Наукові праці. Кафедра неврології

Permanent URI for this collectionhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/29284

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 44
  • Thumbnail Image
    Item
    Роль магнію в лікуванні мігрені
    (2024-05-26) Гудь, Вікторія Олександрівна; Соловйова, Євгенія Тарасівна
    Магній у формі іонів, присутніх всередині та поза клітинами, необхідний для енергетичного гомеостазу мозку та інших органів. Його дефіцит є підтвердженим фактором ризику та фактором, що провокує напад мігрені. Також важливо пам’ятати, що рівень магнію, виміряний у сироватці крові, не відображає його внутрішньоклітинну концентрацію. Пероральне вживання магнію добре переноситься пацієнтами, та є недорогою добавкою для лікування пацієнтів з мігренню, яка може зменшити частоту нападів та зменшити витрати на лікування. Роль магнію у фармакотерапії мігрені безсумнівна, однак потрібні додаткові дослідження щодо його дозування, вид ефективних речовин і тривалість застосування.
  • Thumbnail Image
    Item
    Частота несистемного головокружіння у студентів-медиків
    (© sci-conf.com.ua, 2024-11-18) Cоловйова, Євгенія Тарасівна; Муріна, Марія Олександрівна
    Психогенне (несистемне) запаморочення розвивається у осіб з неврозами і змінами особистості. Такі хворі скаржаться на «туман», «важкість» в голові, відчуття запаморочення. Зазвичай у них спостерігається тривожність, депресія, внутрішнє напруження. Іноді психогенне запаморочення виникає в певній ситуації, наприклад, при відвідуванні магазину, перебування в громадському транспорті або при переході через міст, в порожньому приміщенні або при відвідуванні концерту. Аналіз причин запаморочення у студентів медиків вказав, що запаморочення, які пов’язані з гіпотензією складали 6,7%, з тривожністю – 41,6%, недосипання – 39,1%, з гіподинамією – 12,6 %. Близько 95% досліджуваних не приймали лікарські засоби, які можуть викликати запаморочення. Більшість 96,5 % студентів, використовували більш розповсюджені засоби для боротьби, наприклад: відпочинок, пиття кави, прогулянка на свіжому повітрі, а 3,5% - пригнічують симптоми вживанням лікарських засобів (анальгетики, антидепресанти, снодійні, заспокійливі).
  • Thumbnail Image
    Item
    Педагогічна майстерність. Шляхи вдосконалення
    (Харківський національний медичний університет, 2024-05-28) Некрасова, Наталія Олександрівна; Товажнянська, Олена Леонідівна; Каук, Оксана Іванівна; Тихонова, Людмила Володимирівна; Різніченко, Олена Костянтинівна
    Педагогічна майстерність є невід’ємною складовою роботи викладача у медичному вузі, оскільки вона допомагає забезпечити якісне навчання та підготовку майбутніх медичних фахівців. Уміння ефективно спілкуватися зі студентами, застосовувати різноманітні методи навчання, створювати стимулююче навчальне середовище та індивідуалізувати навчальний процес є ключовими компонентами успішної педагогічної діяльності в медичному виші. Педагогічна майстерність викладача сприяє розвитку професійних навичок та відповідального ставлення до навчання в студентів, що має безпосередній вплив на якість медичної практики та подальший успіх у медичній професії.
  • Thumbnail Image
    Item
    До питання про перспективність використання фармакологічних методів специфічної нейропротекції та нейрорепарації при цереброваскулярній патології
    (2023-12) Стромило, Артем Володимирович; Соловйова, Євгенія Тарасівна
    У статті було систематизовано дані стосовно нейропротекторної та нейротрофічної терапії на період до 2023 року та виокремлено ключові тенденції сучасних наукових пошуків у контексті цього питання. Також на основі знайдених даних було запропоновано ряд засобів, які, попри відсутність їх широкого згадування в офіційних гайдлайнах щодо менеджменту цереброваскулярної недостатності, імовірно, могли б бути практичними, корисними та безпечними у допоміжній терапії порушень мозкового кровообігу. У публікації виокремлено також новітні теоретичні підходи, які є перспективними та в майбутньому могли б бути перевірені в експерименті. Приділена увага проблематиці методологічних обмежень, які суттєво можуть впливати на процес отримання та інтерпретації даних, та висунуто припущення про причини перемінних успіхів у вивченні церебропротекторів, а також зроблено висновок про значну лімітуючу роль у вивченні препаратів економічних факторів.
  • Thumbnail Image
    Item
    Актуальність впровадження західних психотерапевтичних підходів в систему охорони психічного здоров’я населення України в умовах війни
    (Волинський Національний університет ім. Л. Українки, 2024-05-13) Некрасова, Наталія Олександрівна
    Врахування патогенетичних передумов задля імплементація досвіду західних лікарів щодо збереження психічного здоров'я є перспективною за рахунок акценту західних систем охорони здоров'я на попередженні психічних захворювань через освіту, зменшення стресу та розвиток психосоціальної підтримки. Імплементація цих стратегій може допомогти зменшити поширення ризикових факторів для розвитку психічних проблем. Необхідність інтеграції охорони ментального здоров’я у загальний медичний контекст може покращити виявлення психічних захворювань, забезпечити комплексний підхід до лікування та зменшити стигматизацію. Використання сучасних технологій у даному напрямку, а саме: телемедицина для дистанційної консультації, мобільні додатки для самомоніторингу та інші інновації будуть своєчасними і ефективними заради фокусування на наукових дослідженнях та ефективних методиках.
  • Thumbnail Image
    Item
    Стосовно імплементації зарубіжних психотерапевтичних підходів у систему охорони психічного здоров’я населення України в умовах війни
    (Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2024-03-29) Некрасова, Наталія Олександрівна; Маркова, Маріанна Владиславівна; Коростій, Володимир Іванович; Дарій, Іван Володимирович
    Проведений аналітичний огляд патогенетичних передумов для імплементації досвіду західних лікарів з реабілітаційних заходів та заходів психологічної підтримки. Імплементація стратегій, направлених на попередження психічних захворювань через освіту, зменшення стресу та розвиток психосоціальної підтримки може допомогти зменшити поширення факторів ризику для розвитку психічних проблем. Обґрунтування імплементації західного досвіду є важливим для удосконалення надання допомоги в системи психічного здоров’я в Україні, яка буде відповідати сучасним стандартам та враховувати особливості української культури та суспільства. У той же час забезпечення ефективної реабілітації для постраждалих є актом визнання їхньої гідності та прав на повноцінне життя.
  • Thumbnail Image
    Item
    A case report of a hemorrhagic stroke with atrial fibrillation in combination with hypertension
    (Zaslavsky O.Yu, 2024-04-25) Samoilova, Hanna; Markovska, Olena; Tovazhnyanska, Olena; Myroshnychenko, Mykhailo; Bibichenko, Viktoria; Sakal, Hanna
    Stroke is a heterogeneous syndrome, and identification of risk factors and treatment depends on the specific pathogenesis of the disease. Cardiovascular diseases are risk factors for the development of acute disorders of cerebral circulation. According to recent studies, one third of all ischemic strokes are cardioembolic. The main pathoetiology of a hemorrhagic stroke in the form of intracerebral hemorrhages is chronic hypertension and cerebral amyloid angiopathy. The occurrence of a hemorrhagic stroke against the background of atrial fibrillation in combination with hypertension is a rather rare phenomenon and poses a problem in the choice of treatment for such patients. The aim was to determine the optimal treatment for a complex case of a hemorrhagic stroke with atrial fibrillation in combination with hypertension. We present the clinical case of an 84-year-old woman who developed a hemorrhagic stroke on the background of atrial fibrillation in combination with hypertension. The main issue the cardio-neurological team faced was the administration of oral anticoagulants. On the one hand, the patient had indications for their administration according to current clinical guidelines (CHA2 DS2-VASc score of 6 points); on the other hand, the presence of a hemorrhagic stroke is a contraindication. This case demonstrates the solution to the difficult issue of choosing treatment for a hemorrhagic stroke and prevention of secondary complications of atrial fibrillation in combination with hypertension. After medical cardioversion, using clinical recommendations for the treatment of a hemorrhagic stroke, as well as given the positive dynamics of the neurological status, the patient was prescribed apixaban at a dose of 2.5 mg twice a day under the control of a coagulogram from the 7th day of the disease onset. Conclusions. We believe it is necessary to perform a thorough neurological examination and assessment of cognitive functions in all patients with atrial fibrillation, as well as to consider neuroimaging prior to the prescription of anticoagulant therapy. We recommend considering the administration of oral anticoagulants to patients with a low risk of recurrence and a high risk of thromboembolic complications after intracerebral hemorrhage.
  • Thumbnail Image
    Item
    Структурно-функціональні зіставлення при когнітивних порушеннях у хворих на розсіяний склероз
    (Zaslavsky O.Yu., 2024-03-26) Тесленко, Олександра Сергіївна; Товажнянська, Олена Леонідівна; Каук, Оксана Іванівна; Марковська, Олена Володимирівна; Шапкін, Антон Сергійович
    Розсіяний склероз (РС) — це запальне демієлінізуюче та нейродегенеративне за¬хворювання, що характеризується широким різноманіттям неврологічної симптоматики. Когнітивні по¬рушення є важливим клінічним аспектом РС і вимагають ретельного опитування та нейропсихологічного тестування для їх виявлення. Основним методом діагностики РС є магнітно-резонансна томографія (МРТ) з контрастним підсиленням, яка допомагає підтвердити наявність та оцінити поширення структурних пошкоджень у головному та спинному мозку. Метою дослідження було визначити наявність та вираже¬ність когнітивних порушень у хворих на рецидивуюче-ремітуючий тип розсіяного склерозу з урахуванням локалізації вогнищ ураження головного мозку за даними МРТ. Було обстежено 72 пацієнти зі встановленим діагнозом РС, рецидивуюче-ремітуючий тип перебігу, відповідно до критеріїв McDonald (2017 рік). Усі пацієнти у цьому дослідженні пройшли ретельне неврологічне, нейропсихологічне і інструментальне обстеження. Середня тривалість захворювання становила 8,2 ± 0,8 року. Середній бал за розширеною шкалою інвалідизації (EDSS) становив 3,38 ± 0,18. Для оцінки нейропсихологічного статусу хворих були використані тести SDMT, PASAT-3 та МоСА. Всім пацієнтам було проведено МРТ головно¬го мозку 1,5 Т з контрастним підсиленням дотавістом. Ретельне опитування обстежених пацієнтів з РС визначило наявність скарг на когнітивне зниження у 91,67 % випадків (66 хворих). Cередній показник в групі обстежених за тестом SDMT становив 32,6 ± 1,6 знака (контроль — 57,1 ± 0,9), за тес¬том PASAT-3 — 30,3 ± 1,8 знака (у контролі — 56,8 ± 0,5), оціночний бал за шкалою МоСА був 22,4 ± 0,5 порівняно з контрольною групою — 28,4 ± 0,2 бала. Проведений кореляційний аналіз виявив статистично значущі негативні кореляції у мозолистому тілі (MoCA: r = –0,255; SDMT: r = –0,263; PASAT: r = –0,171 (p < 0,05)) та у стовбурі мозку (MoCA: r = –0,191; SDMT: r = –0,209; PASAT: r = –0,214 (p < 0,05)). Результати аналізу дисперсії (ANOVA) підтвердили описані вище кореляції між локалізацією уражень у головному мозку і результатами нейропсихологічного тестування та виявили статистично значущі різниці у результатах тестів MoCA і SDMT залежно від локалізації уражень (MoCA: F(14, 57) = 5,052, p < 0,001; SDMT: F(14, 57) = 2,609, p < 0.05). У пацієнтів з рецидивуюче-ремітуючим розсіяним склерозом досить часто виявляються когнітивні порушення, що підтверджується результатами нейропсихологічного тестування. Кореляційний аналіз виявив значущий негативний зв’язок між локалізацією вогнищ у мозолис¬тому тілі та стовбурі мозку й зниженням когнітивних функцій за результатами тестів (MoCA, SDMT, PASAT). Результати нашого дослідження підтверджують наявність структурно-функціональних зв’язків між локалізацією вогнищевого ураження головного мозку й розвитком когнітивних порушень, що має важ-ливе діагностичне та прогностичне значення.
  • Thumbnail Image
    Item
    Клінічні особливості когнітивної дисфункції у пацієнтів з рецидивно- ремітуючим типом розсіяного склерозу
    (Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2024-03-29) Тесленко Олександра Сергіївна; Товажнянська Олена Леонідівна
    Когнітивна дисфункція у хворих на розсіяний склероз (РС) зустрічається досить часто, проте на неї не завжди звертають увагу, оскільки зниження когнітивних функцій досить часто маскуються за моторними, сенсорними та зоровими порушеннями. Необхідне активне розпитування пацієнтів та скринінг за нейрокогнітивними шкалами для виявлення когнітивних порушень у пацієнтів з РС, навіть на ранніх стадіях захворювання. Мета роботи – це визначити частоту, вираженість та клінічні особливості когнітивних порушень у хворих на рецидивуючо-ремітуючий тип розсіяного склерозу з урахуванням тривалості захворювання та ступеня інвалідизації пацієнтів. Було обстежено 67 пацієнтів зі встановленим діагнозом рецидивуючо-ремітуючий тип розсіяного склерозу. Всі обстежені хворі пройшли ретельне неврологічне, психометричне та інструментальне обстеження. Пацієнтів розподілено на 3 групи залежно від тривалості захворювання: 1-ша група до 5 років (24 пацієнти), 2-га група – від 5 до 10 років (22 пацієнти), 3-тя група – понад 10 років (21 пацієнт). Для оцінки нейропсихологічного статусу хворих були використані тест число-символ SDMT та Монреальська шкала оцінки пізнавальних функцій МоСА. Проведений кореляційний аналіз показав наявність вірогідного зворотного зв’язку між балом за шкалою EDSS та балами за шкалами SDMT та МоСА (r = –0,61 (p < 0,05); r = –0,63 (p < 0,05) відповідно), що підтверджувало прогресуюче зниження когнітивних функцій у міру прогресування тяжкості захворювання та стану пацієнтів. Однак зв’язок між тривалістю захворювання та даними тестування когнітивних функцій виявився менш тісним й набував лише зворотної тенденції (r = –0,29 (p > 0,05); r = –0,12 (p > 0,05) для балів за шкалами SDMT та МоСА відповідно). Також, нами був отриманий вірогідний прямий кореляційний зв’язок між балами тестування за шкалою МоСА та SDMT (в 1-й групі r = 0,63, p < 0,05, у 2-й групі r = 0,89, p < 0,05, у 3-й групі r = 0,64, p < 0,05) в усіх досліджених групах, тобто в усі періоди тривалості захворювання. Отримані дані кореляційного аналізу свідчать про зв’язок між тяжкістю когнітивних порушень за балами тестування, ступенем інвалідизації пацієнтів та тривалістю захворювання.
  • Thumbnail Image
    Item
    Удосконалення оцінки стану пацієнтів з рецидивуючо-ремітуючим розсіяним склерозом з урахуванням когнітивних аспектів
    (ГО «Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління», 2024-06) Тесленко, Олександра Сергіївна; Товажнянська, Олена Леонідівна
    Розсіяний склероз (РС) є хронічним захворюванням центральної нервової системи з різноманітними клінічними проявами та інвалідиза цією пацієнтів. У традиційних методах оцінки тяжкості захворювання, розширеній шкалі статусу інвалідизації (EDSS), не враховуються всі аспекти стану пацієнтів, зокрема когнітивні функції та психоемоційний стан. Метою даної статті є розробка комплексної моделі оцінки стану пацієнтів з РС, яка б інтегрувала 11 різних показників, включаючи загальні (вік, стать, тривалість захворювання), лабораторні та результати нейропсихологічного тестування для підвищення точності класифікації пацієнтів за ступенем тяжкості захворювання. Для досягнення поставленої мети було проведено дослідження, яке включало аналіз 11 показників стану пацієнтів з РС. До загальних показників належать вік, стать та тривалість захворювання. Лабораторні показники включали рівень інтерлейкіна-6 та мозкового нейротрофічного фактора (BDNF). Для оцінки нейропсихологічного статусу та ступеню тяжкості РС використовувалися шкали та тести: розширена шкала статусу інвалідизації (EDSS), Монреальська шкала оцінки когнітивних функцій (MoCA), Paced Auditory Serial Addition Test (PASAT-3), тест число-символ SDMT та госпітальна шкала тривоги та депресії (HADS). Метод кластерного аналізу та багатовимірний дискримінантний аналіз були використані для розподілу пацієнтів за групами тяжкості захворювання та визначення ключових показників, які впливають на цей розподіл. На основі отриманих результатів було розроблено класифікаційні функції, що дозволяють точно визначити ступінь тяжкості захворювання у пацієнтів з РС. Проведена апостеріорна класифікація пацієнтів показала високу адекватність моделі. Отримана методика може бути важливим інструментом для планування ефективного лікування та поліпшення якості життя пацієнтів з РС, а використання чотирьох ключових показників (EDSS, MoCA, HADS-T та тривалість захворювання) забезпечить більш точну оцінку їхнього стану.