ISSN 2310-8363
Репозитарій Харківського національного медичного університету – це відкритий електронний архів академічних текстів, матеріалів наукового та навчально-методичного призначення, створених науковцями, викладачами, іншими працівниками університету та здобувачами
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Імплементація штучного інтелекту в діяльності науково-педагогічних працівників та здобувачів вищої освіти
(2024) Кучерявченко, Марина Олександрівна; Бібіченко, Вікторія Олександрівна; Сакал, Ганна Олександрівна
Морфологічні та морфометричні показники структурних компонентів екзокринної частини підшлункової залози після скасування введення щурам глутамату натрію
(2024) Литвак, Юлія; Гарапко, Тетяна; Литвак, Василь; Кучерявченко, Марина
Мета роботи – визначити морфологічні та морфометричні особливості структурних змін компонентів екзокринної частини підшлункової залози щурів-самців після скасування додавання до їжі харчової добавки глутамату натрію та переведення їх на звичайну дієту.
Матеріали і методи. Здійснили чотири серії експерименту: перша дослідна – щурам-самцям щодня протягом 8 тижнів додавали 70 мг/кг глутамату натрію до їжі для посилення смакових якостей; друга дослідна – щури через 8 тижнів після вживання глутамату натрію переведені на стандартну дієту та виведені з експерименту через 8 тижнів (на 16 тиждень); третя – щури контрольної групи до 8 тижнів; четверта серія – контрольні щури до 16 тижнів експерименту. Підшлункову залозу (після виведення щурів з експерименту, проведення матеріалу через парафін і виготовлення зрізів,
забарвлення гематоксиліном та еозином, азаном) дослідили морфологічно з виконанням морфометричного аналізу.
Результати. У першій і другій серіях експерименту зберігались атрофічні й дегенеративні зміни ацинусів, що дискомплексовані внаслідок набряку органа, мали дрібні розміри. Між часточками та навколо часточкових протоків візуалізували сполучну та ділянки жирової тканини, дифузно-осередкові інфільтрати. Протоки розширені. Як і в першій серії, зафіксовано набряк паренхіми органа, стінок судин і протоків із виходом рідини в міжацинарні простори, апоптоз екзокриноцитів. Під час морфометричного дослідження екзокринної частини підшлункової залози визначили: середній розмір ацинусів статистично значущо знижений у першій і другій дослідних серіях – в 1,4 і 1,6 раза; площі – 1,2 та 1,5 раза порівняно з показниками контрольних тварин (третя і четверта серії). У першій і другій серіях виявлено переважання ацинусів розмірами 71–90 мкм, що становили 38 % і 34 % відповідно; у контрольних серіях переважали ацинуси розмірами
91–100 мкм (46 % та 42 % відповідно) та 111–149 мкм (36 % і 38 % відповідно). В ацинусах у першій серії виявили екзокриноцити в кількості 5,52 ± 0,58, у контролі – 8,05 ± 0,32 (p < 0,001); у другій серії – 5,24 ± 0,47, у контролі – 7,33 ± 0,43 (p < 0,001) Площа екзокриноцитів у другій серії становила 61,95 ± 1,91 мкм2, у першій серії – 78,99 ± 0,98 мкм2 (р < 0,05).
Діаметр вставних, внутрішньочасточкових і міжчасточкових протоків розширений.
Висновки. Після восьми тижнів годування щурів глутаматом натрію, його скасування і переведення щурів на стандартну дієту віварію через наступні 8 тижнів не зафіксовано покращення стану підшлункової залози. Це підтверджено морфологічними та морфометричними дослідженнями.
Clinical and morphological features of eccrine acrospiroma: analysis of literature data and case from practice
(2024) Myroshnychenko, Mykhailo; Sakal, Hanna; Pasiyeshvili, Nana; Kapustnyk, Nataliia; Kucheriavchenko, Maryna; Kotenko, Oleksandr; Maistrenko, Ihor; Sirenko, Victor
Eccrine acrospiroma is a rare benign tumor of the skin arising from the epithelial cells of eccrine sweat ducts. The clinical picture is characterized by its variability,
so a detailed morphological study of the operative material is necessary to establish a diagnosis. Differential diagnosis must be carried out with hemangioma,
melanoma, infected sebaceous cyst, metastatic skin lesion, and other tumors from elements of the sweat gland. In the article the authors presented the clinical
and morphological analysis of own case from practice of large eccrine acrospiroma on the back surface of the left thigh which was diagnosed in a 56-year-old man.
Рання реабілітація хворих після ендопротезування колінного суглобу
(НУ «Запорізька політехніка», 2023-03-03) Опришко, Є.О.; Павлова, Тетяна Михайлівна
Розглянуто дослідження авторів про можливості здійснення ранньої практичної методики ходьби після ендопротезування колінного суглобу. Ендопротезування колінного суглобу є однією з найпоширеніших планових процедур у світі. Останнім часом було здійснено зусилля для значного поліпшення результатів лікування пацієнтів, особливо в ранньому етапі реабілітації. Більшість реабілітаційних протоколів спрямовані на покращення сили чотириголового м’яза стегна та діапазону рухів. Ці протоколи також мають на меті полегшити повсякденну діяльність та допомогти пацієнту у відновленні після ендопротезування колінного суглобу. Таким чином, дії, які сприяють м’язовій силі, ході та балансу, спеціально націлені на досягнення максимальних результатів
Можливості застосування вовант-терапії у пацієнтів, що перенесли порушення мозкового кровообігу
(Національний фармацевтичний університет, 2024-05-24) Самойлова, Ганна Петрівна; Марковська, Олена Володимирівна; Мирошниченко, Михайло Сергійович
Реабілітація пацієнтів після перенесеного інсульту є важливими етапом покращення якості життя шляхом підвищення функціональних можливостей пацієнта. Сучасні методи нейровізуалізації надають обґрунтуванням ранньої реабілітації після перенесеного інсульту.