Судово-медичне визначення тяжкості закритих травм під’язиково-гортанного комплексу за даними спеціалізованої клініки

Abstract

Постраждалі з закритою тупою травмою під’язиково-гортанного комплексу нерідко стають об’єктом судово-медичної експертизи. Мета роботи: судово-медичне визначення тяжкості травм під’язиково-гортанного комплексу за матеріалами спеціалізованої отоларингологічної клініки для встановлення шляхів підвищення ефективності судово-медичної діагностики. Опрацьовано 62 медичні карти пацієнтів, що знаходились на стаціонарному та амбулаторному лікуванні в Харківській міській клінічній отоларингологічній лікарні № 30 протягом 2011-2021 рр. з приводу травм під’язиково-гортанного комплексу. Механізм виникнення травм під’язиково-гортанного комплексу був такий: у 51 (82,3%) випадку мали місце удари тупими твердими предметами в шию (удари кулаками та іншими предметами), в 11 (17,7%) випадках – стиснення шиї руками або тупими твердими предметами. Проведено визначення тяжкості травм під’язиково-гортанного комплексу в судово-медичному відношенні за спостереженнями пацієнтів спеціалізованого стаціонару. Як тяжкі тілесні ушкодження оцінені травми під’язиково-гортанного комплексу в 3 (4,8%) пацієнтів при виникненні небезпечних для життя явищ, а саме гострої дихальної недостатності. Як ушкодження середньої тяжкості оцінені травми у 8 (12,9%) пацієнтів, переважно у випадках переломів хрящів гортані за відсутністю небезпеки для життя. Як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я, оцінені травми в 38 (61,3%) пацієнтів переважно у випадках ушкоджень м’яких тканин гортані (гематом, геморагій, набряклості). Як легкі тілесні ушкодження оцінені травми в 13 (20,9%) пацієнтів у випадках виникнення гострих посттравматичних ларингітів без виражених морфологічних змін. Визначено, що додатковими діагностичними критеріями визначення тяжкості травм під’язиково-гортанного комплексу, які необхідно враховувати, слід вважати: динаміку та терміни відновлення післятравматичних морфо-клінічних, функціональних змін, виникнення небезпечних для життя явищ. Проведена наукова робота дозволила визначити шляхи подальшого удосконалення діагностики при судово-медичному визначенні тяжкості досліджуваних травм.