсії й синдрому подразненого кишечника. Доповнено наукові дані щодо оцінювання якості життя у дітей із окремими функціональними гастроінтестинальними розладами. На підставі розробки індексів споживання окремих продуктів у дітей із функціональними гастроінтестинальними розладами, вивчено питання щодо впливу порушення режиму та якості харчування на формування функціональної диспепсії та поєднаної функціональної диспепсії й синдрому подразненого кишечника у дітей. Отримані нові дані щодо впливу малорухомого способу життя на формування функціональних гастроінтестинальних розладів. Діти із функціональними розладами шлунково-кишкового тракту, зокрема із поєднаною патологією, ведуть малорухомий спосіб життя, про що свідчать, незалежно від віку, низькі показники фізичної активності та високі показники сумарної сидячої активності. Вперше розроблена математична модель прогнозування переходу функціональної диспепсії в поєднані функціональну диспепсію та синдром подразненого кишечника у дітей шкільного віку та підлітків, яка враховує сукупність прогностично значущих факторів ризику і дозволить розробити профілактичні заходи та попереджати формування поєднаних ФД та СПК.