Делеція 22q11.2 хромосоми: світові критерії визначення, стандарти діагностики та моніторингу

Abstract

У статті представлено власне клінічне спостереження синдрому мікроделеції 22q11.2 хромосоми у дитини з вродженою вадою серця, фенотипическими ознаками якого були також аномалії лицьового черепа, імунні порушення, затримка розвитку і навіть когнітивний дефіцит. Для діагностики даного синдрому авторами проведено аналіз сучасних світових критеріїв визначення, стандартів діагностики і моніторингу хворих. В роботі визначена епідеміологія синдрому делеции 22q11.2, який зустрічається з частотою від 1: 3000 до 1: 6000 новонароджених і успадковується аутосомно-домінантним способом, проте в Україні синдром діагностується рідко, що, на нашу думку, обумовлено відсутністю неонатального скринінгу і недостатньою обізнаністю лікарів щодо клінічних особливостей хвороби. Ділянка 22q11.2 є одним з найбільш структурно складних ділянок геному, перш за все через декількох великих блоків. Локус LCR (low copy repeats) регіону 22q11.2 вразливий до генетичної помилку, що обумовлено 96% ідентичністю. Акцентовано увагу на тому, що симптоми клінічної маніфестації варіюють в залежності від віку. У дітей раннього віку типові симптоми включають комбінацію вродженої вади серця, імунодефіциту, мальформації верхнього неба, гіпокальціємії, труднощі в годуванні, затримку психічного та мовного розвитку, розлади поведінки, аномалії будови нирок і статевих органів, ларінготрахеоезофагеальние мальформації, гипотиреоидизм, порушення будови скелета. У деяких дітей захворювання маніфестує в шкільному віці аномаліями поведінки, затримкою психічного розвитку і гипокальциемией. Наявність характерних рис обличчя може сприяти ідентифікації синдрому в будь-якому віці. У той же час труднощі в діагностиці пов'язані з широкою фенотипической мінливістю. У статті детально описана генетична діагностика синдрому за декількома методиками (флуоресцентна гібридизація in situ, мультиплексная лігазная ланцюгова реакція, застосування хромосомного мікрочіпа), вибір яких залежить від періоду життя і вираженості фенотипічних ознак. Для моніторингу стану дитини з синдромом мікроделеції 22q11.2 хромосоми використовуються методики «багатопрофільний командний підхід» і «система за системою».