ISSN 2310-8363
Репозитарій Харківського національного медичного університету – це відкритий електронний архів академічних текстів, матеріалів наукового та навчально-методичного призначення, створених науковцями, викладачами, іншими працівниками університету та здобувачами
- Положення про Репозитарій Харківського національного медичного університету
- Авторський договір про передачу невиключних прав на використання твору
- Репозитарій ХНМУ: поради автору-депозитору
- Приклади бібліографічного опису документів
З усіх питань щодо Репозитарію ХНМУ звертайтеся до координатора Тетяни Павленко за адресою: repository@knmu.edu.ua

Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Бібліотечний відеоконтент: базові принципи та вимоги
(2025) Янчуков, Олександр
Представлено користувацький запит до змісту бібліотечного відеоконтенту, який базується на органічній єдності трьох постулатів: якість, корисність і цікавість. Охарактеризовані базові принципи базовими принципами бібліотечного відеоконтенту (сюжетні відеокліпи з переконливими візуальними елементами, наведена у відеокліпі інформація є позачасовою, атмосферні відеоплани, послідовний контент та регулярність нових роликів). Розкриті основні вимоги до успішної лайфстайл-зйомки, коли в івенті задіяно багато учасників.
Етика й упередження в алгоритмах рекомендацій: оцінка впливу на доступ до менш представлених колекцій
(2025) Харахаш, Олександр; Сакалюк, Олексій
У тезі йдеться про алгоритмічну упередженість, яка ускладнює пошук колекцій, маловідомих на цифрових платформах. Висвітлюються занепокоєння щодо етики, прозорості та репрезентативності. Є пропозиції щодо того, як позбутися упередженості, такі як використання пояснюваного штучного інтелекту та етичного аудиту.
Етапи технологізації бібліотечної практики
(2025) Сокур, Олена; Клименко, Оксана
Крізь призму сутності понять інформаційні, інформаційно-комунікаційні та цифрові технології доведено, що технологізація бібліотечної практики пройшла стрімкий еволюційний шлях, котрий включав три великі етапи і базувався на запровадженні інформаційних технологій (друга половина ХХ ст.), інформаційно-комунікаційних технологій (останнє десятиліття ХХ ст. – початок ХХІ ст.) до цифрових технологій (20-ті роки ХХІ ст.). Аргументовано, що сьогодні цифрові технології є базисом успішності бібліотеки, фундаментом її позитивного іміджу та затребуваності бібліотечних продуктів і послуг, а представники української бібліотечної науки, освіти і практики у тісній взаємодії напрацьовують стратегічні пріоритети, приймають конструктивні рішення та реалізовують концептуальні завдання задля прогресу інформаційно-бібліотечної сфери.
Трансформація культурно-просвітницької діяльності університетської бібліотеки: досвід Наукової бібліотеки ХНМУ
(2025) Скрипченко, Лариса Вікторівна; Кравченко, Світлана Анатоліївна
У статті проаналізовано трансформацію культурно-просвітницької діяльності Наукової бібліотеки Харківського національного медичного університету (НБ ХНМУ) в умовах цифровізації, пандемії COVID-19 та війни в Україні. Розглянуто досвід переходу від традиційних книжково-ілюстративних експозицій до віртуальних виставок, мультимедійних проєктів і цифрових публікацій у соціальних мережах. Окрема увага приділена створенню біобібліографічних віртуальних виставок, ювілейних публікацій, авторських рубрик у газеті «Бібліотерапевт». Показано, що інноваційні форми культурно-просвітницької роботи сприяють збереженню наукової та культурної спадщини, розширенню аудиторії користувачів і формуванню позитивного іміджу університету.
Використання штучного інтелекту для оптимізації бібліотечних сервісів
(2025) Сакалюк, Олексій; Волкова, Анастасія
У статті розглянуто застосування технологій штучного інтелекту в бібліотечній сфері в умовах цифрової трансформації. Визначено основні напрями інтеграції ШІ, зокрема автоматизацію процесів, інтелектуальний пошук, персоналізацію сервісів і цифрове архівування. Проаналізовано міжнародний досвід та окреслено технічні, етичні й організаційні виклики, що супроводжують упровадження інновацій.
