Рання діагностика та лікування вроджених вад у дітей

Abstract

Розроблені лікувально-діагностичні критерії вроджених вад розвитку підвищили ефективність лікування дітей цієї категорії. При цьому скорочені строки надходження новонароджених з вродженими вадами розвитку шлунково-кишкового тракту на 20,05 годин та знижена післяопераційна летальність на 31 %. У дітей з вадами розвитку сечовидільної системи зменшені строки початку лікування з 5-6 років до 1,5-2 місяців. Завдяки розробленій методиці пре- і постнатального спостереження новонароджених з вадами розвитку шлунково-кишкового тракту (основна група) госпіталізовано в перші 12 годин життя на 43,88 % більше, ніж у групі, де пренатальна діагностика не проводилася (контрольної), до кінця першої доби - на 24,59 %, а середній вік з моменту народження на 20,1 год менше. Летальність в основній групі з вро- дженими вадами розвитку шлунково-кишкового тракту зменшилася на 31,45 %. Середній вік оперованих дітей з вродженими вадами розвитку сечовидільної системи зменшився з 5,61 років у контрольній групі до 1,5-2 міс. в основній тобто більш, ніж у 30 разів. У періоді новонародженості госпіталізовано (43±7) % пацієнтів, до 6-місячного віку в основній групі порівняно з контрольної більше на 61,49 %, а до одного року — на 76,47%. Хронічний пієлонефрит в основній групі зустрічався на 73,47 % рідше. нефректомії з приводу термінальних стадій ретенції і вторинного зморщування нирок в основній групі не проводилися через відсутність подібних змін. Ефективність пренатальної діагностики у досліджуваній групі склала (74±5) %, у тому числі при вадах ШКТ — (59±9) % , а при вадах СВС — (87±5) %.