Значення васпiну та оментину у розвитку ожирiння — предиктора серцево-судинних ускладнень у хворих на цукровий дiабет 2 типу

Abstract

Метою проведеної роботи стало з’ясування значення васпіну та оментину при метаболічних зсувах, ендотеліальній дисфункції, серцево-судинних захворюваннях та інших судинних порушеннях у хворих на цукровий діабет 2 типу на підставі аналізу сучасних літературних джерел та власних досліджень. Матеріал та методи. Проведений ретельний огляд сучасних літературних джерел, що включав результати клінічних та експериментальних даних, щодо досліджень значення гормонів васпіну й оментину в розвитку серцево-судинних ускладнень у хворих на цукровий діабет 2 типу на тлі ожиріння. Проведено обстеження 75 пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу з надлишковою масою тіла та ожирінням різного ступеня. Визначено рівні васпіну та оментину в сироватці крові. Наявність і силу зв’язку між факторами вираховували ранговим коефіцієнтом кореляції Спірмана — rs В результаті аналізу літературних даних встановлено, що на сучасному етапі біологічні і патофізіологічні ефекти васпіну та оментину в організмі людини до кінця не з'ясовані, а даних щодо їх прогностично-діагностичного значення у хворих на цукровий діабет 2 типу із серцево-судинної патологією на тлі ожиріння вкрай мало, тому при вивченні власних даних щодо з’ясування ролі цих адипокінів в розвитку метаболічних порушень, а саме, ожиріння різного ступеню, як предиктора серцево-судинних ускладнень у вищевказаних хворих, доведено зворотний кореляційний зв'язок васпіну з показниками обводу талії, жировою масою і індексом маси тіла та прямий — з обводом стегон. Щодо оментину, то отримано дані, які свідчать про наявність прямого кореляційного зв'язку між даним адипокіном та обводом талії, жировою масою і індексом маси тіла, зворотного — з обводом стегон. Також висловлено припущення, що ці адипокіни можуть застосовуватися в якості прогностичних маркерів серцево-судинних ускладнень у вищевказаних осіб. Зроблено висновок, що васпін та оментин відіграють важливу роль в розвитку метаболічних порушень, але потребують ще подальших досліджень.