ISSN 2310-8363
Репозитарій Харківського національного медичного університету – це відкритий електронний архів академічних текстів, матеріалів наукового та навчально-методичного призначення, створених науковцями, викладачами, іншими працівниками університету та здобувачами
- Положення про Репозитарій Харківського національного медичного університету
- Авторський договір про передачу невиключних прав на використання твору
- Репозитарій ХНМУ: поради автору-депозитору
- Приклади бібліографічного опису документів
З усіх питань щодо Репозитарію ХНМУ звертайтеся до координатора Тетяни Павленко за адресою: repository@knmu.edu.ua
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Науково-педагогічна та громадська діяльність професора ольховського василя олексійовича (до 70-річчя від дня народження та 45-річчя науково-педагогічної діяльності)
(2025) Бондаренко, В.В.; Сокол, В.К.; Пешенко, О.М.; Григорян, Е.К.; Губін, М.В.; Коновал, Н.С.; Довженко, Ю.В.; Bondarenko, V.; Sokol, V.; Peshenko, O.; Grigoryan, E.; Gubin, M.; Konoval, N.; Dovzhenko, Yu.
30 квітня 2025 року виповнилося 70 років від дня народження професора, доктора медичних наук, члена-кореспондента Міжнародної академії інтегративної антропології, представника Харківської морфологічної та судово-медичної школи, професора кафедри судової медицини та медичного правознавства імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса Харківського національного медичного університету Ольховського Василя Олексійовича.
Науково-практичні силуети легеневої гіпертензії (повідомлення перше)
(2025) Ходош, Едуард Михайлович; Яковенко, Олег Костянтинович; Кожин, Михайло Іванович; Нартов, Павло Вікторович
Історичний розвиток розуміння легеневої гіпертензії (ЛГ) демонструє еволюцію від описової морфології до точної молекулярної медицини, що сприяла створенню ефективних терапевтичних стратегій для раніше фатальної хвороби. Проведено ретроспективний аналіз ключових наукових публікацій, клінічних досліджень та історичних віх у вивченні ЛГ за період 1886-2020 роки. Визначено шість основних етапів розвитку знань про ЛГ: ранні морфологічні описи (1886-1891), формування клінічних концепцій (1901-1938), розвиток діагностичних методів (1930-1970), епідеміологічні дослідження та класифікація (1965-1980), молекулярні відкриття (1980-2000), сучасна цільова терапія (2000 – дотепер). Ключовими віхами стали: перший клінічний опис Ромберга (1891), епідемія ЛГ внаслідок приймання амінорексу (1960-1970), використання катетеризації серця за методом Форсмана – Курнана – Річардса (1929-1944), відкриття ролі оксиду азоту (1980-1987). Трансформація від описової патології до молекулярного розуміння дала змогу створити три основні терапевтичні класи: аналоги простацикліну, антагоністи рецепторів ендотеліну й інгібітори фосфодіестерази-5.
Лімфаденопатія у дітей: етіологія та можливості діагностики
(2025-04-23) Ходак, Лариса Анатоліївна; Пасічник, Вероніка Олександрівна
Збільшення лімфатичних вузлів(ЛВ) у дітей є одним з симптомів, який зустрічається найчастіше в практиці лікарів педіатрів. При багатьох інфекційних захворюваннях та захворюваннях іншої етіології відзначається реакція ЛВ у вигляді їх збільшення, це називається загальним терміном лімфаденопатія (ЛАП).Термін ЛАП необхідно відрізняти від терміну «лімфаденіт», який означає запалення лімфатичних вузлів. ЛАП може бути локальною – збільшення ЛВ в одній анатомічній зоні, регіонарною – збільшення в двох суміжних зонах та генералізованою – збільшення ЛВ у більш ніж двох суміжних ділянках.
Найчастіше ЛАП спостерігається у дітей віком від трьох до десяти років, у цей термін найчастіше відбувається зустріч з інфекціями, та відбувається становлення імунної системи. ЛАП може вказувати на наявність у дитини захворювання, яке потребує діагностики та лікування. Причинами збільшення ЛВ у дітей можуть бути віруси, бактерії, гриби, паразитарні мікроорганізми, а іноді пухлини (гострий лейкоз, лімфоми, метастази.) У зв’язку з цим, питання диференційної діагностики ЛАП для встановлення їх етіології завжди залишаються актуальними.
Особливості клінічного перебігу серозних менінгітів у дітей та їх етіологія
(2025-05-14) Ходак, Лариса Анатоліївна; Пасічник, Вероніка Олександрівна
Серед інфекційних захворювань нервової системи у дітей, серозні менінгіти (СМ) займають провідне місце і складають від 65 до 70%. СМ – це поліетіологічне захворювання із серозним запаленням м’яких мозкових оболонок та підвищенням кількості лейкоцитів у цереброспінальній рідині. За етіологією СМ відрізняються різноманіттям збудників, як вірусних так і бактеріальних. У 76% випадків СМ спричиняються ентеровірусами, а також
герпесвірусами, арбовірусами та пареховірусами. Також СМ у дітей можуть бути викликані туберкульозною паличкою, бореліями, лептоспірами, бартонелами, хламідіями, мікоплазмою. Незважаючи на відносно сприятливий перебіг гострого періоду захворювання, тільки третина хворих повністю одужує, у інших спостерігаються функціональні й органічні ураження нервової системи. Визначення етіологічного чинника грає провідну роль при призначенні терапії хворим дітям. Вірусна етіологія СМ обумовлює необхідність призначення противірусних препаратів, так як антибактеріальна терапія в цих випадках не дає ефекту.
Dynamics of cardiovascular diseases among kharkiv residents during the war in 2022 and 2023
(2025) Pryima, Natalya; Bezditko, Tetiana
Background. The full-scale invasion in Ukraine has become a serious challenge for the healthcare system, in particular for the diagnosis, treatment and prevention of cardiovascular di seases. Aim. To investigate the peculiarities of the prevalence of cardiovascular disease in Kharkiv residents during wartime, in 2022 and 2023. Materials and Methods. The study used medical-statistical and comparative methods. Data from the Center for Medical Statistics of the Public Health Center of the Ministry of Health of Ukraine on cardiovascular pathology were analyzed. The comparison was based on absolute rates of morbidity due to the lack of reliable data on the number of the existing population during the war. Results and Conclusions. The number of registered cases of hypertension increased from 192,919 to 211,214 cases from 2022 and 2023, which corresponds to an absolute increase of 18,295 cases (9.5%). Angina pectoris demonstrated an increase in the number of reported cases from 46,844 in 2022 to 54,850 in 2023, which is an increase of 8,006 cases (17.1%). The analysis of the prevalence of acute myocardial infarction also showed a negative trend. In 2022, 977 cases were registered, while in 2023 there were already 1,176 cases, which is an increase of 199 cases (20.4%). The prevalence of strokes also shows an upward trend – in 2022; 1,630 cases were reported, and in 2023; 1,857 cases were reported, an increase of 227 cases (13.9%). We attribute the increase in the number of cases of cardiovascular diseases to the influence of stress factors, changes in lifestyle, worsening access to medical care, worsening socio-economic living conditions of the population in war-affected regions, insufficient physical activity, sleep disorders (apnea). In addition, an important factor could be the restriction of preventive measures and medical examinations due to wartime conditions, which led to untimely detection and treatment of pathologies in the early stages.