Особливості порушення слуху та слухових викликаних потенціалів при сенсоневральній приглухуватості різної етіології

Abstract

Актуальність. Етіологія сенсоневральної втрати слуху є мультифакторіальною, але висока частота збройних конфліктів у світі і війна в Україні, що триває, призводять до підвищення частоти сенсоневральної приглухуватості внаслідок акубаротравми під впливом вогнепальної зброї чи вибухів. Мета: дослідити особливості порушення слухової функції у пацієнтів із сенсоневральною приглухуватістю різної етіології з використанням методу коротколатентних слухових викликаних потенціалів. Матеріали та методи. Обстежено 100 пацієнтів за період з червня 2023 по червень 2025 р., середнім віком 49,60 1,59 року, з переважанням чоловіків (71 vs 29 %). Сенсоневральна приглухуватість у 52 була обумовлена акубаротравмою, у 48 — судинними причинами. Гострий початок визначався у 60 %, хронічна форма — у 40 %, випадки гострого початку і хронічного перебігу між групами з акубаротравмою і судинними причинами порушень слуху були розподілені рівномірно. Пацієнти пройшли повне неврологічне, соматичне обстеження, отоневрологічне обстеження, консультацію сурдолога, аудіометрію, нейровізуалізацію головного мозку, ультразвукове дослідження магістральних судин шиї та дослідження коротколатентних слухових викликаних потенціалів. Кондуктивні причини приглухуватості були виключені. Результати. При аналізі скарг та симптомів встановлено, що найчастішими скаргами при усіх формах були зниження слуху та шум у вухах, утім, запаморочення більш притаманне гострому початку захворювання, ніж хронічним формам, блювання спостерігалось лише при гострому початку, хиткість при ходьбі частіше спостерігалась при судинних причинах зниження слуху. При судинних причинах порушень слуху спостерігалося значущо більше зниження порогів слуху порівняно з акубаротравмою. При дослідженні коротколатентних слухових викликаних потенціалів при гострій сенсоневральній втраті слуху діагностичне значення мали міжпікові інтервали І–ІІІ та І–V, що свідчить про генералізоване порушення по всьому стовбуровому слуховому шляху. Висновки. Дослідження коротколатентних слухових викликаних потенціалів допомагає визначати ступінь порушення слуху і об’єктивізувати диференційну діагностику наявності та відсутності слухових розладів.