Оптимізація діагностики та прогнозування порушень імунної відповіді та ендотеліальної функції у дітей, хворих на бронхіальну астму

Abstract

Метою дослідження було удосконалення діагностики та прогнозу прогресування тяжкості бронхіальної астми у дітей на підставі вивчення маркерів ендотеліального пошкодження, цитокінового профілю та імунної відповіді. У дослідженні проаналізовано та розширено наукові дані щодо факторів ризику формування тяжкого перебігу бронхіальної астми, а саме є обтяжений сімейний анамнез на наявність алергійних захворювань, наявність у близьких родичів бронхіальної астми, дебют бронхіальної обструкції у віці до одного року, наявність супутньої алергопатології у дітей, хворих на бронхіальну астму (алергічний риніт, атопічний дерматит), наявність порушень мікрофлори кишківника у ранньому віці. Доповнено наукові дані щодо функціонального стану ендотелію у дітей з бронхіальною астмою в періоді загострення шляхом виявлення підвищення рівнів фактора Віллібранда у сироватці крові. Набули подальшого розвитку дані щодо участі про та протизапальних цитокінів у формуванні хронічного запалення у пацієнтів з бронхіальною астмою ( зростанням рівнів IL-2,IL-4 та зниженням рівнів γ-ІН у сироватці крові). Набули подальшого розвитку дані щодо зміни імунної відповіді, що проявляється у порушенні стану клітинної, гуморальної та фагоцитарної ланок імунітету. Доповнено наукові дані стосовно функціональності імунної відповіді на патологічний процес у дітей при БА, за рахунок поглибленого вивчення фагоцитарної ланки імунітету (продукція АФК нейтрофілами, загибель нейтрофілів шляхом некрозу).