DSpace Repository

ISSN 2310-8363

Репозитарій Харківського національного медичного університету – це відкритий електронний архів академічних текстів, матеріалів наукового та навчально-методичного призначення, створених науковцями, викладачами, іншими працівниками університету та здобувачами

З усіх питань щодо Репозитарію ХНМУ звертайтеся до координатора Тетяни Павленко за адресою: repository@knmu.edu.ua

Communities in DSpace

Select a community to browse its collections.

Now showing 1 - 19 of 19

Recent Submissions

Особливості впливу температури на структуру та властивості легкоплавких припоїв
(2026) Протасенко, Т.О.; Реброва, О.М.; Ребров, О.Ю.; Васильченко, О.В.; Щегольова, М.Г.
Для підвищення надійності паяних з’єднань виробів сучасної електронної техніки, що працюють в умовах зміни температурного режиму експлуатації, необхідно мати дані про властивості матеріалу припоїв у робочому діапазоні температур. Оскільки припої знаходяться у спаї у вигляді тонкого прошарку, їх властивості можуть сильно відрізнятися від властивостей масивних матеріалів.
Структурні перетворення і зміна властивостей сталей, як результат додаткового фрикційно-деформаційного впливу
(2026) Волков, О.О.; Субботіна, В.В.; Васильченко, О.В.; Любченко, О.В.
В умовах постійного підвищення вимог до довговічності та безвідмовності машинобудівних деталей зростає потреба у впровадженні технологій, здатних ефективно підвищувати їхню зносостійкість. Це особливо актуально для вузлів, що функціонують за умов інтенсивного тертя, значних механічних навантажень і змінних температур. Фрикційно деформаційний вплив дає змогу цілеспрямовано модифікувати структуру й властивості матеріалу завдяки одночасній дії локального нагрівання та пластичної деформації в зоні контакту. Поєднання теплових і механічних чинників спричиняє глибоку структурну трансформацію приповерхневих шарів, що забезпечує підвищення твердості, втомної міцності та опору зношуванню.
Перша домедична допомога при кровотечі в умовах бойових дій. Типові помилки при застосуванні джгутів
(2026) Кузнецова, Мілена; Бібіченко, Вікторія; Морозов, Олександр; Бекетова, Алла; Кузнецов, Костянтин; Кузнєцова, Ірина
Надання першої домедичної допомоги в умовах бойових дій може мати вкрай важливого значення, оскільки від цього напряму залежить життя пораненої особи. За даними статистики однією з причин смерті в умовах бойових дій є кровотеча, яка призводила відповідно до масивної крововтрати. Серед причин, найбільшого значення набували або несвоєчасне надання домедичної допомоги або неправильне накладення джгута при самодопомозі. Враховуючи різноманіття засобів для тимчасової зупинки кровотечі, постає необхідність в більш детальному розгляді можливостей їх застосування, особ ливо в умовах бойових дій. Саме тому вкрай важливого значення набуває практична підготовка, зокрема здобувачів закладів вищої освіти для формування навичок надання першої домедичної допомоги, зокрема накладення джгутів. Метою даного дослідження було визначення типових помилок, які виникають під час опрацювання навичок здобувачами вищої освіти з накладання джгута. Матеріали та методи. Для проведення дослідження було залучено 83 здобувача вищої освіти, що навчались в Харківському національному медич ному університеті (ХНМУ) та Національній академії національної гвардії України (НАНГУ). Було використано соціологічний і метод спостереження та оцінки практичного опрацювання навичок накладення джгутів в умовах максимально наближених до бойових дій. Результати. За результатами отриманими в ході дослідження, слід визначити недостатній рівень обізнаності здобувачів ХНМУ щодо джгутів САТ, як методу тимчасової зупинки кровотечі. Водночас здобувачі обох ЗВО демонстрували не високий рівень теоретичних знань щодо впливу кровотечі та крововтрати на стан пацієнта, а також практичної підготовки щодо накладення джгутів. Найбільш типовою помилкою в 35% випадків було недостатньо туге накладення джгута. Водночас, найменш поширеним недоліком, який зустрічався в 18% випадків було не накладення другого джгута коли це необхідно. Висновки. Отже, засновуючись на даних проведеного дослідження можливо зробити висновок про недостатній рівень теоретичної підготовки та практичного оволодіння навичками надання домедичної допомоги. Саме це обґрунтовує необхідність виділення більшої кількості часу на опрацювання практичних навичок з накладення джгута. Все це може мати вирішальне значення для порятунку життя постраждалого, особливо в умовах бойових дій.
Виклики та перспективи застосування інтерактивних технологій під час здійснення професійної підготовки здобувачів освіти зі спеціальності «Медсестринство» освітньо-кваліфікаційних рівнів «бакалавр» та «магістр»
(2026) Кузнецова, Мілена Олександрівна; Кузнєцова, Ірина Костянтинівна; Бібіченко, Вікторія Олександрівна; Мещєрякова, Ірина Павлівна; Кузнецов, Костянтин Андрійови; Шмуліч, Олеся Вадимівна; Краснікова, Лариса Володимирівна
За останні роки, виникла гостра потреба в медичних фахівцях, особливо зі спеціальності «Медсестринство». Крім того, виникає багато питань щодо професійної підготовки майбутніх медсестер. Одним з шляхів покращення професійної підготовки фахівців зі спеціальності «Медсестринство» є застосування інтерактивних технологій. Деякими опублікованими дослідженнями, було встановлено що застосу вання інтерактивних технологій в навчальному процесі продемонструвало, що це покращувало сприйняття інформації та здобуття студентами навичок користування відповідними інструментами інтерактивного спілкування, а також ознайомлення з різними варіантами використання зазначених технологій під час контролю знань. Не зважаючи на наявність, опублікованих робіт з даної тематики, недостатньо висвітленим залишається питання щодо перспектив використання інтерактивних технологій під час підготовки бакалаврів та магістрів зі спеціальності «Медсестринство». Метою даного дослідження було висвітлення питання щодо викликів і перспектив застосування інтерактивних технологій під час здійснення професійної підготовки здобувачів зі спеціальності «Медсестринство» першого (бакалаврського) і другого (магістерського) рівнів. Матеріали та методи. Для проведення дослідження було залучено 59 здобувачів вищої медичної освіти з 1-го по 4 курс бакалаврського рівня за спеціальністю «Медсестринство» і 1-го і 2-го курсів магістерського рівня. Було використано описовий та статистичний методи дослідження. Для цього було проаналізовано 20 статей з даної тематики, опублікованих в вітчизняних та закордонних фахових виданнях. Крім того, було проведене опитування, для якого було використано спеціально розроблений опитувальник, що поширювався за допомогою Google Forms в найбільш вживаних серед здобувачів вищої освіти. Результати дослідження. Під час аналізу результатів опитування здобувачів, було отримано доволі цікаві дані. Так, більшість опитаних здобувачів 32,2% вказували, що викладачі застосовували інтерактивні технології більше 5 разів за весь період вивчення дисципліни і 27,12% вказували на те, що викладачі застосовували їх на кожному практичному занятті. Серед методів, які були найбільш використовувані під час проведення практичних занять: в 25,42% випадків це були дебати, ще в 20,34% - розгляд кейсів і 18,64% - рольові ігри. Водночас, серед здобувачів бакалаврського рівня було більше цілком задоволених використанням інтерактивних технологій в освітньому процесі порівняно з магістрами, про що свідчили результати опитування 33,8% проти 27,1%, відповідно. Також, більшість опитаних бакалаврів порівняно з магістрами, вважали, що застосування інтерактивних технологій впливає значною мірою на результати їх навчання, на що своєю чергою вказували результати опитування 20,3% проти 6,8%, відповідно. Серед позитивних аспектів використання, інтерактивних технологій здобувачі зазначали в 44,1% випадків – надало впевненості собі, в 35,6% - наддало можливість ефективно комунікувати та ще в 16,9% - розвинуло навички відстоювати свою позицію. Водночас, серед негативних аспектів використання зазначених технологій, здобувачі в 30,5% випадків вказували на страх висловити свою думку перед групою, ще в 25,4% - були проблеми з формуванням власної думки та в 22% - труднощі з об’єктивною оцінкою чужих ідей. Визначення доцільності використання інтерактивних технологій при викладанні фундамен тальних медико-біологічних дисциплін продемонструвало, що серед бакалаврів «Медсестринства» превалювала думка щодо доцільності їх використання, про що свідчили 32,2% опитаних, а серед магістрів переважала позиція щодо того, що доцільність їх використання залежить від тематики практичного заняття, про що свідчило 33,9% респондентів. Висновки. Отже, засновуючись на даних проведеного дослідження можливо зробити висновок, про те що використання інтерактивних технологій під час здійснення професійної підготовки з одного боку є перспективним напрямком, який сприяє набуттю здобувачами hard і soft skills, а з іншого боку, являє собою виклик, оскільки вимагає ретельного підходу до вибору методик та контингенту здобувачів.
Передчасне відшарування плаценти у вагітної з тетрапарезом та внутрішньоутробною інфекцією (клінічний випадок)
(2026) Лазуренко Вікторія Валентинівна; Овчаренко Ольга Борисівна; Железняков, Олександр Юрійович; Тертишник, Денис Юрійович; Комова, Вікторія Олександрівна; Кудін, Ілля Дмитрович