Наукові праці. Кафедра медицини невідкладних станів та медицини катастроф
Permanent URI for this collectionhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/378
Browse
111 results
Search Results
Item Обговорення використання ларингеальної маски ProSeal з лікарями-інтернами та лікарями практичної охорони здоров’я(ТОВ «УКРЛОГОС Груп, 2024-06-14) Ніконов, Вадим Володимирович; Курсов, Сергій Володимирович; Скоропліт, Сергій МиколайовичУ статті обговорюється використання ларингеальної маски ProSeal з лікарями-інтернами та лікарями практичної охорони здоров’я, докладно описано будова, підготовка до застосування та особливості використання даного девайсу.Item Церебральна венозна гемодинаміка у хворих, які перенесли COVID-19 із психічними розладами і без них(Заславський О.Ю., 2024) Абдуллаєв, Р.Я.; Ніконов, Вадим Володимирович; Лещина, Ірина Володимірівна; Кулікова, Ф.Й.; Кириченко, А.Г.; Сірко, А.Г.; Дудукіна, С.О.; Томах, Н.В.Актуальність. Пандемія COVID-19 є однією з найбільших глобальних криз, що негативно впливає як на фізичне, так і на психічне здоров’я населення в кожній країні. Мета: визначити доплерографічні особливості кровотоку у великих церебральних венах у хворих, які перенесли COVID-19 із психоемоційними порушеннями і без них. Матеріали та методи. Проведено аналіз результатів транскраніальної доплерографії церебральної венозної гемодинаміки у 39 хворих, які перенесли COVID-19 з психоемоційними порушеннями (основна група), і 35 хворих, які перенесли COVID-19 без психоемоційних порушень (група порівняння). Результати. Вена Галена у групі порівняння візуалізувалася в 31 (88,9 ± 5,3 %) випадку, в основній групі — у 37 (94,9 ± 3,5 %) випадках, вена Розенталя — у 25 (71,4 ± 7,6 %) і 36 (92,3 ± 4,3 %) випадках (P < 0,05), середня мозкова вена — у 19 (54,3 ± 8,4 %) і 32 (82,1 ± 6,1 %) випадках (P < 0,05), прямий синус — у 21 (60,0 ± 8,3 %) і 35 (89,7 ± 4,9 %) випадках (P < 0,01) відповідно. Висновки. Серед хворих, які перенесли COVID-19 з психоемоційними порушеннями, систолічна швидкість кровотоку у венах головного мозку вірогідно вища, ніж у хворих, які перенесли COVID-19 без психоемоційних порушень. Крім того, неперіодичний тип доплерівського спектра реєструється вірогідно (P < 0,05; P < 0,001) частіше, що можна пояснити розвитком вазоспазму. Background. The COVID-19 pandemic is one of the biggest global crises that has a negative impact on both the physical and mental health of the population in every country. Objective: to determine the Doppler features of blood flow in the large cerebral veins in patients with and without psychoemotional disorders after suffering from COVID-19. Materials and methods. An analysis of the results of transcranial dopplerography of cerebral venous hemodynamics was carried out in 39 patients who had COVID-19 with psy-choemotional disorders (main group), and 35 patients who had COVID-19 without psy-choemotional disorders (comparison group). Results. The vein of Galen in the comparison group was visualized in 31 (88.9 ± 5.3 %) cases, in the main group — in 37 (94.9 ± 3.5 %) cases, the vein of Rosenthal — in 25 (71.4 ± 7.6 %) and 36 (92.3 ± 4.3 %) cases (P < 0.05), the middle cerebral vein — in 19 (54.3 ± 8.4 %) and 32 (82.1 ± 6.1 %) cases (P < 0.05), straight sinus — in 21 (60.0 ± 8.3 %) and 35 (89.7 ± 4.9 %) cases (P < 0.01), respectively. Conclusions. Among patients who suffered from COVID-19 with psychoemotional disor-ders, the systolic flow velocity in the veins of the brain is significantly higher than among patients who had COVID-19 without psychoemotional disorders. In addition, the non-periodic type of Doppler spectrum is recorded reliably (P < 0.05, P < 0.001) more often, which can be explained by the development of vasospasm.Item Обговорення доцільності використання ларингеальної маски LarySeal Flexi з лікарями практичної охорони здоров’я.(ТОВ «УКРЛОГОС Груп», 2024-06-07) Курсов, Сергій Володимирович; Скоропліт, Сергій Миколайович; Скоропліт, Ольга ІванівнаУ статті обговорюється використання ларингеальної маски LarySeal Flexi з лікарями-інтернами та лікарями практичної охорони здоров’я, докладно описано будова, підготовка до застосування та особливості використання даного девайсу.Item Обговорення доцільності використання надгортанного провідника повітря Ambu AuraStraight з лікарями практичної охорони здоров’я.(ТОВ «УКРЛОГОС Груп», 2024-05-17) Курсов, Сергій Володимирович; Скоропліт, Сергій Миколайович; Загуровський, Володимир Михайлович; Феськов, Олександр ЕрнстовичУ статті докладно представлено доцільність використання надгортанного провідника повітря Ambu AuraStraight для вітчизняних лікарів, його будову з наступною розробкою представлення девайсів і особливостей їх використання на практичних заняттях у центрі симуляційного навчання.Item Обговорення використання ларингеальної маски Ambu Aura-I з лікарями-інтернами та лікарями практичної охорони здоров’я(ТОВ «УКРЛОГОС Груп», 2024-05-31) Ніконов, Вадим Володимирович; Курсов, Сергій Володимирович; Скоропліт, Сергій МиколайовичУ статті обговорюється використання ларингеальної маски Ambu Aura-I з лікарями-інтернами та лікарями практичної охорони здоров’я, докладно описано будова, підготовка до застосування та особливості використання даного девайсу, а також відрізнення його від інших ларингеальних масок.Item Обговорення використання ларингеальної маски Ambu AuraFlex з лікарями-інтернами та лікарями практичної охорони здоров’я(ТОВ «УКРЛОГОС Груп», 2024-05-24) Курсов, Сергій Володимирович; Скоропліт, Сергій Миколайович; Феськов, Олександр ЕрнстовичУ статті обговорюється використання ларингеальної маски Ambu AuraFlex з лікарями-інтернами та лікарями практичної охорони здоров’я, докладно описано будова, підготовка до застосування та особливості використання даного девайсу.Item Обговорення доцільності використання надгортанного провідника повітря Air-Q-SP (ILA-SP) з самонадувною манжетою з лікарями практичної охорони здоров’я(ТОВ «УКРЛОГОС Груп», 2024-05-10) Курсов, Сергій Володимирович; Скоропліт, Сергій Миколайович; Загуровський, Володимир МихайловичУ статті обговорюється доцільності використання надгортанного провідника повітря Air-Q-SP (ILA-SP) з самонадувною манжетою з лікарями практичної охорони здоров’я, докладно описано будова, підготовка до застосування та особливості використання даного девайсу.Item Обговорення доцільності використання надгортанного провідника повітря Air-Q з лікарями практичної охорони здоров’я(ТОВ «УКРЛОГОС Груп», 2024-04-26) Курсов, Сергій Володимирович; Скоропліт, Сергій Миколайович; Феськов, Олександр ЕрнстовичУ статті обговорюється доцільності використання надгортанного провідника повітря Air-Q з лікарями практичної охорони здоров’я, докладно описано будова, підготовка до застосування та особливості використання даного девайсу.Item Обговорення доцільності використання ларингеальної маски Ambu AuraGain з лікарями практичної охорони здоров’я(ТОВ «УКРЛОГОС Груп», 2024-04-05) Курсов, Сергій Володимирович; Скоропліт, Сергій Миколайович; Загуровський, Володимир МихайловичУ статті обговорюється доцільності використання ларингеальної маски Ambu AuraGain з лікарями практичної охорони здоров’я, докладно описано будова, підготовка до застосування та особливості застосування даного девайсу.Item Стресіндуковані невідкладні стани в ендокринології(Заславський О.Ю., 2024) В’юницька, Л.В.; Vyunytska, Lyudmila; Юзвенко, Т.Ю.; Yuzvenko, Tetyana; Дашук, Т.І.; Dashuk, Tetyana; Ніконов, Вадим Володимирович; Nikonov, Vadym; Васюк, В.Л.; Vasiuk, Valentyna; Коротчук, Н.В.; Korotchuk, NataliyaОгляд літератури присвячений впливу хронічного стресу на функціонування ендокринної системи. Найбільш значимими патологічними станами, що індукуються хронічним стресом, є декомпенсація вуглеводного обміну, порушення роботи щитоподібної залози, репродуктивної системи, депресивні розлади, електролітні порушення. Значущість цих патологій визначається вираженим зниженням якості життя, виникненням тяжких ускладнень, збільшенням летальності. Розвиток гіперглікемії під час гострого періоду захворювання є встановленим зв’язком між системою стресу та гомеостазом глюкози, що підтверджується розвитком стресової гіперглікемії та підвищенням захворюваності. Глюкокортикоїди мають контрінсулярний вплив, причому вираженість їх впливу на вуглеводний обмін зумовлена плейотропністю дії: індукцією інсулінорезистентності, стимуляцією глюконеогенезу, підвищенням вмісту глюкагону в крові внаслідок порушення регуляції його синтезу і секреції. Ефекти стресу на щитоподібну залозу визначаються його тривалістю, характеризуючись активацією гіпофіз-тиреоїдної системи в гострий період і супресією — при тривалому і хронічному стресі. Обговорюється внесок стресової складової і глюкокортикоїдної недостатності в розвиток автоімунних захворювань ЩЗ через супресію клітинного і посилення гуморального імунітету. За умов психологічного стресу в емігрантів з тривожно-депресивним синдромом і безсонням відзначався розвиток гіпотиреозу, про що свідчить зниження концентрації тиреоїдних гормонів. Зниження тиреоїдного статусу у цих пацієнтів пов’язують з тяжкістю хронічного стресу. Дані проведених досліджень свідчать, що хронічний стрес може значно змінити тиреоїдний статус людини, призводячи до розвитку синдрому зниження трийодтироніну і підвищення продукції неактивного реверсивного трийодтироніну, індукуючи розвиток гіпотиреозу. Не виключено, що виражене зростання субклінічних форм гіпотиреозу, що відзначається у багатьох країнах світу, є наслідком хронічного стресу. Гіпоталамо-гіпофізарно-надниркова система залучається у формування стресіндукованих реакцій практично відразу після початку впливу стресора. Стресіндуковані зміни в ендокринній системі виникають і розвиваються в тісному зв’язку, формуючи порочне коло патологічних змін і невідкладних станів. The literature review deals with the influence of chronic stress on the functioning of the endocrine system. The most significant pathological conditions induced by chronic stress are decompensation of carbohydrate metabolism, disorders of the thyroid gland, reproductive system, depressive disorders, electrolyte disorders. The significance of these pathologies is determined by a pronounced decrease in the quality of life, the occurrence of severe complications, and an increase in mortality. The development of hyperglycemia during the acute period of the disease is an established connection between the stress system and glucose homeostasis, which is confirmed by the development of stress hyperglycemia and increased morbidity. Glucocorticoids have a contrainsular effect, and the significance of their impact on carbohydrate metabolism is due to the pleiotropic action: induction of insulin resistance, stimulation of gluconeogenesis, increase in the blood content of glucagon due to dysregulation of its synthesis and secretion. The effects of stress on the thyroid gland are determined by its duration, characterized by the activation of the pituitary-thyroid system in the acute period and its suppression during long-term and chronic stress. The contribution of the stress component and glucocorticoid deficiency to the development of autoimmune thyroid diseases due to the suppression of cellular and strengthening of humoral immunity is discussed. Under conditions of psychological stress, the development of hypothyroidism was noted in emigrants with anxiety-depressive syndrome and insomnia, as evidenced by a decrease in the concentration of thyroid hormones. A decreased thyroid status in these patients is associated with the severity of chronic stress. Research data show that chronic stress can significantly change a person’s thyroid status, leading to the development of triiodothyronine deficiency syndrome and an increase in the production of inactive reverse triiodothyronine, inducing the development of hypothyroidism. It is possible that the pronounced growth of subclinical forms of hypothyroidism, noted in many countries of the world, is a consequence of chronic stress. The hypothalamic-pituitary-adrenal axis is involved in the formation of stress-induced reactions almost immediately after exposure to the stressor. Stress-induced changes in the endocrine system arise and develop in close connection, forming a vicious circle of pathological changes and emergencies.