Динаміка маркерів вуглеводного обміну у пацієнтів з підвищеним індексом маси тіла при політравмі

Abstract

Відомо, що результати лікування пацієнтів із підвищеним індексом маси тіла залежать від вихідних показників загальної реактивності організму, особливо при таких руйнівно-стресових чинниках, як політравма. На тлі даних про метаболічний синдром необхідним є вивчення можливого його впливу на перебіг травматичної хвороби і розвиток ускладнень у пацієнтів з підвищеним індексом маси тіла при політравмі. Mетою даної роботи був аналіз динаміки маркерів вуглеводного обміну у пацієнтів з підвищеним індексом маси тіла при політравмі. У 224 пацієнтів з підвищеним індексом маси тіла протягом місяця перебування у стаціонарі з діагнозом «Політравма» і на 360-у контрольну добу амбулаторного візиту аналізували динаміку рівня глюкози натще, рівня ендогенного інсуліну, цифри індексів НОМА-ІР і НОМА-ФВ. Пацієнти мали однакову тяжкість стану на момент надходження за шкалою АРАСНЕ ІІ 14±5,8 балів, і були розподілені на 3 групи в залежності від стартових цифр індексу маси тіла: група І - ІМТ до 29,9; ІІ - ІМТ 30,0 — 39,9; і ІІІ - ІМТ >40,0. Виявлено, що досліджувані показники — глюкоза натще, ендогенний інсулін, НОМА-ФБ, НОМА-ІР — безпосередньо впливають на перебіг травматичної хвороби у хворих з підвищеним індексом маси тіла, ступінь вираженості яких за умов однорідності отриманих ушкоджень і однакового діапазону тяжкості їх за шкалою АРАСНЕ ІІ залежить від індексу маси тіла на момент надходження пацієнтів до стаціонару.