Оцінка кількості рідини в грудній клітці у пацієнтів з політравмою з різним індексом маси тіла під впливом звичайного та рестриктивного режимів інфузійної терапії

Abstract

Актуальність. Надмірне накопичення рідини, зумовлене синдромом капілярного витоку, є частим ускладненням політравми, а ожиріння поглиблює цей ризик, оскільки стандартні обчислення об’єму інфузій за фактичною масою тіла можуть завищувати реальний об’єм розподілу. Мета роботи – оцінити вплив різних категорій індексу маси тіла та двох стратегій розрахунку обʼєму інфузійної терапії на накопичення рідини в грудній клітці впродовж першого тижня після травми. Матеріали та методи. У проспективне когортне дослідження включено 106 дорослих із політравмою, до складу якої входила закрита абдомінальна травма, яким виконано ургентну лапаротомію. Пацієнтів розподілено на чотири групи: нормальний ІМТ (18,5 – 24,9 кг/м², n = 34), надмірна маса тіла (25 – 29,9 кг/м², n = 36), ожиріння I ступеня з розрахунком інфузії за фактичною масою (30 – 34,9 кг/м², n = 21) та ожиріння I ступеня з рестриктивним розрахунком за ідеальною масою (IBW, n = 15). Добовий обʼєм в/в інфузії становив 30 мл × фактична маса + патологічні втрати рідини в групах 1–3 та 40 мл × IBW + втрати у групі 4. Вміст рідини в грудній клітці (TFC) визначали методом електричної біоімпедансії (60 кГц) на 1-шу, 3-тю, 5-ту та 7-му добу; рівень гемоглобіну вимірювали до та через 1 год після початкової ресусцитації. Результати. У першу добу група ожиріння-фактична маса мала найвищий TFC (7,19 ± 0,58 л) порівняно з групами нормальної ваги (6,45 ± 0,49 л), надмірної маси (6,76 ± 0,71 л) та ожиріння-IBW (6,67 ± 0,53 л; P < 0,05) і зберігала цей надлишок протягом усього періоду спостереження. Зниження гемоглобіну було більш вираженим у групі ожиріння-фактична маси (-24,3 ± 6,3 г/л) порівняно з іншими групами (-17,9 ± 8,3 г/л у нормальній масі тіла; P < 0,05), що вказує на більшу гемодилюцію. Рестриктивний IBW-підхід забезпечив показники TFC, зіставлювані з пацієнтами без ожиріння, попри подібні показники тяжкості травми та операційної крововтрати. Висновки. Розрахунок обʼєму інфузійної терапії за фактичною масою у хворих з ожирінням призводить до клінічно значущого накопичення рідини в грудній клітці та більш вираженої гемодилюції. Рестриктивна схема з використанням ідеальної маси тіла ефективніше підтримує баланс рідини й може знижувати ризик легеневих ускладнень. Доцільно розглянути впровадження IBW-орієнтованих розрахунків у ранньому періоді ресусцитації пацієнтів із політравмою та ожирінням.

Background. Capillary-leak-driven fluid overload is a frequent complication in polytrauma, and obesity further amplifies this risk because standard body-weight–based resuscitation may overestimate the true distribution volume. Purpose – to evaluate how different body-mass-index categories and two infusion-volume calculation strategies influence thoracic fluid accumulation during the first week after injury. Materials and methods. A prospective cohort of 106 adults with polytrauma that included closed abdominal injury underwent emergency laparotomy and was divided into four groups: normal BMI (18.5 – 24.9 kg/m², n = 34), overweight (25 – 29.9 kg/m², n = 36), obese I with conventional fluid dosing (30–34.9 kg/m², actual body weight, n = 21), and obese I with restrictive dosing based on ideal body weight (IBW, n = 15). Daily intravenous volumes were 30 ml × actual weight + pathologic losses in groups 1–3 and 40 ml × IBW + losses in group 4. Thoracic fluid content (TFC) was measured by 60-kHz electrical bioimpedance on days 1, 3, 5, 7; hemoglobin levels were recorded before and 1 h after initial resuscitation. Results. On day 1 the obese-conventional group exhibited the highest TFC (7.19 ± 0.58 L) compared with normal (6.45 ± 0.49 L), overweight (6.76 ± 0.71 L), and obese-IBW patients (6.67 ± 0.53 L; P < 0.05) and maintained this excess throughout the study period. Hemoglobin fell more sharply in the obese-conventional cohort (-24.3 ± 6.3 g/L) versus the other groups (-27.9 ± 8.3 g/L in normal weight; P < 0.05), indicating greater hemodilution. Restrictive IBW-based dosing mitigated thoracic fluid accumulation to values comparable with non-obese patients despite similar injury severity scores and operative blood loss. Conclusions. Calculating infusion volumes from actual body weight in obese polytrauma patients leads to clinically significant thoracic fluid overload and greater hemodilution. A restrictive regimen using ideal body weight better preserves fluid balance and may lower the risk of pulmonary complications. Adoption of IBW-guided dosing should be considered when managing early resuscitation in this population.