Дисертації. Педіатрія
Permanent URI for this collectionhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/9586
Browse
15 results
Search Results
Item Item Item Прогностичне значення білків кальцій-чутливих рецепторів у формуванні бронхіальної астми у дітей(ХНМУ, 2024) Колісник, Вікторія ОлександрівнаБронхіальна астма є вагомою медико-соціальною проблемою в усьому світі. Дане захворювання суттєво впливає на якість життя пацієнтів усіх вікових груп. Всесвітня організація охорони здоров’я налічує понад 300 млн.людей, що страждають цим захворюванням. Останніми роками прослідковується тенденція до «омолодження» бронхіальної астми, що проявляється зростанням даної патології серед дитячого населення. Незважаючи на сучасний науковий прогрес, питання діагностики бронхіальної астми у дітей дошкільного віку залишається відкритим. Проведення «золотих» методів діагностики бронхіальної астми у дітей <5 років є практично неможливими та малоінформативними. На сучасному етапі науковці пропонують розглядати бронхіальну астму в більш широкому контексті. Так, з’являються нові повідомлення, що зниження рівня 25(ОН)D3 та порушення фосфорно-кальцієвого обміну корелюють зі збільшенням частоти випадків загострення бронхіальної астми. У зв’язку зі значним ростом та поширенням алергічних реакцій серед пацієнтів дитячого віку виникає необхідність пошуку тригерних факторів та пускових механізмів розвитку бронхообструкції. З’являються повідомлення про значущість серед таких механізмів ряду білків, зокрема білків кальцій-чутливих рецепторів. Це унікальна структура, яка широко експресується в тканинах паращитоподібної залози, нирок, серцево-судинної та нервової систем. Останні дослідження підтверджують підвищення експресії кальцій-чутливих рецепторів (CaSR) у біоптатах гладенької мускулатури бронхів у дорослих. У доступних наукових джерелах дослідження активності кальцій-чутливих рецепторів серед пацієнтів дитячого віку відсутні, що і спонукає до подальших досліджень.Item Предиктори розвитку функціональних гастроінтестинальних розладів у дітей шкільного віку та підлітків(ХНМУ, 2024) Казарян, Лариса Володимирівна; Kazaryan, Larisa VolodymyrivnaУ дисертації представлено науково обґрунтоване нове рішення актуальної наукової задачі сучасної педіатрії - покращення ефективності діагностики та прогнозування деяких найбільш поширених функціональних гастроінтестинальних розладів (ФГІР) у дітей шкільного віку та підлітків шляхом визначення предикторів розвитку захворювань на підставі вивчення клініко-параклінічних даних, психологічного стану; рівня серотоніну в крові, показників якості життя, харчування, фізичної активності, малорухомого способу життя, розробки математичної моделі прогнозування тяжкості перебігу ФГІР. Об’єктом дослідження стали функціональна диспепсія (ФД) та поєднані функціональна диспепсія та синдром подразненого кишечника (СПК). Предметом дослідження були клінічні особливості абдомінального, диспепсичного, астенічного синдромів, психологічний стан, визначення рівня серотоніну в крові, показники якості життя, харчування, фізичної активності та сидячої активності. Для розв’язання поставлених у роботі завдань було обстежено 110 дітей від 6 до 18 років з функціональними гастроінтестинальними розладами на базі КНП «Міська дитяча поліклініка №23» ХМР за період 2019-2023 роки. Серед них із функціональною диспепсією 66 дітей, 44 дитини із поєднаними ФД та СПК. Контрольну групу склали 30 здорових дітей. У роботі використано аналіз клініко-параклінічних даних; антропометрію з оцінкою фізичного розвитку; анкетно-опитувальні методи; лабораторні методи дослідження: визначення рівня серотоніну в крові методом флюоресценції; аналітико-статистичні методи дослідження. Уперше на підставі вивчення клініко-параклінічних даних було визначено фактори ризику переходу функціональної диспепсії у поєднання функціональної диспепсії та синдрому подразненого кишечника у дітей шкільного віку та підлітків. Доповнено наукові дані щодо особливостей клінічного перебігу поєднаних функціональної диспепсії та синдрому подразненого кишечника. Уперше було виявлено, що частота дітей із критичним рівнем вираженості депресивних симптомів була вірогідно вище у групі з поєднаними функціональною диспепсією та синдромом подразненого кишечника. Отримано нові дані щодо патогенетичної ролі серотоніну на формування клінічних симптомів функціональної диспепсії та поєднаної функціональної диспепсії й синдрому подразненого кишечника. Доповнено наукові дані щодо оцінювання якості життя у дітей із окремими функціональними гастроінтестинальними розладами. На підставі розробки індексів споживання окремих продуктів у дітей із функціональними гастроінтестинальними розладами, вивчено питання щодо впливу порушення режиму та якості харчування на формування функціональної диспепсії та поєднаної функціональної диспепсії й синдрому подразненого кишечника у дітей. Отримані нові дані щодо впливу малорухомого способу життя на формування функціональних гастроінтестинальних розладів. Діти із функціональними розладами шлунково-кишкового тракту, зокрема із поєднаною патологією, ведуть малорухомий спосіб життя, про що свідчать, незалежно від віку, низькі показники фізичної активності та високі показники сумарної сидячої активності. Вперше розроблена математична модель прогнозування переходу функціональної диспепсії в поєднані функціональну диспепсію та синдром подразненого кишечника у дітей шкільного віку та підлітків, яка враховує сукупність прогностично значущих факторів ризику і дозволить розробити профілактичні заходи та попереджати формування поєднаних ФД та СПК.Item Удосконалення діагностики та прогнозування серцево-судинних розладів у новонароджених із судомним синдромом у ранній неонатальний період(2021) Тесленко, Тетяна ОлександрівнаItem Оптимізація прогнозування перебігу та профілактики рекурентних респіраторних інфекцій у дітей(2020) Барчан, Ганна СергіївнаItem Оптимізація діагностики та прогнозування структурно-функціональних порушень кісткової тканини у дітей в період ростового спурту(2022) Осман, Наталія СергіївнаItem Прогнозування неонатальних аритмій з урахуванням даних добового моніторування ЕКГ та рівнів копептіну, ішемією-модифікованого альбуміну(2020) Іванова, Євгенія ВолодимирівнаМетою дослідження було удосконалення прогнозування розвитку неонатальних аритмій на підставі дослідження електричної активності міокарда, параметрів варіабельності серцевого ритму, показників центральної гемодинаміки, вивчення показників копептіну та ішемією-модифікованого альбуміну.У дослідження залучено 187 новонароджених (118 хлопчиків та 69 дівчаток) у ранній неонатальний період (перші 168 годин життя). В залежності від наявності порушень серцевого ритму та провідності новонароджені були розподілені на 2 основні групи: 1-а група – 126 новонароджених з порушеннями серцевого ритму та провідності, 2-а група – 61 новонароджений без аритмій. В залежності від терміну гестації діти основних груп були розподілені: 1а група (n = 34) – доношені новонароджені з аритміями, 1б група (n = 92) – передчасно народжені діти з аритміями, 2а група (n = 24) – доношені новонароджені без аритмій, 2б група (n = 37) – передчасно народжені діти без аритмій. В залежності від наявності асфіксії при народженні діти основних груп були розподілені: 1а група (n = 63) – новонароджені з аритміями на тлі асфіксії, 1б група (n = 63) – новонароджені з аритміями без асфіксії, 2а група (n = 14) – діти без аритмій з асфіксією, 2б група (n = 47) – без аритмій та без асфіксії. Поглиблене дослідження стану ССС включало визначення рівнів копептіну та ішемією-модифікованого альбуміну у співставленні з тропоніном І, електрофізіологічних, морфометричних та гемодинамічних параметрів. Аналіз даних добового моніторування ЕКГ з'ясував, що найбільш поширеними видами неонатальних аритмій були тахіаритмії (р<0,05) та суправентрикулярна екстрасистолія (р<0,05). У доношених дітей частіше зустрічалися суправентрикулярна (р<0,05), шлуночкова (р<0,05) та АВ-вузлова (р<0,05) екстрасистолії, у передчасно народжених – тахіаритмії (р<0,05). На тлі асфіксії при народженні вірогідно частіше дебютували брадікардії (р<0,05) та міграція водія ритму. Розвиток гетеротопних розладів у вигляді ектопічної активності передсердь та шлуночків (р<0,05) превалював у новонароджених без доведеного гіпоксичного ураження міокарда. При співставленні рівнів копептіну та ІМА у новонароджених з аритміями, а також при розподілі за терміном гестації та від наявності асфіксії при народженні, виявлено вірогідно вищі рівні ІМА у новонароджених з порушеннями серцевого ритму (р<0,001), із найбільшим ураженням міокарда доношених дітей (Н=27,5, р<0,001) та немовлят з асфіксією при народженні (Н=25,3, р<0,001). Вірогідно вищі рівні копептіну визначено у дітей з аритміями на тлі перенесеної асфіксії (Н=27,3, р<0,0001). Для рівнів тропоніну І не встановлено значимих розбіжностей в жодній групі. Шляхом множинного регресивного аналізу встановлено вірогідні зв’язки показників копептіну у новонароджених з аритміями на тлі асфіксії із оцінкою за Апгар на 1 хвилині, рН, тромбоцитами крові, Сa, тривалістю Р, амплітудою TV1, min RR (R=0,770; R2=0,594; p<0,001); ІМА із рСО2, ВЕ, КФК-МВ, амплітудою SV6 (R=0,812; R2=0,672; p<0,001); ІМА у доношених дітей з аритміями із тривалістю ТІІІ, дВАП, QTc (R=0,902; R2=0,814; p=0,006) та ІМА у передчасно народжених з аритміями із рСО2, амплітудою Р, ЛДГ, копептіном (R=0,770; R2=0,592; p<0,001). Діагностично-прогностичними показниками розвитку неонатальних аритмій є рівні копептіну >0,1 нг/мл (AUC = 0,697; 95% ДI [0,593–0,787]) та ІМА >2633,87 нг/мл (AUC = 0,732; 95% ДI [0,631–0,818]), на тлі перенесеної асфіксії прогностичним є рівень ІМА > 2279,96 нг/мл (AUC = 0,793; 95% ДI [0,694–0,871]). Отримані результати демонструють роль цих біохімічних маркерів ураження міокарда у діагностиці неонатальних аритмій. За даними добового моніторування ЕКГ діагностовано вірогідні відмінності у показниках електричної активності міокарда у новонароджених з аритміями із статистично вищими значеннями середньодобової ЧСС (р<0,05), максимальної ЧСС (р<0,05), нижчими показниками мінімального RR (р˂0,01), вищими значеннями максимального RR (р˂0,01) та вищими показниками QTс (р<0,01) у дітей основної групи, зниження параметрів ВСР у передчасно народжених та з аритміями на тлі асфіксії при народженні. З ризиком розвитку загрозливих шлуночкових аритмій у доношених новонароджених, за рахунок впливу на показники QTc, пов'язані рівні АСТ, КФК, Na, ДдПШ, d ПП, амплітуда TV1 та TV2 (R=0,998; R2=0,997; p<0,00912). Стан симпатичної регуляції серцевого ритму (SDANN) у доношених дітей, більшою мірою, пов'язаний із змінами рівнів ЛДГ та ДАТ (R=0,739; R2=0,546; p<0,0006), у передчасно народжених – від електролітного стану пуповинної крові та сатурацію кисню (R=0,632; R2=0,40; p<0,003). На стан парасимпатичної ланки ВСР (rMSSD), яка є філогенетично більш незрілою, у передчасно народжених впливає розвиток плацентарної дисфункції (rbs= 0,3; р<0,05) та аневризма МПП (rbs= 0,3; р<0,05); серед числових змінних – Са пуповинної крові, СРБ, амплітуда TV5 та тривалість TV1 (R=0,618; R2=0,381; p<0,001). Порівняльний аналіз даних доплерехокардіографії дозволив з'ясувати, що новонароджені з аритміями на тлі асфіксії мали вищі показники тиску в стовбурі легеневої артерії (MW U Test: р1а,1б<0,01; р1а,2б<0,05) та зменшення ДдЛШ (MW U Test: р1а,1б<0,01), яке призводить до менш ефективної його роботи і вимагає залучення компенсаторних механізмів у вигляді позитивного хроно- та інотропного ефекту (MW U Test: р1а,2б<0,01). Встановлено, що статистично значущими показниками прогнозу розвитку порушень серцевого ритму та провідності у новонароджених є наявність асфіксії та параметри стану адаптації при народженні, рівні копептіну, тропоніну І, ГГП, натрію пуповинної крові, показники ЧСС, QTc, амплітуди зубця R, стан сегменту ST.Item Клініко-імунологічні особливості ешерихіозу у дітей з різною активністю епштейна-барр вірусної інфекції(2018) Ольховський, Є.С.За результатами дослідження визначено взаємозв’язки клінічних проявів ешерихіозу, показників імунологічної відповіді, рівнів цитокінів та фагоцитарної активності нейтрофілів крові залежно від активності фонової ЕБВІ. За результатами дослідження розроблено алгоритм попередньої ранньої діагностики наявності інфікування ВЕБ хворих на ешерихіоз, який одночасно дає можливість прогнозувати перебіг хвороби. Отримані дані дозволили обґрунтувати напрямки вдосконалення терапії хворих на ешерихіоз та інфікованих ВЕБ дітей.