Фізична терапія людей похилого віку при остеохондрозі шийного відділу хребта

Abstract

Остеохондроз хребта є одним із «захворювань століття». Відзначається тенденція до збільшення числа хворих на це захворювання, що свідчить про соціально значущі зміни в способі життя сучасної людини. В даний час більшість людей відрізняються малорухливим, сидячим способом життя. З усіх м'язових груп постійне навантаження несуть лише м'язи тулуба і шиї, які своєю невеликою, але постійною статичною напругою зберігають і підтримують робочі та побутові пози. При наростанні втоми м'язів тулуба та шиї їхню амортизаційну функцію беруть структури хребта. При незмінності способу життя (тобто якщо навантаження на хребет продовжується), у ньому розвиваються вторинні дегенеративні зміни, насамперед у міжхребцевих дисках. І це зумовлює виникнення остеохондрозу. Найчастіше страждають найбільш рухливі відділи хребетного стовпа - шийний та поперековий, рідше грудний. Після 30 років кожна п'ята людина у світі страждає на дискогенний радикуліт, який є одним із проявів остеохондрозу. У цілому ж неврологічні симптоми остеохондрозу хребта виявляються, за даними різних авторів, у 40-80% дорослого населення планети. З кожним роком ми бачимо, що кількість хворих на цю патологію збільшується, а це означає, жаль, що остеохондроз «молодшає».