ISSN 2310-8363
Репозитарій Харківського національного медичного університету – це відкритий електронний архів академічних текстів, матеріалів наукового та навчально-методичного призначення, створених науковцями, викладачами, іншими працівниками університету та здобувачами
- Положення про Репозитарій Харківського національного медичного університету
- Авторський договір про передачу невиключних прав на використання твору
- Репозитарій ХНМУ: поради автору-депозитору
- Приклади бібліографічного опису документів
З усіх питань щодо Репозитарію ХНМУ звертайтеся до координатора Тетяни Павленко за адресою: repository@knmu.edu.ua
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Роль генетичних факторів у розвитку розсіяного склерозу
(2025-04-02) Тихонова, Людмила Володимирівна; Ставицька, Олександра Федорівна; Шаніна, Вікторія Віталіївна
Розсіяний склероз (РС) є однією з найпоширеніших неврологічних хвороб серед молодих людей віком від 20 до 40 років, що часто призводить до інвалідності. Незважаючи на значний прогрес у розумінні цього захворювання, механізми його розвитку залишаються недостатньо вивченими. Відомо, що на виникнення РС впливають як екологічні, так і генетичні фактори, однак точні генетичні механізми цього процесу досі не вивчені до кінця. Дослідження генетичних аспектів розвитку РС має велике значення, оскільки це дозволяє не тільки краще зрозуміти етіологію хвороби, але й відкриває нові можливості для ранньої діагностики, прогнозування її перебігу та створення індивідуалізованих підходів до лікування.
Нейробіологічні механізми інсомнії та її вплив на когнітивну функцію
(2025-03-25) Ксьонз, Ольга Сергіївна; Соловйова, Євгенія Тарасівна
Інсомнія, або хронічне безсоння, є одним із найпоширеніших розладів сну, який вражає значну частину населення у всьому світі. За даними
досліджень, близько 10-15% дорослих людей страждають від хронічної форми інсомнії, що значно погіршує якість їхнього життя. Цей розлад не лише впливає на фізичний стан і загальне самопочуття, але й має серйозні наслідки для когнітивної функції, включаючи порушення пам’яті, уваги, концентрації та здатності до навчання. Водночас інсомнія має взаємозв’язок із когнітивними порушеннями. Хронічний дефіцит сну призводить до функціональних і структурних змін у мозку, таких як зменшення об’єму сірої речовини у гіпокампі та зниження ефективності нейронних зв’язків у префронтальній корі.
Інтегративні підходи до реабілітації пацієнтів із фантомним болем у кінцівках огляд сучасних методів та ефективності
(2025-02-07) Сєрік, Михайло Романович; Тихонова, Людмила Володимирiвна
Фантомний біль у кінцівках (ФБК) є поширеним явищем серед осіб із ампутаціями. За даними міжнародних досліджень, до 80% пацієнтів відчувають фантомний біль після втрати кінцівки, що значно погіршує якість життя. Військовослужбовці, які отримали травми внаслідок бойових дій, належать до групи підвищеного ризику. ФБК залишається складною проблемою для діагностики та лікування через багатофакторний характер патогенезу, який включає центральну сенситизацію, периферичні механізми та психологічні аспекти. У зв’язку з цим, оптимізація реабілітації для зменшення проявів ФБК має важливе значення для покращення функціональних результатів та соціальної адаптації пацієнтів.
Клінічний випадок хвороби Паркінсона
(2025-02-28) Тихонова, Людмила Володимирівна; Чернявська, Марія Володимирівна
Хвороба Паркінсона є складним нейродегенеративним захворюванням, що вимагає комплексного лікування.
Наведений клінічний випадок підтверджує ефективність комбінації фармакотерапії та реабілітаційних заходів. Подальші дослідження мають бути спрямовані на оптимізацію терапевтичних підходів та розробку індивідуалізованих програм лікування.
Трічастий нерв і його роль у модуляції болю при хронічних головних болях
(2025-02-14) Гнутова, Лада Вячеславівна; Тихонова, Людмила Володимирівна
Хронічні головні болі є однією з найбільш поширених проблем у неврологічній практиці, значно знижуючи якість життя пацієнтів. Трійчастий нерв (n. trigeminus) відіграє ключову роль у механізмах розвитку болю, оскільки іннервує не лише обличчя, а й структури черепа, включно з мозковими оболонками та судинами. Активація трійчасто-судинної системи призводить до каскаду реакцій, що спричиняють розвиток мігрені, кластерних головних болів та інших станів, пов’язаних із хронічним больовим синдромом. Дослідження ролі трійчастого нерва у модуляції болю є важливим для розуміння патогенезу цих захворювань і розробки нових терапевтичних підходів.