ISSN 2310-8363
Репозитарій Харківського національного медичного університету – це відкритий електронний архів академічних текстів, матеріалів наукового та навчально-методичного призначення, створених науковцями, викладачами, іншими працівниками університету та здобувачами
- Положення про Репозитарій Харківського національного медичного університету
- Авторський договір про передачу невиключних прав на використання твору
- Репозитарій ХНМУ: поради автору-депозитору
- Приклади бібліографічного опису документів
З усіх питань щодо Репозитарію ХНМУ звертайтеся до координатора Тетяни Павленко за адресою: repository@knmu.edu.ua
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Використання методу хроматографії в тонкому шарі сорбенту в судово-токсикологічних дослідженнях
(ХМАПО, 2017) Гузенко, Наталя Валеріївна; Чубенко, Олександр Владкорович; Альхуссейн, Вікторія Валеріївна; Журавель, Ірина Олександрівна
Метод тонкошарової хроматографії (ТШХ) є одним з найпоширеніших методів хроматографії, який знайшов своє застосування в лабораторній практиці по визначенню токсикантів різної хімічної природи. Це барвники, пестициди, токсини біологічного походження, нафтопродукти, а також наркотичні та лікарські засоби. Аналіз останніх має деякі особливості, що пов’язані з великою кількістю об’єктів досліджень, які поповнюються з кожним днем, важливістю вирішення питання про віднесення аналіту до заборонених наркотиків чи прекурсорів або близьких до них по будові лікарських засобів.
Слід зауважити, що виконання цих досліджень ускладнюється присутністю в матриці метаболітів які можуть утворювати як заборонені речовини так і ліки; а також те що об’єктом досліджень можуть бути багатокомпонентні лікарські засоби.
Завдяки своїй доступності, високій чутливості, широким можливостям, простоті проведення досліджень та низькою вартістю реактивів, хроматографія в тонких шарах сорбенту стала найпоширенішим скринінговим методом виявлення токсичних речовин.
Виявлення метадону в біологічних рідинах
(ХМАПО, 2019) Гузенко, Наталя Валеріївна; Чубенко, Олександр Владкорович; Чорна, Ольга Володимирівна; Журавель, Ірина Олександрівна
Завданням сучасної лабораторної аналітичної діагностики гострих отруєнь і станів одурманення, викликаних вживанням наркотичних та психотропних речовин, є їх вірогідне виявлення серед широкого спектра речовин різної хімічної природи.
Алгоритм токсикологічного дослідження повинен базуватися на використанні комплексу методів, що включає в себе етапи токсикологічного аналізу, які послідовно виконуються ‒ від проведення попереднього скринінгу, для встановлення групової приналежності наркотичних засобів, до ідентифікації індивідуальної речовини. Характеристика методів, які застосовують, є наступною: на стадії попереднього скринінгу метод повинен бути чутливим та мало селективним, а на стадії виявлення та ідентифікації – високоспецифічним і не таким чутливим як попереднє дослідження.
Вибір того чи іншого методу, при проведенні токсикологічного аналізу, залежить від завдань дослідження, економічних можливостей та оснащеності лабораторії.
Розроблена та описана методика призначена для ідентифікації метадону та його метаболіту 2-етиліден-1,5-диметил-3,3-діфенілпірролідіна (ЕДДП) в біологічних рідинах людини.
Даний навчально-методичний посібник для самостійної роботи розрахований для слухачів циклів спеціалізації, стажування та тематичного удосконалення спеціальності «Судово-медична токсикологія».
Застосування імуноферментного методу в судово-токсикологічному аналізі, та його обмеження
(ХМАПО, 2018) Гузенко, Наталя Валеріївна; Чубенко, Олександр Владкорович; Альхуссейн, Вікторія Валеріївна; Журавель, Ірина Олександрівна
Сучасні лабораторні дослідження в більшості випадків є чутливими та надійними показниками стану організму людини, результати яких залежать не тільки від стану здоров'я, але й від того, що вона їсть, п'є, курить, вдихає або приймає.
У сучасному українському суспільстві зловживання наркотичними засобами є одним з найбільш актуальних питань медицини та соціальної практики. Постійне зростання вживання наркотичних засобів, психотропних, сильнодіючих або одурманюючих речовин призводить до зростання кількості гострих отруєнь від передозування, які нерідко призводять до летального результату.
Щорічно в світі синтезуються нові органічні сполуки, розширюються списки та переліки речовин, обіг яких обмежено або взагалі заборонено, вводяться в обіг нові наркотичні речовини та їх суміші, що ускладнює процес їх виявлення та визначення. Це постає проблемою у судово-медичних експертів ‒ токсикологів бюро СМЕ та лікарів ‒ лаборантів токсикологічних лабораторій лікувально-профілактичних установ наркологічного та токсикологічного профілю України при проведенні експрес-аналізу при судово-токсикологічних дослідженнях або встановленні факту наркотичного сп'яніння.
Виявлення наркотичних, психотропних речовин та лікарських препаратів (ЛП) можуть вирішуватися виключно залученням декількох сучасних методів дослідження, результати яких взаємно доповнюють і уточнюють один одного.
Саме тому, роль імуноферментного аналізу (ІФА) для попередньої діагностики постійно зростає. Однак, з практики роботи будь-якої діагностичної лабораторії відомо, що результати, які вони отримують не завжди є правильними. Це пов'язано з наявністю великої кількості чинників, здатних впливати на кінцеві результати лабораторних даних ІФА.
У даному навчально-методичному посібнику для самостійної роботи слухачів циклів спеціалізації, стажування, тематичного удосконалення та передатестаційних циклів спеціальності «Судово-медична токсикологія» розглянуті питання застосування ІФА, найбільш поширені причини та джерела появ похибок на стадії експрес-аналізу.
Епідеміологія гіпертонічної хвороби під час збройного конфлікту у прифронтовому місті
(2025-04-30) Біловол, Олександр Миколайович; Князькова, Ірина Іванівна; Луценко, Руслан Володимирович; Луценко, Ольга Анатоліївна; Подпрядова, Анна Анатоліївна
Мета роботи – вивчення показників поширеності та захворюваності на гіпертонічну хворобу та серцево-судинних ускладнень, таких як гострий інфаркт міокарда та мозковий інсульт серед дорослого населення міста Харкова, в динаміці за роки збройного конфлікту (2022, 2023 роки) та його вплив на стан серцево-судинного здоров'я.
Матеріали та методи. У ході дослідження були використані дані інформаційно-аналітичного центру медичної статистики щодо рівнів захворюваності на гіпертонічну хворобу, гострий інфаркт міокарда та інсульти серед населення міста Харкова протягом 2021-2023 років. Обстеження проводили з використанням єдиних стандартних епідеміологічних методів і єдиних критеріїв діагностики.
Результати. При аналізі даних поширеності гіпертонічної хвороби на 100 тис. населення за 2022 та 2023 роки виявлено збільшення як у цілому, так і серед чоловіків та жінок на 9,5% ,9,9% серед чоловіків та 9,25% серед жінок, відповідно. Встановлено, що за період з 2022 по 2023 роки захворюваність на гіпертонічну хворобу (на 100 тис. дорослого населення) у м. Харкові зросла в цілому на 25,3%, причому серед чоловіків на 47,4% та на 13,5% серед жінок.
Аналіз результатів захворюваності на гострий інфаркт міокарда на 100 тис. дорослого населення у м. Харкові за 2022 та 2023 роки показав приріст у 2023 році на 20,4%. При порівнянні даних у чоловіків і жінок встановлено, що у чоловіків захворюваність на гострий інфаркт міокарда (на 100 тис. дорослого населення) у м. Харкові збільшувалась на 26,7% і у жінок – на 11,8%. Порівняння даних 2022 та 2023 років показало зростання захворюваності на мозковий інсульт на 100 тис. дорослого населення ) у м. Харкові на 13,9%. При аналізі захворюваності на мозковий інсульт на 100 тис. дорослого населення у м. Харкові за 2022 та 2023 роки у чоловіків відмічався приріст на 21,8% та у жінок – 5,6%.
Висновки. В умовах збройного конфлікту зросла поширеність АГ особливо у чоловіків. Причому, значно зросла кількість серцево-судинних ускладнень, а саме гострого інфаркту міокарда та мозкового інсульту.
Сучасний підхід у менеджменті прееклампсії
(2025-04-15) Лахно, Ігор Вікторович; Дьоміна, Оксана Вячеславівна; Сикал, Ірина Миколаївна; Ромаєва, Вікторія Петрівна; Шаовал, Дмитро Миколайович; Пак Світлана Олексіївна
Прееклампсія (ПЕ) – захворювання, що виникає лише у людини під час другої половини вагітності. Вона має прояв у розвитку синдрома поліорганної недостатності матері та порушення живлення і травлення плода. Більше 50 тисяч материнських смертей щорічно у всьому світі пов`язані саме з ПЕ. Окрім короткотривалих наслідків ПЕ обумовлює зростання ризиків серцево-судинних захворювань та їх ускладнень у 7-10 разів у довгостроковій перспективі. Гіпотеза плодового програмування хвороб пояснює негативний вплив ПЕ на стан зоров`я людини у дорослому віці.