Наукові праці. Кафедра хірургії № 3

Permanent URI for this collectionhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/347

Browse

Now showing 1 - 20 of 58

К вопросу профилактики острого панкреатита после эндоскопической холангиопанкреатографии
(2020) Лупальцов, Владимир Иванович; Скалий, Николай Николаевич; Ягнюк, Андрей Иванович; Котовщиков, Максим Сергеевич
Резюме. Цель. Изучить манометрический контроль давления в протоках поджелудочной железы при выполнении ЭРХПГ и определить его возможности в ранней диагностике постманипуляционного панкреатита. Материалы и методы. Проведено исследование по выявлению постманипуляционного панкреатита у 122 больных с нарушением проходимости терминального отдела холедоха которым выполнялось ЭРХПГ. Больные разделены на две группы: основную – 58 и группу сравнения – 64 пациента. У 58 больных основной группы изучено давление в панкреатическом протоке разработанным нами устройством, что дает возможность регистрации ранних признаков острого постманипуляционного панкреатита, с проведением своевременных профилактических мероприятий его развития. Результаты. С помощью предложенного устройства, регистрирующего давление в протоках поджелудочной железы острый постманипуляционный панкреатит диагностирован у 6,9 % пациентов основной группы, тогда как у больных группы сравнения он развился у 21,9 % обследованных. Легкие формы ОПМП группе сравнения отмечены у 11 больных и 4 больных основной группы. Тяжелый ОПМП, обусловленный очаговым панкреонекрозом, имел место в трех наблюдениях группы сравнения. Выводы. 1. ЭРХПГ является высокоэффективным методом диагностики заболеваний панкреатобилиарной зоны, вместе с тем, порой таящее в себе опасность развития серьёзных осложнений, одним из которых является острый постманипуляционный панкреатит. 2. Манометрический контроль при выполнении ЭРХПГ является высокоэффективным методом диагностики ранних форм острого постманипуляционного панкреатита, который может быть рекомендован в клиническую практику эндоскопических кабинетов.
Доопераційна діагностика протипоказань до лапароскопічного доступу при оперативному лікуванні гострого холециститу
(2020) Лупальцов, Володимир Іванович; Ягнюк, Андрій Іванович; Вандер, Костянтин Олександрович; Кітченко, Сергій Сергійович
Резюме. Гострий холецистит залишається однією з найчастіших ургентних патологій — до 10–15 %. Мета дослідження — поліпшити результати лікування хворих літнього і старечого віку з гострим холециститом шляхом оптимізації вибору типу оперативного втручання на основі критеріїв ультразвукового дослідження паравезикального інфільтрату. Матеріали і методи. Проведено клінічне дослідження і аналіз результатів хірургічного лікування гострого холециститу у 147 хворих. У усіх випадках причиною гострого холециститу була желчекаменная хвороба. Диференціальні критерії вибору типу операції формувалися до операції за допомогою УЗД гепатопанкреатодуоденальной зони і доплерівським кольоровим картированием кровотоку в стінці жовчного міхура. Залежно від щільності і поширеності, було виділено три типи інфільтрату: рихлий інфільтрат, щільний інфільтрат з чіткою візуалізацією контурів жовчного міхура і щільний інфільтрат з розмитістю контурів жовчного міхура і холедоха. Висновки. Дослідження виявило найбільш характерні ознаки ультразвукового картирования, на підставі яких вже до операції можна ідентифікувати протипоказання до лапароскопічного доступу. Оптимізація вибору хірургічного доступу дозволяє підвищити безпеку операції і поліпшити безпосередні її результати.
Фактор інтрабдомінальної гіпертензії при герніопластиці вентральних гриж
(Івано-Франківський національний медичний університет, 2020) Лупальцов, Володимир Іванович; Ягнюк, Андрій Іванович
Обґрунтування. Сучасні методики реконструкції черевної стінки, що ґрунтуються на розрізах апоневрозів прямих і косих м'язів живота в поєднанні з використанням сітчастих імплантів, дозволяють значно збільшувати залишковий обсяг черевної порожнини, але повністю не знімають питання необхідності контролю рівня внутрішньочеревного тиску. Матеріали. Проведено аналіз результатів лікування 35 хворих з післяопераційними вентральними грижами (ПВГ). Жінок було 22 (62,9%), чоловіків – 13 (37,1%), середній вік становив 57,8±6,4 роки. Розміри грижових воріт за класифікацією European Hernia Society (2009) відповідали W2 у 8 (22,9%), W3 – у 17(48,6%), W4 – у 10 (28,5%) пацієнтів. Результати. Усім виконана комбінована герніопластика з використанням місцевих тканин і сітчастих імплантів з фіксацію onlay. Перед зшиванням країв грижового дефекту з метою профілактики абдомінального компартмент-синдрому визначався внутрішньочеревний тиск (ВТ) за Kron I.L. et al., 1984. Зшивання вважали допустимим при значенні ВТ не більше 150 мм вод. ст., що було можливим у 12 хворих (W2-W3). У 15 пацієнтів (W3-W4) при ВТ вище зазначеного рівня проводилося додаткове розсічення переднього листка піхви прямих м'язів живота. Рівень ВТ після операції не залежав від його вихідного рівня і виду операції і коливався в межах 132,5–129,5±5,1–6,2 мм вод.ст. З метою контролю ранового процесу проведено УЗД післяопераційної рани. Відмічалася гіпоехогенна смужка між зшитими апоневротичними листками, яка при неускладненому перебігу набувала гіперехогенності, що свідчило про активний процес утворення рубцевої тканини і зменшення інфільтративних процесів у рані. Висновки. Дослідження показало, що інтраопераційний контроль ВТ при герніопластиці ПВГ знижує ризик розвитку абдомінального компартмент-синдрому.
Студентоорієнтоване навчання хірургії англійською мовою
(Харківський національний медичний університет, 2020-01-29) Лупальцов, Володимир Іванович; Вандер, Костянтин Олександрович; Кітченко, Сергій Сергійович
Студентоцентроване навчання при викладанні дисципліни на кафедрі хірургічного профілю
(Харківський національний медичний університет, 2020-01-29) Лупальцов, Володимир Іванович; Ягнюк, Андрій Іванович; Скалій, Микола Миколайович
Панкреатобіліарна манометрія у профілактиці постманіпуляційного панкреатиту після ЕРХПГ
(2020-01-10) Лупальцов, Володимир Іванович; Ягнюк, Андрій Іванович; Скалій, Микола Миколайович; Котовщиков, Максим Сергійович
Мета роботи. Зниження частоти виникнення гострого постманіпуляційного панкреатиту за рахунок використання панкреатобіліарного манометрії. Матеріали та методи. Запропонований пристрій реєструє тиск в загальній панкреатичній протоці при виконанні ЕРХПГ, який в режимі реального часу, за допомогою графічної кривої, відображає тиск в панкреатичній протоці. Так, при різкому «піковому» підйомі кривої, ситуацію розцінювали, як підвищення тиску в панкреатичній протоці, що було показанням до введення контрасту з меншою об'ємною швидкістю і проведення противопанкреатичної терапії. Ця методика була використана у 128 пацієнтів з 2013 по 2018 рр. Результати та обговорення. У хворих першої групи гострий постманіпуляційний панкреатит розвинувся у 21,8%, тоді як у пацієнтів другої групи, у яких профілактичні заходи гострого постманіпуляційного панкреатиту проводилися відразу після виявлення його ознак - у 6,3%. Клінічні симптоми гострого панкреатиту та амілолітична активність крові в групі, де застосовували методики манометричного контролю, спостерігалися рідше, ніж у групі порівняння. Висновок. При використанні розроблених методик манометричного контролю під час лікувально-діагностичних маніпуляцій на фатеровому сосочку, достовірно знижує ризик виникнення гострого постманіпуляціонного панкреатиту.
Новые подходы к снижению развития острого панкреатита после эндоскопической панкреатохолангиографии
(2019-09) Лупальцов, Владимир Иванович; Скалий, Николай Николаевич
Educacional-methodical and organizational support of preparation of specialists of educacional – scientific and scientific levels
(Терноп. нац. мед. ун-т імені І. Я. Горбачевського, 2019-05) Lupaltsov, V.; Vander, K.; Yahniuk, A.; Kitchenko, Sergey
Методологія та організація навчального процесу студентів із застосуванням комп’ютерних технологій
(Харківський національний медичний університет, 2019-01-30) Лупальцов, Володимир Іванович; Вандер, Константин Олександрович; Ягнюк, Андрій Іванович
Роль університетських клінік в підготовці студентів-медіків на додипломному етапі
(Терноп. нац. мед. ун-т імені І. Я. Горбачевського, 2019-05) Лупальцов, Володимир Іванович
Інтерактивні лекції у викладанні клінічних дисциплін
(Харківський національний медичний університет, 2019-01-30) Лупальцов, Володимир Іванович; Ягнюк, Андрій Іванович; Дехтярук, Ігор Андрійович; Кітченко, Сергій Сергійович
А.А. Шалимов – учитель, наставник, друг
(2018) Лупальцов, Владимир Иванович
Современное состояние и перспективы лечения свища поджелудочной железы
(2017) Лупальцов, Владимир Иванович
Цель. Оценка современных методов лечения свища поджелудочной железы (СПЖ) с рекомендациями их выбора на современном этапе. Материалы и методы. Проанализированы результаты лечение 21 больного по поводу СПЖ в возрасте от 28 до 70 лет. СПЖ с полным повреждением протока поджелудочной железы (ПЖ) сформировался у 11 больных, у 4 из них - после выполнения панкреатодуоденальной резекции. Неполное краевое повреждение отмечено у 10 больных, у 5 из них - после деструктивного острого панкреатита (ОП) с исходом в нагноившуюся кисту ПЖ. У 3 больных СПЖ образовался вследствие травмы живота, у 1 - после продольной панкреатоеюностомии по поводу хронического болевого панкреатита, у 1 - деструктивного ОП хвоста ПЖ. Длительность существования СПЖ от 2 мес до 1 года. Результаты. При выборе метода лечения использована разработанная нами классификация, основанная на анализе поражения протоковой системы ПЖ. Консервативное лечение проведено 8 больным, оперированы - 13, у 9 из них осуществлено внутреннее дренирование, в том числе у 2 - фистулоэнтеростомия по методике Альперовича, у 1 - продольная панкреатоеюностомия, у 1 - левосторонняя панкреатэктомия с иссечением свища. Все пациенты живы. Выводы. Улучшение результатов лечения СПЖ и профилактика их образования зависят от проведения патогенетически обоснованной консервативной терапии ОП, совершенствования техники хирургического вмешательства на ПЖ. По поводу наружного СПЖ с полным повреждением протока ПЖ показано оперативное вмешательство с адекватным курсом консервативной терапии. Хирургическое лечение должно быть индивидуальным, в условиях специализированного стационара. Objective. Estimation of modern methods oftreatment ofpancreatic fistula with recommendations for their choice on modern stage. Materials and methods. Results of treatment of 21 patients, suffering pancreatic fistula and ageing from 28 to 70 yrs, were analyzed. Pancreatic fistula with complete injury of pancreatic duct was formatted in 11 patients, in 4 of them - after performance of pancreaticoduodenal resection. Incomplete wedge injury was noted in 10 patients, in 5 of them - after destructive acute pancreatitis with resulting suppurated pancreatic cyst. In 3 patients pancreatic fistula have occurred due to abdominal trauma, in 1 - after longitudinal pancreaticojejunostomy for chronic painful pancreatitis, in 1 - destructive acute pancreatitis of pancreatic tail. Duration of existence of pancreatic fistula was from 2moto1 year. Results. While the method oftreatment selection, the elaborated by the author classification was applied, based on analysis of the pancreatic ductal system affection. Conservative treatment was conducted in 8 patients, operation - in 13, in 9 of them internal drainage was accomplished, including in 2 - fistuloenterostomy in accordance to method of Alperovich, in 1 - longitudinal pancreaticojejunostomy, and in1-a left-sided pancreatectomy with excision of fistula. All the patients are alive. Conclusion. Improvement of the treatment results for pancreatic fistula and prophylaxis of their occurrence depend upon conduction of pathogenetically substantiated conservative therapy of an acute pancreatitis and progress in the pancreatic surgical procedures technique. Operative intervention with adequate course ofconservative therapy is indicated for external pancreatic fistula with complete damage ofpancreatic duct. Surgical treatment must be individualized and conducted in a specialized stationary.
Влияние внутрибольничных инфекций на результаты лечения хирургических больных
(2018) Лупальцов, Владимир Иванович; Хаджиев, Ораз Чариевич
Новые данные о роли сосудистого фактора в развитии острого панкреатита
(2018) Лупальцов, Владимир Иванович
Профілактика післяопераційних гнійно-септичних ускладнень у хворих гострим перитонітом похилого і старечого віку
(2017) Лупальцов, Володимир Іванович; Дехтярук, Ігор Андрійович; Ягнюк, Андрій Іванович
Суть впровадження: призначено для профілактики післяоперацінних гнійно-септичних ускладнень у хворих гострим перитонітом похилого і старечого віку.
Перспективные направления развития внутривузовской подготовки студентов медиков на додипломном этапе
(2017) Лупальцов, Владимир Иванович
В работе освещаются результаты многолетних наблюдений за подготовкой студентов-медиков на додипломном этапе в стенах университета. Подчеркивается, что именно в стенах университета должно формироваться качественное образование. Новые условия в подходах к подготовке врачей, связанные с изменением социально-экономической государственной структуры, должны обеспечить качество подготовки специалиста медицинского профиля, адаптированное к европейским и мировым стандартам, с целью конкурентоспособности выпускников медвузов на рынке труда. Учитывая, что основным моментом внутривузовской подготовки врача является воспитание у студентов клинического мышления, формирующегося у постели больного под руководством преподавателя, особо остро стоит вопрос о клинической базе, на которой создается это мировоззрение. Сегодня учебно-воспитательный процесс должен быть насыщен не только современными технологиями, но и технологиями будущего. Студенту необходимо не только понимать нынешнее состояние и проблемы системы здравоохранения, но и систематизировать новую информацию, в чем ему важным подспорьем может явиться активная форма обучения. Ведь наука не стоит на месте, методики диагностики и лечения больных постоянно дополняются, поэтому современные требования к додипломной подготовке студентов должны характеризоваться особой системой педагогического мастерства с созданием мотивации к самостоятельной познавательной деятельности, дополняя традиционную систему медицинского образования, основанную на нозологическом принципе обучения. Современный медицинский университет представляет собой центр фундаментальных знаний, на базе которого происходит интеграция науки, культуры и совершенствование новых технологий, где клиническим базовым лечебным учреждениям отводится особая роль в формировании врачебного мышления у студентов на додипломном этапе. В роботі висвітлюються результати багаторічних спостережень за підготовкою студентів-медиків на додипломному етапі в університеті. Підкреслюється, що саме в університеті повинна формуватися якісна освіта. Нові умови в підходах до підготовки лікарів, пов'язані зі зміною соціально-економічної державної структури, повинні забезпечити якість підготовки фахівця медичного профілю, адаптовану до європейських і світових стандартів з метою конкурентоздатності випускників медвишів на ринку праці. Враховуючи, що основним моментом внутрішньовишівської підготовки лікаря є виховання у студентів клінічного мислення, яке формується біля ліжка хворого під керівництвом викладача, особливо гостро постає питання клінічної бази для формування цього світогляду. Сьогодні навчально-виховний процес має бути насичений не лише сучасними технологіями, але і технологіями майбутнього. Студент повинен розуміти не лише нинішній стан і проблеми охорони здоров'я, але і систематизувати нову інформацію, і в цьому йому суттєво допомагатиме активна форма навчання. Адже наука не стоїть на місці, методики діагностики та лікування хворих постійно доповнюються, тому сучасні вимоги до додипломної підготовки студентів повинні характеризуватися особливою системою педагогічної майстерності зі створенням мотивації до самостійної пізнавальної діяльності, доповнюючи традиційну систему медичної освіти, яка ґрунтується на нозологічному принципі навчання. Сучасний медичний університет є центром фундаментальних знань, на базі якого відбувається інтеграція науки, культури і вдосконалення нових технологій, де клінічним базовим лікувальним установам відводиться особлива роль у формуванні лікарського мислення у студентів на додипломному етапі. This article has been covered the results of long-term observations on the training of medical students at the undergraduate level in the university. It is emphasized that a qualitative education should be formed exactly in the university. New conditions in the doctors' training approaches associated with changes of socioeconomic state structure should provide a quality of medical specialist training adapted to the European and world standards with purpose to enhance graduates competitiveness in labor market. The main moment of doctor's internal training is the education of clinical thinking formed at patient's bed under teacher's guidance. Thereby the problem of clinical base that formed this system of view has exceptional importance. Today, the educational process should be saturated not only with modern technologies, but also the technologies of the future. Students should understand not only current state and problems of health care system but also systematize the new information with usage of active form of learning. After all, science does not stand still. Methods of diagnosis and treatment of patients are constantly supplemented. Modern requirements for undergraduate students should be characterized by a special system of pedagogical skill with the creation of motivation for independent cognitive activity and the complementing of the traditional system of medical education based on the nosological principle of learning. The modern medical university is a fundamental knowledge center, and on this basis the integration of science as well as culture and improvement of new technologies take place. A special role in the formation of medical thinking in students at the undergraduate stage is given to the clinical basic medical institutions.
Современные виды лечения больных хронической венозной недостаточностью, осложненной трофическими язвами (обзор литературы)
(2017) Лупальцов, Владимир Иванович; Китченко, Сергей Сергеевич
Резюме. В обзоре литературы на основании клинических; экспериментальных и гистоморфологических исследований различных авторов освещены вопросы комплексного лечения хронической венозной недостаточности, осложненной трофическими язвами, на современном этапе. Рассмотрены возможности применения клеточной терапии в лечении трофических язв нижних конечностей венозной этиологии. Резюме. В огляді літератури на підставі клінічних; експериментальних і гістоморфологічних досліджень різних авторів освітлені питання комплексного лікування хронічної венозної недостатності, ускладненої трофічними виразками, на сучасному етапі. Розглянуті можливості застосування клітинної терапії в лікуванні трофічних виразок нижніх кінцівок венозної етіології, Abstract. The literature review describing clinical, experimental and histomorphological researches of different authors highlighted holiatry of the chronic venous insufficiency comphcated by trophic ulcers in modem times. The paper considers the possibilities of cellular therapy for management of lower limbs trophic ulcers of venous etiology.
Шляхи підвищення ефективності засвоєння лекційного матеріалу з хірургії
(2017) Лупальцов, Володимир Іванович; Дехтярук, Ігор Андрійович; Мірошниченко, В’ячеслав Олександрович
Значення системи державних стандартів вищої медичної освіти в підготовці лікарів
(2017) Лупальцов, Володимир Іванович; Сокіл, Костянтин Миколайович; Дехтярук, Ігор Андрійович; Котовщиков, Максим Сергійович

Browse

Recent Submissions