Наукові праці. Кафедра судової медицини, медичного правознавства імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса

Permanent URI for this collectionhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/554

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 36

Судово-медичні аспекти тяжкості травм гортані за результатами обстеження пацієнтів на базі спеціалізованого стаціонару
(2023) Губін, Микола Володимирович; Леонтьєв, Павло Олександрович; Чураєв, Володимир Олександрович; Сербіненко, Ігор Юрійович; Першина, Любов Василівна
Закрита тупа травма гортані, є приводом призначення судово-медичної експертизи. Мета роботи: визначення з судово-медичних позицій тяжкості травм гортані за результатами обстеження пацієнтів на базі спеціалізованої отоларингологічної клініки для встановлення додаткових діагностичних критеріїв. Матеріали і методи: досліджено 56 медичних карт стаціонарного та амбулаторного хворого, пацієнтів з травмами гортані, які звертались до Харківської міської клінічної отоларингологічної лікарні №30 протягом останніх 10 років. Крім того, 16 хворим з зазначених вище пацієнтів, на базі зазначеного лікувального закладу за нашою участю було проведено ларингостробоскопію.
Судово-медичне визначення тяжкості закритих травм під’язиково-гортанного комплексу за даними спеціалізованої клініки
(2023) Губін, Микола Володимирович; Ольховський, Василь Олексійович; Гарюк, Григорій Іванович; Губін, Володимир Миколайович
Постраждалі з закритою тупою травмою під’язиково-гортанного комплексу нерідко стають об’єктом судово-медичної експертизи. Мета роботи: судово-медичне визначення тяжкості травм під’язиково-гортанного комплексу за матеріалами спеціалізованої отоларингологічної клініки для встановлення шляхів підвищення ефективності судово-медичної діагностики. Опрацьовано 62 медичні карти пацієнтів, що знаходились на стаціонарному та амбулаторному лікуванні в Харківській міській клінічній отоларингологічній лікарні № 30 протягом 2011-2021 рр. з приводу травм під’язиково-гортанного комплексу. Механізм виникнення травм під’язиково-гортанного комплексу був такий: у 51 (82,3%) випадку мали місце удари тупими твердими предметами в шию (удари кулаками та іншими предметами), в 11 (17,7%) випадках – стиснення шиї руками або тупими твердими предметами. Проведено визначення тяжкості травм під’язиково-гортанного комплексу в судово-медичному відношенні за спостереженнями пацієнтів спеціалізованого стаціонару. Як тяжкі тілесні ушкодження оцінені травми під’язиково-гортанного комплексу в 3 (4,8%) пацієнтів при виникненні небезпечних для життя явищ, а саме гострої дихальної недостатності. Як ушкодження середньої тяжкості оцінені травми у 8 (12,9%) пацієнтів, переважно у випадках переломів хрящів гортані за відсутністю небезпеки для життя. Як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я, оцінені травми в 38 (61,3%) пацієнтів переважно у випадках ушкоджень м’яких тканин гортані (гематом, геморагій, набряклості). Як легкі тілесні ушкодження оцінені травми в 13 (20,9%) пацієнтів у випадках виникнення гострих посттравматичних ларингітів без виражених морфологічних змін. Визначено, що додатковими діагностичними критеріями визначення тяжкості травм під’язиково-гортанного комплексу, які необхідно враховувати, слід вважати: динаміку та терміни відновлення післятравматичних морфо-клінічних, функціональних змін, виникнення небезпечних для життя явищ. Проведена наукова робота дозволила визначити шляхи подальшого удосконалення діагностики при судово-медичному визначенні тяжкості досліджуваних травм.
Закрита травма грудної клітки зі збереженням цілості ребер при судово-медичній оцінці її тяжкості
(2022) Губін, Микола Володимирович; Сокол, Вячеслав Костянтинович; Леонтьєв, Павло Олександрович; Каплуновський, Петро Анатолійович
Судово-медичні аспекти тяжкості травм грудної клітки у живих осіб
(2022) Губін, Микола Володимирович; Борщ, Сергій Сергійович; Саєнко, Михайло Сергійович; Чураєв, Володимир Олександрович
Закрита травма грудної клітки є одним із частих видів ушкоджень, які супроводжуються виникненням небезпечних для життя явищ. Постраждалі з такою травмою нерідко потребують проходження судово-медичної експертизи. Мета: визначення з судово-медичних позицій тяжкості травм грудної клітки у пацієнтів, які лікувались у спеціалізованому хірургічному стаціонарі для встановлення додаткових критеріїв судово-медичної діагностики такої травми. Матеріали і методи: проаналізовано 66 медичних карт стаціонарного хворого, пацієнтів з травмами грудної клітки, які лікувались у Харківському інституті загальної та невідкладної хірургії імені В.Т. Зайцева. Результати: проведено судово-медичну оцінку тяжкості закритих травм органів грудної клітки з судово-медичних позицій за матеріалами клінічних спостережень. При визначенні ступеня тяжкості тілесних ушкоджень застосовано морфо-клінічний підхід. Тяжкі тілесні ушкодження встановлені в 22,7% випадків переважно при виникненні гострої дихальної недостатності. Ушкодження середньої тяжкості встановлені у 77,3 % випадків переважно при травмах з переломами ребер та відсутністю небезпеки для життя. Встановлено, що у наявній науково-методичній літературі відсутні діагностичні морфо-клінічні ознаки для якісної судово-медичної оцінки та прогнозування кінцевих резуль- татів закритих травм грудної клітки, наявні різні точки зору щодо судово-медичної оцінки. Висновки: Визначено, що при застосуванні морфо-клінічного підходу судово-медичної оцінки, додатковими діагностичними ознаками закритих травм грудної клітки, які необхідно враховувати при визначенні ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, слід вважати: динаміку та тривалість відновлення посттравматичних морфо-функціональних змін травмованих органів, наявність втрати частини або всього органу дихання (легені), виникнення небезпечних для життя явищ. Визначено шляхи подальшого вдосконалення судово-медичної діагностики при оцінці вказаних тілесних ушкоджень за ступенем їх тяжкості.
Судово-медична оцінка тяжкості травм гортані та під'язикової кістки за даними досудового та судового слідства
(2021) Губін, Микола Володимирович; Гарюк, Григорій Іванович; Сербіненко, Ігор Юрійович; Губін, Володимир Миколайович; Ірклієнко, Олена Миколоївна
Постраждалі з летальною та нелетальною закритою тупою травмою гортані та під’язикової кістки нерідко стають об’єктом судово-медичної експертизи в ході досудового та судового слідства. Мета: аналіз особливостей експертної кваліфікації тілесних ушкоджень у постраждалих з закритою тупою травмою гортані та під’язикової кістки в залежності від характеру та тяжкості для визначення шляхів уніфікації її судово-медичної діагностики. Матеріали і методи: Досліджено висновки 35 судово-медичних експертиз провідної експертної установи Харківського регіону у випадках закритої тупої травми гортані та під’язикової кістки, проведених за даними матеріалів слідства. Результати: Визначено особливості встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень при даній травмі. Тяжкі тілесні ушкодження встановлені в 12 (34,4 %) випадках при смерті постраждалих від механічної асфіксії, в одному від рефлекторної зупинки серця, одному – від травматичного шоку. Ушкодження середньої тяжкості встановлені експертами: в 6 (17,1 %) випадках летальних та в 6 (17,1 %) випадках нелетальних травм з переломами хрящів гортані; в 2 (6,2 %) спостереженнях нелетальних травм з різким набряком, гематомою, стенозом гортані другого ступеня. Як легкі тілесні ушкодження кваліфіковано 7 (20 %) випадків нелетальних травм гортані з розвитком гострих посттравматичних ларингітів. Висновки: Відсутні чіткі морфоклінічні критерії об'єктивної оцінки травм гортані та під’язикової кістки, що може призводити до діагностичних експертних помилок. За результатами проведеного дослідження визначено шляхи уніфікації судово-медичної експертної діагностики такої травми.
Судово-медична оцінка закритих травм гортані за матеріалами клінічних спостережень
(2021) Губін, Микола Володимирович; Борщ, Сергій Сергійович; Саєнко, Михайло Сергійович; Гайнанова, Вікторія Олегівна
Постраждалі з закритою тупою травмою гортані можуть стати об’єктом судово-медичної експертизи. Метою роботи стала судово-медична оцінка травм гортані за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень за клінічними матеріалами спеціалізованої отоларингологічної клініки для визначення додаткових діагностичних критеріїв тяжкості зазначених травм. Проаналізовано 70 медичних карт стаціонарного та амбулаторного хворого, пацієнтів з травмами гортані, які лікувались у Харківській міській клінічній отоларингологічній лікарні №30 протягом 2011-2021 рр. Виникнення травм відбувалось за наступними механізмами: в 56 (80%) випадках мала місце ударна дія тупих твердих предметів на шию, в 14 (20%) випадках – стиснення шиї руками та тупими твердими предметами. Проведено судово-медичну оцінку травм гортані за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень за матеріалами клінічних спостережень. Тяжкі тілесні ушкодження встановлені в 3 (4,3%) випадках травм з виникненням небезпечних для життя явищ, а саме гострої дихальної недостатності. Ушкодження середньої тяжкості встановлені в 8 (11,4%) випадках переважно травм гортані з переломами її хрящів за відсутністю небезпеки для життя. Легкі тілесні ушкодження встановлено в 59 (84,3%) випадках переважно травм гортані з розвитком посттравматичних ларингітів. Встановлено відсутність діагностичних морфоклінічних ознак для якісної судово-медичної оцінки та прогнозування кінцевих результатів травм гортані, у наявній науково-методичній літературі. Визначено, що додатковими діагностичними критеріями травм гортані, які необхідно враховувати при визначенні ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, слід вважати: динаміку та тривалість відновлення посттравматичних морфофункціональних змін гортані, виникнення небезпечних для життя явищ. За результатами проведеного дослідження визначено шляхи подальшого вдосконалення судово-медичної діагностики при оцінці вказаних тілесних ушкоджень за ступенем їх тяжкості.
Напрацювання практичних вмінь із судової медицини у студентів шляхом симуляційного навчання
(2021) Григорян, Едгар Карлович; Губін, Микола Володимирович; Сокол, Вячеслав Костянтинович; Дунаєв, Олександр Віталійович
Особливості підготовки іноземних студентів з медичного права
(2021) Дунаєв, Олександр Віталійович; Губін, Микола Володимирович; Каплуновський, Петро Анатолійович
Судово-медичний експертний висновок при експертизі живих осіб з травмою органів зовнішнього дихання
(2021) Губін, Микола Володимирович; Чураєв, Володимир Олександрович; Борщ, Сергій Сергійович; Саєнко, Михайло Сергійович
Мета роботи - аналіз особливостей складання судово-медичного експертного висновку за результатами визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень у потерпілих із закритою травмою органів зовнішнього дихання (ОЗД) залежно від їїморфоклінічної характеристики та тяжкості для пошуку шляхівуніфікаціїекспертної оцінки. Матеріал і методи. Проаналізовано 183 висновки експерта з Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи з приводу травм ОЗД. Результати. Тяжкі тілесні ушкодження встановлені в 17 (9,3 %) випадках травм із виникненням небезпечних для життя явищ. Ушкодження середньої тяжкості встановлені в 151 (82,5 %) випадку травм за відсутністю небезпеки для життя. Легкі тілесні ушкодження встановлено в 15 (8,2%) випадках. Висновки. В експертних висновках мають місце випадки як недооцінки, так і переоцінки ступеня тяжкості тілеснихушкоджень у випадках тупої травми ОЗД. За результатами проведеного дослідження визначено шляхи подальшої уніфікації морфоклінічного підходу судово-медичної оцінки вказаних тілеснихушкоджень.
Первинна судово-медична експертиза травм органів зовнішнього дихання у потерпілих осіб
(2021) Губін, Микола Володимирович; Малихіна, Олена Іванівна; Войтов, Євген Олексійович
Потерпілі з закритою тупою травмою органів зовнішнього дихання нерідко стають об’єктом первинної судово-медичної експертизи. Метою роботи став аналіз особливостей проведення первинної судово-медичної експертизи із визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень у потерпілих з закритою травмою органів зовнішнього дихання в залежності від її морфо-клінічної характеристики та тяжкості для пошуку шляхів уніфікації експертної оцінки. Проаналізовано 131 висновок первинної судово-медичної експертизи, яка проведена у Харківській регіональній експертній установі з приводу закритої тупої травми органів зовнішнього дихання. Виникнення травм відбувалось за наступними механізмами: в 123 (93,9%) випадках мала місце ударна дія тупих твердих предметів на шию та ділянку грудної клітки, в 7 (5,3 %) спостереженнях мало місце стиснення шиї руками або іншими тупими твердими предметами, в 1 (0,8 %) випадку – стиснення шиї руками та петлею. Визначено сучасні підходи до експертної оцінки тілесних ушкоджень при даній травмі. Тяжкі тілесні ушкодження встановлені в 9 (6,9 %) випадках травм з виникненням небезпечних для життя явищ, а саме гострої дихальної недостатності, травматичного шоку, механічної асфіксії. Ушкодження середньої тяжкості встановлені в 112 (85,5 %) випадках переважно травм з переломами ребер та хрящів гортані за відсутністю небезпеки для життя. Легкі тілесні ушкодження встановлено в 10 (7,6 %) випадках переважно травм гортані ускладнених її посттравматичним запаленням. Встановлено відсутність єдиного науково-методичного підходу для об’єктивної оцінки травм органів зовнішнього дихання. При проведенні судово-медичної експертної оцінки зазначеної травми мають місце випадки, як недооцінки так і переоцінки ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. За результатами проведеного дослідження визначено шляхи подальшої уніфікації морфо-клінічного підходу при судово-медичній оцінці вказаних тілесних ушкоджень.