Обґрунтування та перспективи інфузійної терапії в жінок із прееклампсією

Abstract

Прееклампсія є великим акушерським синдромом, що виникає в ІІ половину вагітності на тлі синдрому ішемічної плаценти або порушеної адаптації серцево-судинної системи жінки. Це захворювання обумовлює коротко- і довготривалі наслідки з боку здоров’я матері й плода. На сьогодні впроваджено деякі профілактичні й терапевтичні підходи серед контингенту жінок із високим ризиком і маніфестною прееклампсією. Мета – провести пошук новітніх ефективних підходів до профілактики і менеджменту жінок із прееклампсією із застосуванням малоб’ємної інфузійної терапії. Відомо про зниження рівня аміноцукрів у плацентах жінок із прееклампсією. В епігенетичних дослідженнях доведено, що наявність мутації гена сорбітолдегідрогенази характерна для жінок із цією патологією. Обґрунтовано перспективи застосування розчинів для малооб’ємної інфузійної терапії на основі сорбітолу і ксилітолу. Наголошено на можливостях персоналізованої інфузійної терапії при прееклампсії. Ця терапія грунтується на застосуванні комбінацій молекул із високим волемічним індексом і розчинами, близькими за складом до плазми крові. Висновки. Багатофункціональні гіперосмолярні розчини на основі ксилітолу або сорбітолу можуть застосовуватися на будь-якому етапі менеджменту пацієнток із прееклампсією в межах пацієнтоорієнтованої стратегії. За наявності порушень толерантності до вуглеводів перевагу слід надавати ксилітолу. Подальші дослідження дадуть змогу відповісти на питання про дозування, тривалість і додатковий моніторинг у процесі інфузійної терапії розчинами сорбітолу і ксилітолу в жінок із прееклампсією.