Кардіотрофін-1 — прогностичний біомаркер артеріальної гіпертензії та ключовий регулятор серцевого метаболізму глюкози.

Abstract

Резюме. Актуальність. Артеріальна гіпертензія (АГ), цукровий діабет 2-го типу (ЦД2) і ожиріння є одними з найпоширеніших хвороб у світі, причому темпи їх зростання мають пандемічний характер. Оскільки серцево-судинні захворювання на сьогодні посідають провідне місце у структурі смертності, триває вивчення біомаркерів, що зможуть стати ключовими в діагностиці ранніх ознак розвитку серцево-судинної патології. Однією з таких перспективних молекул є кардіотрофін-1 (CTF-1). CTF-1 — протеїн з молекулярною масою 21,5 кДа, який належить до родини інтерлейкіну-6. Мета дослідження: визначення циркуляторного рівня CTF-1 у коморбідних хворих з АГ і проведення порівняльного аналізу його сироваткової концентрації за наявності різної коморбідності. Матеріали та методи. Обстежено 111 хворих на АГ (чоловіків/жінок — 50/61) віком 54,37 ± 1,18 року і 20 осіб контрольної групи. У процесі обстеження вони були розподілені на 4 групи залежно від наявності в них коморбідної патології: хворі на АГ — перша група (n = 22); хворі на АГ в поєднанні з ожирінням — друга група (n = 30); АГ у поєднанні із ЦД2 — третя група (n = 31); пацієнти з АГ, ЦД2 і ожирінням — четверта група (n = 28). У всіх пацієнтів вимірювали масу тіла, зріст, розраховували індекс маси тіла (ІМТ), визначали рівні глікованого гемоглобіну (HbA1c), показники ліпідного обміну; вимірювали рівень систолічного (САТ) і діастолічного (ДАТ) артеріального тиску. Визначення вмісту CTF-1 у сироватці крові проводили імуноферментним методом. Результати. Встановлено прямий кореляційний зв’язок рівня CTF-1 з масою тіла, ІМТ, рівнем HbA1c, САТ і ДАТ (р < 0,001). Отримані нами дані засвідчують, що CTF-1 може бути пусковим фактором виникнення серцево-судинних ускладнень, оскільки його рівень прогресивно збільшується зі збільшенням тяжкості коморбідної патології, а найвища його сироваткова концентрація встановлена у хворих на АГ із супутнім ЦД2 і ожирінням. Виявлені зміни демонструють роль гормону жирової тканини CTF-1 у розвитку коморбідної патології і дають підстави стверджувати, що CTF-1 є потенційним біомаркером розвитку серцево-судинних ускладнень. Висновки. Рівень CTF-1 був значуще вищим в пацієнтів з АГ, ЦД2, ожирінням порівняно з хворими на АГ і пацієнтами з АГ та ожирінням, а також з особами контрольної групи. Концентрація CTF-1 у сироватці крові має позитивний кореляційний зв’язок з рівнями САТ і ДАТ, масою тіла, ІМТ, рівнем загального холестерину, HbA1c. Вивчення взаємозв’язків сироваткового рівня CTF-1 з метаболічними й гормональними показниками в коморбідних пацієнтів є перспективним напрямком подальших досліджень.