Неврологічні ускладнення вибухової травми. Акубаротравма та сенсоневральна приглухуватість (наративний огляд міжнародної літератури за період 2021–2026 рр.)

Abstract

Мета: узагальнити сучасні дані про неврологічні та аудіовестибулярні наслідки вибухової травми з акцентом на сенсоневральну приглухуватість й практичну взаємодію невролога та отоларинголога. Об’єкт і методи дослідження. Виконано структурований наративний огляд міжнародних публікацій за період 2021–квітень 2026 р. Використано доступні записи PubMed / MEDLINE, PubMed Central, Europe PMC, Cochrane Library та матеріали офіційних сторінок видавців. Окремо проаналізовано дослідження вибухової й акустичної травми, непрямі дані щодо ідіопатичної раптової приглухуватості та доклінічні роботи. Результати. Вибух може водночас ушкоджувати звукопровідні структури, завитку, вестибулярний апарат і центральні слухові мережі. Нормальні результати стандартної аудіометрії або структурної нейровізуалізації не виключають функціональних порушень. Найважливішими складовими обстеження є рання диференціація типу втрати слуху, оцінювання розбірливості мовлення та вестибулярного й неврологічного статусу. Докази користі застосування системних кортикостероїдів після гострої акустичної травми залишаються суперечливими; частку відновлення слуху в обсерваційних роботах не можна ототожнювати з ефективністю лікування. Результати досліджень ідіопатичної приглухуватості не підлягають безумовному перенесенню на вибухове ушкодження. Реабілітація має охоплювати слухову комунікацію, рівновагу, тинітус і супутні посттравматичні симптоми. Висновки. Доцільний ранній міждисциплінарний маршрут із повторним функціональним оцінюванням. Вибір терапії потребує індивідуальної оцінки користі й ризику та чіткого розмежування прямих клінічних доказів, екстраполяцій і експериментальних підходів.