Предиктори розвитку функціональних гастроінтестинальних розладів у дітей шкільного віку та підлітків

Abstract

У дисертації представлено науково обґрунтоване нове рішення актуальної наукової задачі сучасної педіатрії - покращення ефективності діагностики та прогнозування деяких найбільш поширених функціональних гастроінтестинальних розладів (ФГІР) у дітей шкільного віку та підлітків шляхом визначення предикторів розвитку захворювань на підставі вивчення клініко-параклінічних даних, психологічного стану; рівня серотоніну в крові, показників якості життя, харчування, фізичної активності, малорухомого способу життя, розробки математичної моделі прогнозування тяжкості перебігу ФГІР. Об’єктом дослідження стали функціональна диспепсія (ФД) та поєднані функціональна диспепсія та синдром подразненого кишечника (СПК). Предметом дослідження були клінічні особливості абдомінального, диспепсичного, астенічного синдромів, психологічний стан, визначення рівня серотоніну в крові, показники якості життя, харчування, фізичної активності та сидячої активності. Для розв’язання поставлених у роботі завдань було обстежено 110 дітей від 6 до 18 років з функціональними гастроінтестинальними розладами на базі КНП «Міська дитяча поліклініка №23» ХМР за період 2019-2023 роки. Серед них із функціональною диспепсією 66 дітей, 44 дитини із поєднаними ФД та СПК. Контрольну групу склали 30 здорових дітей. У роботі використано аналіз клініко-параклінічних даних; антропометрію з оцінкою фізичного розвитку; анкетно-опитувальні методи; лабораторні методи дослідження: визначення рівня серотоніну в крові методом флюоресценції; аналітико-статистичні методи дослідження. Уперше на підставі вивчення клініко-параклінічних даних було визначено фактори ризику переходу функціональної диспепсії у поєднання функціональної диспепсії та синдрому подразненого кишечника у дітей шкільного віку та підлітків. Доповнено наукові дані щодо особливостей клінічного перебігу поєднаних функціональної диспепсії та синдрому подразненого кишечника. Уперше було виявлено, що частота дітей із критичним рівнем вираженості депресивних симптомів була вірогідно вище у групі з поєднаними функціональною диспепсією та синдромом подразненого кишечника. Отримано нові дані щодо патогенетичної ролі серотоніну на формування клінічних симптомів функціональної диспепсії та поєднаної функціональної диспепсії й синдрому подразненого кишечника. Доповнено наукові дані щодо оцінювання якості життя у дітей із окремими функціональними гастроінтестинальними розладами. На підставі розробки індексів споживання окремих продуктів у дітей із функціональними гастроінтестинальними розладами, вивчено питання щодо впливу порушення режиму та якості харчування на формування функціональної диспепсії та поєднаної функціональної диспепсії й синдрому подразненого кишечника у дітей. Отримані нові дані щодо впливу малорухомого способу життя на формування функціональних гастроінтестинальних розладів. Діти із функціональними розладами шлунково-кишкового тракту, зокрема із поєднаною патологією, ведуть малорухомий спосіб життя, про що свідчать, незалежно від віку, низькі показники фізичної активності та високі показники сумарної сидячої активності. Вперше розроблена математична модель прогнозування переходу функціональної диспепсії в поєднані функціональну диспепсію та синдром подразненого кишечника у дітей шкільного віку та підлітків, яка враховує сукупність прогностично значущих факторів ризику і дозволить розробити профілактичні заходи та попереджати формування поєднаних ФД та СПК.