Частота оліго– та поліморфізму гену фарнезіл– дифосфат синтази у здорових та осіб з диспластикозалежною патологією: взаємозвязок з компонентним складом маси тіла та показниками кісткової денситометрії

Abstract

При порівняльному вивченні оліго– та поліморфізму по гену фарнезіл–дифосфат синтази виявлено, що серед здорових осіб – пацієнтів без диспластикозалежної патології частота олігоморфних варіан-тів по гену FDPS становить; C – 46,9%, А – 94,8%, тоді як поліморфних: СС – 5,2±2,3%, АА – 53,1±5,1%, АС – 41,7±5,0%. Серед хворих на гонартроз переважають гомозиготи АА гена FDPS, час-тота яких виявлена достовірно більш високою, ніж гетерозиготів та гомозиготів з генотипом СС (від-повідно (53,1±5,1)%, (41,7±5,0)% та (5,2±2,3)%, р<0,05). Частота гомозиготів з генотипом СС досто-вірно (практично в 8–10 разів, р<0,001) переважає частоту гомозиготів АА. Серед гомозигот АА ма-ють надмірну масу тіла або ожиріння 83,3±4,8%, серед гетерозигот – 75,0±6,8%, серед гомозигот СС– 80,0±19,1%. Взаємозв`язок між поліморфізмом гена FDPS та стадією гонартрозу характеризувався превалюванням у гомозиготних по алелі АА більш тяжких рентгенологічних проявів деградації суг-лобового хряща.