ISSN 2310-8363

Репозитарій Харківського національного медичного університету – це відкритий електронний архів академічних текстів, матеріалів наукового та навчально-методичного призначення, створених науковцями, викладачами, іншими працівниками університету та здобувачами

З усіх питань щодо Репозитарію ХНМУ звертайтеся до координатора Тетяни Павленко за адресою: repository@knmu.edu.ua

 

Recent Submissions

Item
State of extracellular matrix in testicular embryonal carcinoma
(Aluna Publishing, 2025-07) Potapov, Serhii; Markovskyi, Volodymyr; Horhol, Nataliia; Kykhtenko, Olena; Naumova, Olha; Pliten, Oksana; Kaluzhyna, Oksana
Item
Лекція Василя Яковича Данилевського про медичну освіту та її реформу (1921) : коментований переклад
(2025) Білецька, О.М.; Шевченко, О.С.; Губіна-Вакулік, Г.І.; Латогуз, С.І.; Полоннік, І.А.; Злепко, І.П.; Риндіна, Н.Г.; Білий, Є.Є.
У своїй лекції для студентів-медиків перших курсів початку ХХ століття видатний вчений Василь Якович Данилевський ділився з майбутніми лікарями своїми думками про медичну освіту та її реформу. Автор зауважував, що якщо стародавній медицині був притаманний містичний характер, то підготовка до роботи лікарів ХХ століття йшла вже виключно шляхом інтелекту. Проте, на думку Данилевського В.Я., така підготовка була ще недосконалою, тісно пов'язаною із шкільним навчанням. У такому випадку головним завдання школи є набуття здатності до серйозної систематичної праці, розвитку інтелекту, дисципліни для продовження занять вищої освіти. До 60-х років викладання на медичних факультетах відбувалось за старими незмінними програмами. Потім молоді вчені внесли свіжий струмінь європейської науки завдяки Університетському статуту 1863 р., що дав широку автономію університетам для поліпшення підготовки молодих лікарів. Однак негативний вплив наступного Університетського статуту 1884 р. перекреслив попередні здобутки розвитку медичної освіти. Медичний факультет виявився більш чутливим, ніж інші факультети до підвищення ролі попечителя навчального округу та ректора університету, який тепер став обиратися міністром народної освіти. Звісно, що вся сила у людях, а не у статутах, деклараціях, циркулярах. Дайте хороший статут людям, не підготовленим до справи, і ладу не буде. Не одне насіння впливає на сходи, а й ґрунт, на якому роблять посів. Отже головне завдання вищої освіти зводиться до вміння вибрати гідних кандидатів на кафедри, які змогли б реформувати навчання в медицині. Треба відмовитися від ілюзії створення будь-яких ідеально правильних реформ, не зважаючи при цьому на реальні умови життя, традиції, навички та підготовку учасників, з їх побутовими та психологічними особливостями.
Item
Нейрогліокапілярна дисфункція у дітей із респіраторними інфекціями: ранні клінічні маркери та роль амбулаторного скринінгу
(2025) Бондаренко, Я.Д.; Каук, О.І.; Стеценко, С.О.; Плітень, О.М.
Актуальність. Гострі респіраторні інфекції (ГРІ) у дітей часто супроводжуються астеновегетативними симптомами, такими як млявість, дратівливість і дисрегуляція серцево-судинної системи. Проте основні патофізіологічні механізми залишаються недостатньо вивченими. Мета роботи – вивчення взаємозвʼязку між інтенсивністю системної запальної відповіді та неврологічними проявами при дитячих ГРІ, з особливим акцентом на нейрогліокапілярну дисфункцію як ключову патофізіологічну ланку. Матеріали та методи. Було проведено проспективне клінічне дослідження за участю 40 дітей віком 2–12 років, розподілених на три групи: група А (n=15) включала дітей з неускладненими вірусними респіраторними інфекціями та рівнем С-реактивного білка (CRP) 1–7 мг/л; група B (n=15) складалася з дітей з підтвердженими бактеріальними респіраторними інфекціями та CRP ≥ 8 мг/л; група C (n=10) здорові діти, контрольна група з CRP < 1 мг/л. Всі учасники пройшли комплексне неврологічне обстеження, вимірювання життєвих показників, пульсоксиметрію та лабораторні дослідження. Порівняльний статистичний аналіз частоти та тяжкості симптомів між групами було проведено за допомогою критерію Манна–Уїтні. Результати. У групі А переважали функціональні та легкі неврологічні симптоми, зокрема млявість (73%), легка тахікардія (40%) та підвищена тактильна чутливість (27%), при цьому всі діти зберігали нормальний рівень свідомості та сатурацію кисню > 95%. Навпаки, у групі B спостерігалися значно більш виражені прояви, включаючи порушення свідомості (33%), десатурацію кисню до 88–90% у 27% пацієнтів, рухові порушення, такі як гіпотонія та порушення координації (по 20% кожен), а також більш тяжкі вегетативні ознаки (тахікардія у 80%). Середня кількість неврологічних симптомів на одного пацієнта була значно вищою у групі B порівняно з групою А. Було виявлено температурний поріг приблизно 39,0°C, після якого зʼявлялися ознаки нейрогліокапілярної декомпенсації, особливо при бактеріальних інфекціях. Зневоднення, яке спостерігалося у 33% групи B, було тісно повʼязане з найтяжчими неврологічними проявами. Висновки. Це дослідження підкреслює нейрогліокапілярну дисфункцію як ключовий механізм розвитку астеновегетативних симптомів при дитячих ГРІ. Було встановлено чітку кореляцію між маркерами системного запалення (рівень CRP), сатурацією кисню, фебрильною реакцією та ступенем неврологічного ураження. Рівень CRP понад 8 мг/л, гіпертермія >39,0°C та сатурація кисню <90% можуть бути ранніми предикторами значного нейрогліокапілярного порушення. Ці результати підкреслюють важливість комплексного клінічного моніторингу – включаючи запальні маркери, стан оксигенації, гідратацію та неврологічну функцію – для раннього виявлення та профілактики потенційних ускладнень у дітей з ГРІ.