Навчально-методичні видання. Кафедра акушерства та гінекології № 3
Permanent URI for this collectionhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/31734
Browse
Browsing Навчально-методичні видання. Кафедра акушерства та гінекології № 3 by Subject "НП2024/2022"
Now showing 1 - 2 of 2
- Results Per Page
- Sort Options
Item COVID-19 у вагітних: навчально-методичний посібник для самостійної роботи слухачів(2022-09-20) Козуб, Микола Іванович; Малий, Василь Пантелійович; Козуб, Максим Миколайович; Снопкова, Людмила Володимирівна; Сикал, Ірина Миколаївна; Гирман, Лариса ІванівнаКоронавірус SARS-CoV-2 викликає захворювання на COVID-19. Сімейство коронавірусів включає безліч різних вірусів, які можуть викликати респіраторні інфекції, від застуди до серйозних грипоподібних захворювань з дихальною недостатністю, таких як SARS (тяжкий гострий респіраторний синдром) і MERS (близькосхідний респіраторний синдром). З раніше відомих коронавірусів SARS-CoV-2 найбільше нагадує вірус SARS, який спричинив спалахи у 2003 році. У більшості людей, інфікованих SARS-CoV-2, розвивається легке захворювання (приблизно 80 %). Серед вагітних жінок відсоток безсимптомно інфікованих осіб сягає 74–86 %. Молоді жінки мають низький ризик серйозного захворювання. В США, Великій Британії та Північній Америці відзначається підвищення випадків материнської смертності порівняно з країнами Європи. Вагітні хворі на SARS-CoV2 помірного та тяжкого ступеня мають підвищений ризик мікротромбозів та класичної тромбоемболії. Серед всіх госпіталізованих до стаціонару у Європі жінок вагітні з SARS-CoV 2 складають 26 %. Ризик госпіталізації вагітних з SARS-CoV2 коливається в межах 0,4–5 на 1000 вагітних. Більшість госпіталізованих жінок поступили у 2 та 3 триместрах вагітності. Серед госпіталізованих жінок 12,4 % потребують інтенсивної терапії. Рівень смертності від COVID19 складає 2,27 %. При госпіталізації вагітних хворих на SARS-CoV2 у 3 триместрі частота передчасних пологів підвищується у 3 рази. Навчальний посібник призначений для слухачів лікарів інфекціоністів, сімейних лікарів та акушерів-гінекологів.Item Офісна гістероскопія: навчально-методичний посібник для самостійної роботи слухачів(2023-02-08) Козуб, Микола Іванович; Козуб, Максим Миколайович; Скибіна, Ксенія ПавлівнаЗасновником гістероскопії є німецький вчений P. Bossini, який розробив ендоскоп для огляду внутрішніх органів тіла людини, названий ним Lichlieter (провідник світла). У 1869 р. другий німецький вчений D. Pantaleoni виконав огляд порожнини матки за допомогою модифікованого цистоскопа. У 70-х роках XIX ст. вчений M. Nitze застосував першу оптичну систему, що дозволяла одержати збільшене зображення. Гістероскоп Хейдельберга є модифікацією цистоскопа Nitze, однак мав додатковий канал для ірригації та аспірації розчинів. У жовтні 1925 р. американський вчений L. C. Rubin вперше застосував вуглекислий газ як середовище для заповнення порожнини матки. В СРСР розвитку гістероскопії сприяли дослідження академіка Персіанінова Л. С. (1970) та академіка Савельєвої Г. М. (1976), а в Україні підсумки досліджень по застосуванню гістероскопії в лікуванні жіночого безпліддя наведені в монографії академіка В. І. Грищенко та професора М. І. Козуба «Ендоскопія в діагностиці і лікуванні жіночого безпліддя» (1998). У 2000 р. S. Betocchi (Італія) впровадив гістероскопічне обстеження і лікування в амбулаторних умовах без анестезії та додаткових інструментів та назвав ці втручання «офісна гістероскопія», яка дає змогу виключити практично всі травмуючі фактори, що знижує больові відчуття у пацієнтки та забезпечує кращу переносимість процедури жінками. Використання мініендоскопів, атравматичного введення інструментів привели до формування нового виду втручань «no touch» — безконтактної гістероскопії або піхвового введення гістероскопа, що передбачає проведення офісного гістероскопа через піхву, шийку матки в порожнину матки без використання дзеркал, пульових щипців, аналгезії або анестезії.