Кафедра неврології
Permanent URI for this communityhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/29281
Browse
78 results
Search Results
Item Роль магнію в лікуванні мігрені(2024-05-26) Гудь, Вікторія Олександрівна; Соловйова, Євгенія ТарасівнаМагній у формі іонів, присутніх всередині та поза клітинами, необхідний для енергетичного гомеостазу мозку та інших органів. Його дефіцит є підтвердженим фактором ризику та фактором, що провокує напад мігрені. Також важливо пам’ятати, що рівень магнію, виміряний у сироватці крові, не відображає його внутрішньоклітинну концентрацію. Пероральне вживання магнію добре переноситься пацієнтами, та є недорогою добавкою для лікування пацієнтів з мігренню, яка може зменшити частоту нападів та зменшити витрати на лікування. Роль магнію у фармакотерапії мігрені безсумнівна, однак потрібні додаткові дослідження щодо його дозування, вид ефективних речовин і тривалість застосування.Item Наслідки підвищеної денної активності на стан здоров’я студентів-медиків та медичних працівників(Івано-Франківський національний медичний університет, 2024-03-28) Сухоруков, Ігор ЮрійовичОтримані результати свідчать про те, що наслідками надмірного сну вдень у студентів-медиків та медичних працівників є зниження працездатності, неможливість підтримувати режим навчання і відпочинку, психологічні та соматичні порушення. З віком гіперсомнія спостерігалась частіше. Треба зосередити увагу на тому, що підвищена сонливість може бути ранньою ознакою розвитку ряду захворювань. Надмірна сонливість часто породжує малорухливий спосіб життя, що підвищує ризик соматичних захворювань та психічних розладів.Item Тривожний стан в сучасному світі(Запорізький державний медико-фармацевтичний університет, 2024-05-23) Поваляєв, Олексій АндрійовичОтримані результати свідчать про те, що тривога є поширеним явищем у сучасному суспільстві і потребує уваги та підтримки. Наслідками перебування студентів у сфері з підвищеним рівнем стресу є зниження працездатності, неможливість підтримувати режим навчання і відпочинку, присутність відчуття страху, паніки, проблем із самопочуттям . У віці 25 років люди легше переносять стресове навантаження, але потрібні додаткові вивчення та опитування. Тривога – це поширена проблема, з якою стикаються усі люди різного віку, яка несе в собі глибокі наслідки для особистого життя та життя оточуючих.Item Ризик розвитку тунельного синдрому у здобувачів освіти під час дистанційного навчання(Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, 2024-05-20) Вороной, Ілля ВікторовичДистанційна форма навчання потребує від студентів кропіткої та тривалої роботи з використанням сучасних технологій, що не може не залишити свого відбитку на їхньому здоров’ї та подальшому житті. Збільшення часу, проведеного сидячи за комп’ютером, неналежне виконання профілактичних перерв та гімнастичних вправ підвищують ризик виникнення тунельного синдрому у студентів дистанційної форми навчання, які переважно є представниками молодого населення. Таким чином, це призводить до ранніх проявів синдрому зап’ясткового каналу, що в подальшому, без своєчасної діагностики та лікування, може спричинити появу важких наслідків та ускладнень.Item Вплив повітряної тривоги на розвиток психофізіологічної інсомнії у студентів(Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, 2024-05-20) Самойлова, Ангеліна ВадимівнаПовітряна тривога має вагомий вплив на розвиток психофізіологічної інсомнії у студентів, впливає на швидкість засинання, на часті пробудження вночі, тощо. У окремих студентів з’явився високий рівень «страху сну». Тому слід заохочувати здобувачів освіти вивчати та використовувати методи профілактики для зняття внутрішньої напруги або у тяжких випадках звертатися до лікаря.Item Частота несистемного головокружіння у студентів-медиків(© sci-conf.com.ua, 2024-11-18) Cоловйова, Євгенія Тарасівна; Муріна, Марія ОлександрівнаПсихогенне (несистемне) запаморочення розвивається у осіб з неврозами і змінами особистості. Такі хворі скаржаться на «туман», «важкість» в голові, відчуття запаморочення. Зазвичай у них спостерігається тривожність, депресія, внутрішнє напруження. Іноді психогенне запаморочення виникає в певній ситуації, наприклад, при відвідуванні магазину, перебування в громадському транспорті або при переході через міст, в порожньому приміщенні або при відвідуванні концерту. Аналіз причин запаморочення у студентів медиків вказав, що запаморочення, які пов’язані з гіпотензією складали 6,7%, з тривожністю – 41,6%, недосипання – 39,1%, з гіподинамією – 12,6 %. Близько 95% досліджуваних не приймали лікарські засоби, які можуть викликати запаморочення. Більшість 96,5 % студентів, використовували більш розповсюджені засоби для боротьби, наприклад: відпочинок, пиття кави, прогулянка на свіжому повітрі, а 3,5% - пригнічують симптоми вживанням лікарських засобів (анальгетики, антидепресанти, снодійні, заспокійливі).Item Вплив стресу на частоту та інтенсивність мігренозних нападів(2024-11-15) Живиця, Олександра Віталіївна; Кондратенко, Олена Костянтинівна; Маланія, Мілена ДавідівнаОпитування виявило тісний зв'язок між стресом та мігренню серед учасників. Більшість респондентів відчувають стрес щодня, і цей стрес прямо впливає на частоту та інтенсивність мігренозних нападів. Результати підтверджують, що стрес є одним з найпоширеніших тригерів мігрені. Переважно страждають молоді люди (18-25 років) жіночої статі. Високий рівень стресу, пов'язаний з навчанням, роботою та особистими проблемами. 65% респондентів помітили прямий зв'язок між періодами підвищеного стресу та виникненням мігренозних нападів. Стрес як посилює інтенсивність нападів, так і збільшує їхню тривалість. Уникнення стресу частково допомагає зменшити кількість нападів, але не є повним вирішенням проблеми. Крім типового головного болю, учасники відзначали сонливість, підвищену збудливість, диспепсичні розлади, запаморочення та фотофобію (ці додаткові симптоми можуть значно погіршувати якість життя).Item Педагогічна майстерність. Шляхи вдосконалення(Харківський національний медичний університет, 2024-05-28) Некрасова, Наталія Олександрівна; Товажнянська, Олена Леонідівна; Каук, Оксана Іванівна; Тихонова, Людмила Володимирівна; Різніченко, Олена КостянтинівнаПедагогічна майстерність є невід’ємною складовою роботи викладача у медичному вузі, оскільки вона допомагає забезпечити якісне навчання та підготовку майбутніх медичних фахівців. Уміння ефективно спілкуватися зі студентами, застосовувати різноманітні методи навчання, створювати стимулююче навчальне середовище та індивідуалізувати навчальний процес є ключовими компонентами успішної педагогічної діяльності в медичному виші. Педагогічна майстерність викладача сприяє розвитку професійних навичок та відповідального ставлення до навчання в студентів, що має безпосередній вплив на якість медичної практики та подальший успіх у медичній професії.Item До питання про перспективність використання фармакологічних методів специфічної нейропротекції та нейрорепарації при цереброваскулярній патології(2023-12) Стромило, Артем Володимирович; Соловйова, Євгенія ТарасівнаУ статті було систематизовано дані стосовно нейропротекторної та нейротрофічної терапії на період до 2023 року та виокремлено ключові тенденції сучасних наукових пошуків у контексті цього питання. Також на основі знайдених даних було запропоновано ряд засобів, які, попри відсутність їх широкого згадування в офіційних гайдлайнах щодо менеджменту цереброваскулярної недостатності, імовірно, могли б бути практичними, корисними та безпечними у допоміжній терапії порушень мозкового кровообігу. У публікації виокремлено також новітні теоретичні підходи, які є перспективними та в майбутньому могли б бути перевірені в експерименті. Приділена увага проблематиці методологічних обмежень, які суттєво можуть впливати на процес отримання та інтерпретації даних, та висунуто припущення про причини перемінних успіхів у вивченні церебропротекторів, а також зроблено висновок про значну лімітуючу роль у вивченні препаратів економічних факторів.Item Епілепсія у дітей: синдром Драве(ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2024-05-24) Теплицька, Таїсія Максимівна; Узун, Лариса Русланівна; Некрасова, Наталія ОлександрівнаСиндром Драве – рідкісний тип епілепсії, який починається у перший рік життя дитини. Його першим проявом зазвичай є тривалий напад (понад п’ять хвилин), викликаний високою температурою. Сімейне консультування та підтримка є ключовим елементом успішного плану лікування. Батьки та опікуни повинні знати, як лікувати лихоманку чи захворювання у дитини з цим захворюванням, як слідкувати за судомами та реагувати на них, а також як призначати екстрені ліки.