ISSN 2310-8363
Репозитарій Харківського національного медичного університету – це відкритий електронний архів академічних текстів, матеріалів наукового та навчально-методичного призначення, створених науковцями, викладачами, іншими працівниками університету та здобувачами
- Положення про Репозитарій Харківського національного медичного університету
- Авторський договір про передачу невиключних прав на використання твору
- Репозитарій ХНМУ: поради автору-депозитору
- Приклади бібліографічного опису документів
З усіх питань щодо Репозитарію ХНМУ звертайтеся до координатора Тетяни Павленко за адресою: repository@knmu.edu.ua
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
The role of insulin resistance in the development of metabolic dysfunction-associated steatotic liver disease and arterial hypertension
(ГО “Наукова спільнота”, WSZIA w Opolu, 2025) Zhelezniakova, Natalia; Aleksandrova, Tetiana; Molodan, Volodymyr; Panchenko, Galyna
Актуальність і концептуальні засади реформування військово-лікарських та медико-соціальних експертних комісій і цифровізація їх експертної діяльності в умовах воєнного стану
(2024-05-29) Сердюк, Олександр Іванович; Короп, Олег Андрійович; Просоленко, Наталія Володимирівна; Оганезова, Ганна Вікторівна; Крупеня, Володимир Ілліч
Мета: розробка і впровадження алгоритму реформування військово-лікарських та медико-соціальних експертних комісій (ВЛК і МСЕК) і цифровізації їх експертної діяльності в умовах воєнного стану.
Матеріали і методи. Проаналізовано закони і підзаконні акти, накази Міністерства оборони та Міністерства охорони здоровʼя України і наукові дослідження щодо медичної експертизи військовослужбовців та її цифровізації. Використано структурно-функціональний і SWOT-аналіз, методи моделювання та прогнозування.
Висновки. Комплексний підхід до вирішення питань реформування ВЛК і МСЕК в умовах воєнного стану дозволяє забезпечити всебічне вивчення проблеми та розробку ефективних рішень для реформування ВЛК і МСЕК та цифровізації їх експертної діяльності.
Реабілітаційна допомога в Україні: виклики і відповідь
(2024) Сердюк, Олександр Іванович; Рогожин, Борис Анатолійович; Просоленко, Наталія Володимирівна; Крупеня, Володимир Ілліч
Вступ. Майже трирічна повномасштабна агресія створила для галузі охорони здоров’я України значні ризики щодо забезпечення потреб населення у медичній допомозі. Мільйони військових та цивільних громадян, які захищають батьківщину на фронті, отримують лікування в госпіталях, ті хто відчув жахи бомбардувань, втрату близьких та знаходиться у стані хронічного стресу який
виснажує, вже потребують термінової реабілітації. Проте, система надання послуг з медичної реабілітації виявилася до цього неготовою як в організаційному плані, так і через брак відповідних установ та кваліфікованих виконавців. Що обумовило актуальність дослідження.
Мета роботи: визначити напрями розвитку реабілітаційної допомоги в Україні, як відповідь на виклики породжені повномасштабним вторгненням.
Актуальні питання фінансової моделі системи охорони здоров’я України
(2025) Рогожин, Борис Анатолійович; Сердюк, Олександр Іванович; Просоленко, Наталія Володимирівна
Історія формування лікарень у Середні століття: ідеологія та економіка
(2023) Опарін, Олексій Анатолійович; Рогожин, Борис Анатолійович; Сердюк, Олександр Іванович; Благовіщенська, О.В.; Федченко, Ю.Г.
У статті показано, що створення загальнодоступних шпиталів та лікарень у період раннього Середньовіччя в Європі було вперше зроблено за всю історію медицини. Воно стало наслідком утвердження в суспільстві християнських цінностей щодо піклування про тих, хто потребує допомоги. Доведено, що в міру формування інституту державної середньовічної церкви в Західній Європі та відходу її організації та вчення від євангельських принципів, надання медичної допомоги переходить у її повне відання та використовується нею як один із інструментів впливу на суспільство.
Встановлено, що прирівнювання середньовічних госпіталів до поняття сучасних госпіталів є докорінно невірним і необґрунтованим, бо середньовічні госпіталі являли собою богадільні з догляду, а не власне медичні установи. Такий розвиток був у той час неможливий у принципі. Церква фактично забороняла своїм ченцям заняття медичною діяльністю. Крім того, рівень медичних знань того часу про хвороби унеможливлював саму появу лікарень, де були б визнані та наявні поняття діагнозу, методи динамічного спостереження та лікування.
Поява перших лікарень власне в медичному розумінні цього слова пов’язана не з діяльністю церкви, а з розвитком міського самоврядування та відходом університетської освіти з-під контролю церкви, що дозволило міським лікарням запровадити медичні технології та перейти у статус медичних закладів.