Кафедра педіатрії № 3 та неонатології
Permanent URI for this communityhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/31714
Browse
52 results
Search Results
Publication Фізична активність підлітків в умовах воєнного часу, шляхи її оптимізації(2024) Рак, Лариса Іванівна; Rak, L.; Кашіна-Ярмак, Вікторія Леонідівна; Kashina-Yarmak, V.; Єщенко, Алла Валентинівна; Yeshchenko, AllaВійна особливо несприятливо позначилася на дітях підліткового віку, які переживають період інтенсивного зростання, статевого дозрівання та формування особистості. Фізична активність (ФА) здатна зменшити вплив стресу, тому її підтримання можна розглядати як лікувальний антистресовий спосіб. Мета – визначити рівень ФА підлітків в умовах воєнного часу і шляхи її підвищення, оцінити ставлення й мотивацію підлітків до рухової активності. Матеріали та методи. Протягом грудня 2022 року – червня 2023 року проведено анкетування 103 підлітків віком 11–17 років, що мешкають у м. Харкові та Харківській області, щодо їхньої ФА. 88 з них зазначили власне ставлення до ФА, а також те, що впливає на її рівень. Результати. ФА підлітків значно знизилася під час війни порівняно з карантинним періодом: 70,9% підлітків мали низький рівень ФА, 16,5% – середній, 12,6%– високий. Основним видом активності були прогулянки, більшість дітей стали робити ранкову зарядку. 77,0% респондентів позитивно ставилися до ФА, але мотивація до збільшення вправ була низькою. Проаналізовано думки підлітків щодо користі та причин недостатньої рухової активності. Власне бажання є основним для підвищення ФА, на думку 87% дітей із низькою ФА та 93% дітей із високою ФА. Визначено кроки щодо забезпечення достатнього рівня ФА дітям у період соціальної кризи. Висновки. В умовах війни значно збільшилася кількість малорухомих дітей і зменшилася – із високою руховою активністю. Щоденні прогулянки (40–60 хв), ранкова зарядка та уроки фізкультури дають змогу забезпечити достатній рівень ФА. Збільшення мотивації підлітків до підвищення ФА – важливе завдання для батьків, вчителів, лікарів, психологів, громадськості.Item Динаміка психологічного стану внутрішньо переміщених дітей шкільного віку та підлітків(2024) Страшок, Лариса Анатоліївна; Strashok, Larysa; Міхановська, Наталія Генадіївна; Mikhanovska, N.; Даниленко, Георгій Миколайович; Danylenko, Heorhii; Сидоренко, Тетяна Павлівна; Sydorenko, Tetiana; Ісакова, Марина Юріївна; Isakova, Maryna; Завеля, Еліна Михайлівна; Zavelya, Elina; Водолажський, Максим; Vodolazhskyi, MaksymВнутрішньо переміщені особи (ВПО) є однією з найбільш знедолених груп населення в країнах, що постраждали від бойових дій, техногенних катастроф або інших соціальних конфліктів і насильств. Мета – визначити гендерні особливості емоційного стану в дітей шкільного віку та підлітків в умовах війни для своєчасного розроблення ефективних стратегій психологічного супроводу. Матеріали та методи. У травні 2022 року проведено анонімне анкетування 1017 дітей шкільного віку і підлітків ВПО та 4144 дітей шкільного віку і підлітків – місцевих мешканців м. Львова та Львівської області (ММ), а за рік потому – 1173 дітей шкільного віку і підлітків у Львівській області, із них 139 ВПО. Результати. Аналіз відповідей про почуття, враження та емоційний стан дітей шкільного віку і підлітків засвідчив, що страх за життя рідних людей та їхню долю був найбільш суттєвим відчуттям як у дітей із групи ВПО, так і ММ. На другому ранговому місті зберігався страх за домівку, житло, майно родини. Постійне відчуття тривоги, безпорадності та відчаю зафіксували у своїх відповідях третина дітей шкільного віку і підлітків із групи ВПО на початку воєнних дій та евакуації, але протягом року цей показник зменшився до рівня ММ. Частіше ці почуття відчували дівчата незалежно від міста проживання. Злість на події відзначили майже половина всіх опитуваних незалежно від місця проживання і статі. Впевненість у тому, що все буде добре, висловили більшість підлітків. Майже за всіма показниками дівчата з групи ВПО були більш емоційно напруженими. Висновки. Проблема стану здоров’я дітей шкільного віку і підлітків із групи ВПО, організації їм медико-психологічної допомоги потребує ретельного вивчення та вирішення. Травматичні події війни в Україні, внутрішня міграція дітей шкільного віку і підлітків суттєво впливають на психічний стан не тільки їх, але й ММ, особливо це стосується дівчат. Цю групу дитячого населення слід розглядати як групу ризику. Визначення їхнього емоційного стану має велике значення для профілактики зменшення поширеності психопатології, психосоціальної дисфункції, своєчасної діагностики та лікування.Publication Проблемні питання надання медичної допомоги підліткам – світові тренди та виклики сучасності(2025) Страшок, Лариса Анатоліївна; Strashok, Larysa; Водолажський, Максим Леонідович; Vodolazhskyi, Maksym; Сидоренко, Тетяна Павлівна; Sydorenko, Tetiana; Ісакова, Марина Юріївна; Isakova, Maryna; Завеля, Еліна Михайлівна; Zavelya, Elina; Єщенко, Алла Валентинівна; Yeshchenko, Alla; Кошман, Татьяна Володимирівна; Koshman, Tatyana; Фоміна, Тетяна Вадимівна; Fomina, TetyanaДинаміка стану здоров’я дітей та підлітків віддзеркалює вплив факторів навколишнього середовища. За останні 5 років Україна зіткнулася з кризовими проблемами глобального масштабу: пандемією COVID-19 і воєнною агресією з боку російської федерації, які суттєво вплинули на стан медичного забезпечення учнівській молоді. Метою дослідження було визначити теоретичні і практичні засади щодо створення науково обґрунтованої моделі медичного забезпечення школярів та підлітків у періоди соціальної небезпеки. Проаналізовано світові та вітчизняні тенденції медичного забезпечення школярів у мирний час. За допомогою розроблених в ДУ «ІОЗДП НАМН України» опитувальників проведено анонімне анкетування 26822 підлітків та 38357 їхніх батьків протягом пандемії COVID-19 та 2 років повномасштабної війни в Україні. Також у 2021-2023 рр. проанкетовано 215 лікарів, які надають медичну допомогу дітям та підліткам, з метою пошуку шляхів її удосконалення. Зіставлення і узагальнення результатів опитування дозволило визначити найчастіші емоційні реакції дітей та підлітків на стресові явища, особливості фізичної активності, харчування, проведення вільного часу, схильності до шкідливих звичок, зацікавленості у навчанні в очній чи дистанційній формі, потребу в інформаційному забезпеченні щодо збереження здоров’я. Також були проаналізовані відповіді на питання про можливості отримання медичних послугу у період кризових подій. Вивчений міжнародний досвід медичного забезпечення школярів, а також встановлені під час проведеного дослідження, найбільш значущі несприятливі медико-соціальні чинники під час пандемії COVID-19 та воєнного стану дозволять в подальшому визначити провідні напрямки удосконалення організації медичного забезпечення дітей шкільного віку в Україні.Publication Клінічні наслідки психоемоційного стресу в підлітковому віці(2024) Страшок, Лариса Анатоліївна; Strashok, Larysa; Рак, Лариса Іванівна; Rak, Larysa; Єщенко, Алла Валентинівна; Yeshchenko, Alla; Кашіна-Ярмак, Вікторія Леонідівна; Kashina-Yarmak, Victoriia; Завеля, Еліна Михайлівна; Zavelya, Elina; Ісакова, Марина Юріївна; Isakova, MarynaАктуальність проблеми стрес-індукованих порушень здоров’я відчутно підвищилася під час воєнних дій в Україні. Підлітковий вік характеризується значними випробуваннями для організму у зв’язку з інтенсивними анатомо-фізіологічними, нейроендокринними та психологічними змінами. Підлітки відрізняються підвищеною чутливістю до впливу стресових факторів, зокрема, за рахунок дозрівання стрес-чутливих відділів мозку та пов’язаних із цим змін гормональної реактивності. Стрес, зумовлений чинниками війни, в українських дітей і підлітків стає хронічним. Він може призводити до порушення функцій організму, зриву адаптаційних можливостей, формування чи загострення органічної патології. У цій статті проаналізовані дані сучасної наукової літератури щодо клінічних проявів гострого та хронічного стресу у дітей підліткового віку. Особлива увага приділена соматичним змінам у дітей і підлітків, які індукуються хронічним стресом або спостерігаються на його тлі. Описано порушення фізичного розвитку, функціонування шкіри та кістково-м’язового апарату, особливості перебігу певних захворювань бронхолегеневої системи. Зосереджено увагу на формуванні серцево-судинної патології, зокрема життєзагрозливих станів, на розладах діяльності різних відділів шлунково-кишкового тракту та мікробіому кишечника, на змінах функції нирок і сечовивідної системи. Наведена актуальна інформація щодо проявів ендокринних хвороб, порушень вегетативної регуляції й імунного гомеостазу під впливом психоемоційного стресу. Подано результати власних досліджень щодо частоти та характеру клінічних проявів у підлітків, які мешкали в зоні воєнних дій або стали вимушеними переселенцями, а також наявності дисбалансу стрес-забезпечувальних систем у підлітків у період війни. Визначено особливості сприйняття болю й ознак захворювання в умовах хронічного стресового стану, зокрема, зменшення фіксації уваги на особистих соматичних відчуттях у дітей, які постійно перебували в зоні проведення бойових дій та були свідками обстрілів. Психоемоційний стрес, пережитий у підлітковому віці, може мати тривалі істотні наслідки у вигляді стійких змін функціонування різних органів і систем організму, який росте, а також захворювань у подальшому житті.Item Харчування та обмін речовин : особливості в дитячому віці(ХНМУ, 2024) Клименко, Тетяна Михайлівна; Павленко, Наталія Володимирівна; Klymenko, Tetiana; Pavlenko, Nataliia; Бєлоусова, Ольга Юріївна; Belousova, Olga; Бабаджанян, Олена Миколаївна; Babadzhanyan, Olena; Шутова, Олена Валентинівна; Shutova, Olena; Волошина, Лідія Георгіївна; Voloshyna, Lidiia; Солодовниченко, Ірина Григорівна; Solodovnichenko, Irina; Ганзій, Олена Богданівна; Hanzii, OlenaНавчальний посібник з харчування та обміну речовин присвячений актуальному стану цих процесів у дитячому віці, особливостям здорової та хворої дитини. Викладений матеріал передбачає структуроване подання інформації за окремими темами, що базуються на міжнародних та національних рекомендаціях щодо харчування та обміну речовин у дітей. Крім того, надані питання для первинного контролю знань та тестові питання для заключного контролю згідно з вимогами навчальної програми. Навчальний посібник призначений для слухачів циклів удосконалення, лікарів-педіатрів, лікарів загальної практики – сімейної медицини, дитячих гастроентерологів, лікарів-інтернів, лікарів педіатричних спеціальностей.Item Передчасно народжена дитина(ХНМУ, 2024) Клименко, Тетяна Михайлівна; Klymenko, Tetiana; Карапетян, Ольга Юріївна; Karapetyan, OlgaУ навчальному посібнику висвітлено причини та особливості перебігу передчасних пологів, анатомо-фізіологічні особливості передчасно народжених дітей, які впливають на якість виходжування, забезпечення фізіологічної адаптації та основні патологічні стани, які характерні для передчасно народжених дітей.Item Quality of life assessment with SIBDQ in children with upper gastrointestinal pathology(2024) Shlieienkova, H.O.; Шлєєнкова, Г.О.; Tsiura, O.M.; Цюра, О.М.; Voloshyn, K.; Волошин, К.В.; Pavlenko, Nataliia; Павленко, Наталія Володимирівна; Voloshynа, Lidiya; Волошина, Лідія Георгіївна; Slobodianiuk, O.; Слободянюк, О.Л.; Muzyka, O.; Музика, О.О.Functional and organic diseases of the digestive system today occupy one of the leading places in the structure of somatic pathology of childhood and adolescence and negatively impact young patients’ quality of life. Among the gastrointestinal tract diseases, the first place is occupied by the pathology of the gastroduodenal zone in children. Gastrointestinal diseases rarely occur in isolation in the form of damage to only the upper or lower parts of the digestive system, especially in childhood. Therefore, in the presence of dysfunction symptoms and pathological changes in the upper gastrointestinal tract, it is advisable to use non-invasive means to diagnose pathological changes in the lower gastrointestinal tract. Objective — to analyze the quality of life using the Short Inflammatory Bowel Disease Questionnaire (SIBDQ) in children and adolescents with upper gastrointestinal tract pathologies. Materials and methods. The study involved 174 children who visited the Kharkiv city children’s clinical hospital No 19 with complaints about upper gastrointestinal disorders (7 — 18 years old). Patients were interviewed using the self-reported inflammatory bowel disease quality of life questionnaire SIBDQ, which assesses physical, social and emotional well-being (the result is determined from 10 to 70 points, where 10 is the worst condition). Results. The median SIBDQ score for the entire sample was 51 points [Q1; Q3: 45; 58], with 47.1 ± 3.7 % of respondents having up to 50 points. In girls, the median was significantly lower than in boys — 49 [40; 55] versus 55 [49.0; 65.5] (pU = 0.05). According to the nature of the endoscopic picture, 55 % of children with gastroesophageal and duodenogastric reflux, 38.6 % of children with erythematous duodenopathy, 45.9 % of children with erosive and ulcerative changes and 61.5 % of patients with esophagitis had a low SIBDQ score. Boys with low SIBDQ scores were more prone to gastroesophageal and duodenogastric reflux. All other endoscopic changes were significantly more common (p < 0.05) in girls with less than 50 points according to the survey results. Conclusions. In 47 % of children with complaints of upper gastrointestinal dysfunction, the quality of life score was low by the SIBDQ (< 50). The median SIBDQ score in girls was significantly lower than in boys: 49 [40; 55] versus 55 [49.0; 65.5] points (pU = 0.05), respectively. Girls with instrumentally confirmed esophagitis had significantly lower SIBDQ scores compared to boys with esophagitis and girls with other gastrointestinal disorders — [37; 46] (p < 0.05). The use of the SIBDQ questionnaires in school-age children and adolescents is advisable not only for lower gastrointestinal tract diseases but also for gastroduodenal zone diseases.Item Синергія партнерської взаємодії у турботі про здоровʼя дітей та підлітків(2024) Даниленко, Георгій Миколайович; Danylenko, Heorhii; Кириченко, В.І.; Kyrychenko, Valentyna; Страшок, Лариса Анатоліївна; Strashok, LarysaМетою статті є рефлексивне осмислення перебігу та результатів багаторічної партнерської взаємодії науковців Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України та співробітників Державної установи «Інститут охорони здоровʼя дітей та підлітків Національної академії медичних наук України» щодо обʼєднання зусиль і ресурсів задля підвищення ефективності здоровʼязбережувальної діяльності закладів освіти. Обґрунтовано розуміння партнерства як найбільш результативного з погляду соціального ефекту і довгостроково взаємовигідного формату соціального співробітництва. Окреслено проблемне поле межних наукових інтересів партнерів та означено можливі зони їх перетину. Доведено, що збереження і зміцнення здоровʼя дітей та учнівської молоді, зважаючи на особливі умови воєнного стану, зміну режимів навчання, залишається одним із пріоритетних напрямів діяльності закладу освіти. Стратегічним вектором партнерства визнано професійну турботу про здоровʼя, як обовʼязкову умову організації освітнього процесу. Наведено приклади партнерства з доведеною ефективністю.Item Food habits of Ukrainian adolescents with obesity(2024) Strashok, Larysa; Страшок, Лариса Анатоліївна; Khomenko, Margaryta; Хоменко, Маргарита Андріївна; Buznytska, Olena; Бузницька, Олена ВікторівнаIntroduction and objective: There is currently a significant increase in the prevalence of obesity among children worldwide. The aim of the study was to analyse the diet and eating habits of adolescents depending on the presence of obesity and demonstrate the impact of incorrect eating habits on lipid and mineral metabolism disorders. Materials and methods: The study involved 133 adolescents aged 12-17 years: 101 adolescents with obesity and 32 healthy children in the control group. The study plan provided for a combination of standard clinical and anamnestic evaluations, including a study of eating habits, and laboratory-instrumental research. Results: In adolescents with obesity, violations of the regularity of eating (p < 0.001), as well as the habit of snacking on bakery products and sweets during the day (p < 0.01) and late dinner (p < 0.001) were significantly more common compared to the control group. Adolescents with obesity consumed sweets, bakery products, fast food products, chips, crackers significantly more often, and vegetables less frequently, compared to their peers in the control group, every day or several times a week (p < 0.05). Adolescents with obesity had significantly lower levels of zinc and magnesium compared to the control group (p < 0.05). Conclusions: The study revealed the problem of irrational and unbalanced nutrition in adolescents with obesity. The obtained data may become the basis for timely correction of the diet of obese adolescents, which will prevent the development of disorders of the gastrointestinal tract, and halt the progression of the underlying disease.Item Biochemical indicators of liver fibrogenesisin children with obesity(2024) Strashok, Larysa; Страшок, Лариса Анатоліївна; Buznytska, Olena; Бузницька, Олена Вікторівна; Zavelya, Elina; Завеля, Еліна Михайлівна; Khomenko, Margaryta; Хоменко, Маргарита АндріївнаThe results of a study on improving the efficiency of non-invasive diagnosis of liver fibrosis in obese children using serum biomarkers of liver fibrosis are presented. Non-invasive diagnostic methods using serum biomarkers (type IV collagen, Fibronectin) have confirmed their diagnostic significance in establishing of liver fibrogenesis on the early stages formation in children with obesity.