Феномен спокуси у романі «Містер Блетсуорсі на острові Ремполь» Г. Веллса

Abstract

Феномен спокуси розглядається на базі філософських розробок Ж. Бодрійяра. Спокуса ─ це засіб маніпулювання людиною. Спокуса часто пов’язується з феноменом істерії, бо істерія ─ це засіб захиститися від гри в спокусу, небажання бути маріонеткою в чужих руках. Ж. Бодрійяр у книзі «Спокуса» відзначає, що насправді спокусливі лише ті жінки, у кого, як це не парадоксально, бідний внутрішній світ: «Великі спокусниці і великі зірки ніколи не сяють талантом або розумом, вони сяють їх відсутністю. Вони сяють своєю нікчемністю і своїм холодом» . Ж. Бодрійяр згадує також книгу «Позасвідоме поневолі» В. Декомба, французького філософа, який теж досліджував феномен спокуси. В. Декомб зазначає, що спокушує не який-небудь жіночий трюк, а те, що він зроблений для певної людини . Олівія, перше кохання головного героя, холодна, прагматична і, у той же час, звичайна дівчина, має одну важливу рису ─ вона вміє спокушати, знає необхідні трюки, комбінації спокуси, за допомогою яких їй вдається підкорити різних за характером людей ─ Гревза та Блетсуорсі.