Вплив стресу на автономну нервову регуляцію матері та плода і масу тіла новонародженого

Abstract

Стрес воєнного часу має множинні негативні проєкції на стан здоров’я матері та плода. Мета – вивчити рівень показників стресу матері, варіабельності серцевого ритму (ВСР) матері та плода, неонатальної біометрії, стану за шкалою Апгар і можливих взаємозв’язків між ними в жінок – мешканок міста Харкова і внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Матеріали і методи. Проведено крос-секційне дослідження серед 71 вагітної жінки в термінах 26–37 тижнів. Серед них 39 жінок були місцевими мешканками (І група), а 32 – ВПО (ІІ група). Психоемоційний стан жінок досліджуваних груп оцінено за допомогою визначення рівня тривожності і рівня переживання стресу з використанням психодіагностичних методів. Показники ВСР плода отримано з ряду RR-інтервалів, зареєстрованих із черевної стінки матері за допомогою неінвазивної електрокардіографії плода. Результати. Вивчивши показники ВСР матері та плода, не встановили статистично значущої різниці між групами. Пізніші терміни розродження сприяли вірогідному збільшенню маси тіла, довжини тіла, окружності голівки новонароджених, оцінки за шкалою Апгар у І групі. Рівень стресу був вищим саме в ІІ групі. Вивчення багатофакторної логістичної регресії дало змогу встановити зв’язок між стресовим індексом (SI) матері та масою тіла новонародженого, а також із рівнем тривожності за Спілберг і за Тейлор. Висновки. У вагітних ВПО виявлено підвищений рівень тривожності, збільшення оцінки переживання стресу, а також знижений термін пологів, біометричні показники та стан новонароджених порівняно з місцевими жительками міста Харкова. Показники логістичної регресії показали зв’язок між SI матері та масою тіла новонародженого, а також із рівнем тривожності за Спілбергер і за Тейлор. Стрес матері є важливим патогенетичним чинником порушень живлення і росту плода.