Оптимізація нагляду за дітьми грудного та раннього віку залежно від виду вигодовування та екологічних умов району проживання

Abstract

В три етапи проведено комплексне обстеження 152 дітей, народжених та постійно проживаючих у м.Харкові. Аналіз отриманих результатів показав, що незбалансованість харчового раціону матерів, в тому числі й за мінеральною складовою має вплив на формування мінерального профілю дітей, сприяючи розвитку аліментарно-залежних станів. Розширено уявлення щодо мінерального профілю пари «мати-дитина». За допомогою моніторингу рівнів вмісту МЕ в зразках волосся дітей/матерів та грудному молоці обґрунтовано доцільність проведення ранньої корекції нутритивно-залежних станів на етапі доклінічних проявів у дітей віком від 5 місяців до трьох років життя. Визначено значне зниження рівня заліза в зразках волосся дітей, які отримували грудне вигодовування у порівнянні з його вмістом у дітей, які знаходилися на штучному вигодовуванні. Встановлено, що в зразках волосся матерів в період лактації рівень заліза був значно знижений. Доведено, що наявність залізодефіциту у лактуючих матерів та введення першого прикорму після 6 місяців життя сприяють розвитку аліментарно-залежної залізодефіцитної анемії у дітей. Визначено, що у дітей віком 5 місяців, які народжені від матерів із залізодефіцитом і отримували виключно грудне вигодовування, залізодефіцитна анемія розвивається в 4 рази частіше, ніж у дітей, які знаходилися на штучному вигодовуванні, що може бути наслідком дефіциту заліза в раціоні матерів в період лактації та недостатньою кількістю заліза протягом доби в раціоні дітей. Обґрунтовано та запропоновано методи раннього прогнозування розвитку гострого обструктивного бронхіту та загострень атопічного дерматиту у дітей грудного віку із урахуванням елементного статусу дітей та екологічних особливостей районів проживання в умовах великого міста