Клінічні особливості когнітивної дисфункції у пацієнтів з рецидивно- ремітуючим типом розсіяного склерозу

Abstract

Когнітивна дисфункція у хворих на розсіяний склероз (РС) зустрічається досить часто, проте на неї не завжди звертають увагу, оскільки зниження когнітивних функцій досить часто маскуються за моторними, сенсорними та зоровими порушеннями. Необхідне активне розпитування пацієнтів та скринінг за нейрокогнітивними шкалами для виявлення когнітивних порушень у пацієнтів з РС, навіть на ранніх стадіях захворювання. Мета роботи – це визначити частоту, вираженість та клінічні особливості когнітивних порушень у хворих на рецидивуючо-ремітуючий тип розсіяного склерозу з урахуванням тривалості захворювання та ступеня інвалідизації пацієнтів. Було обстежено 67 пацієнтів зі встановленим діагнозом рецидивуючо-ремітуючий тип розсіяного склерозу. Всі обстежені хворі пройшли ретельне неврологічне, психометричне та інструментальне обстеження. Пацієнтів розподілено на 3 групи залежно від тривалості захворювання: 1-ша група до 5 років (24 пацієнти), 2-га група – від 5 до 10 років (22 пацієнти), 3-тя група – понад 10 років (21 пацієнт). Для оцінки нейропсихологічного статусу хворих були використані тест число-символ SDMT та Монреальська шкала оцінки пізнавальних функцій МоСА. Проведений кореляційний аналіз показав наявність вірогідного зворотного зв’язку між балом за шкалою EDSS та балами за шкалами SDMT та МоСА (r = –0,61 (p < 0,05); r = –0,63 (p < 0,05) відповідно), що підтверджувало прогресуюче зниження когнітивних функцій у міру прогресування тяжкості захворювання та стану пацієнтів. Однак зв’язок між тривалістю захворювання та даними тестування когнітивних функцій виявився менш тісним й набував лише зворотної тенденції (r = –0,29 (p > 0,05); r = –0,12 (p > 0,05) для балів за шкалами SDMT та МоСА відповідно). Також, нами був отриманий вірогідний прямий кореляційний зв’язок між балами тестування за шкалою МоСА та SDMT (в 1-й групі r = 0,63, p < 0,05, у 2-й групі r = 0,89, p < 0,05, у 3-й групі r = 0,64, p < 0,05) в усіх досліджених групах, тобто в усі періоди тривалості захворювання. Отримані дані кореляційного аналізу свідчать про зв’язок між тяжкістю когнітивних порушень за балами тестування, ступенем інвалідизації пацієнтів та тривалістю захворювання.