Вплив поліморфізму генів IL-2, IL-4 та IL-10 на синтез цитокінів венозної крові у хворих при рецидиві туберкульозу легень на фоні стандартної хіміотерапії

Abstract

Метою дослідження було вивчення впливу поліморфізму генів IL-2, IL-4 і IL-10 на синтез цитокінів венозної крові у хворих при рецидиві туберкульозу легенів (РТБЛ) на тлі стандартної хіміо- терапії. Матеріали та методи. У 100 хворих з РТБЛ і 30 щодо здорових донорів вивчалися ділянки генів інтерлейкіну (ІЛ) -2 поліморфізму T-330G, ІЛ-4 - C-589T та ІЛ-10 - G-1082A методом полімеразою ланцюгової реакції і рівень цитокінів (ІЛ-2, ІЛ-4 і ІЛ-10) в венозної крові вимірювався імуноферментним способом. Результати. До початку лікування у хворих РТБЛ, спостерігалося достовірне підвищення ІЛ-2, і зниження ІЛ-4, ІЛ-10, при сопостав- лении з відносно здоровими донорами. Після проведеної двомісячної стандартної терапії ІЛ-2 достовірно знизився, а вміст ІЛ-4 та ІЛ-10 достовірно підвищилося. При дослідженні наведеного поліморфізму генів було встановлено, що серед хворих РТБЛ частіше зустрічаються носії гетерозиготного генотипу, ніж гомозиготного варіанта. Висновки. На стадії запалення у хворих з рецидивом туберкуле- за легких спостерігалося достовірне зниження ІЛ-4, ІЛ-10 та увеличе- ня ІЛ-2 в порівнянні з відносно здоровими донорами. Низький рівень секреції ІЛ-4, ІЛ-10 і високі зміни ІЛ-2 у хворих з рецидивом туберкульозу легень більшою мірою асоційовані з гетерозиготним поліморфізмом C-589T гена ІЛ-4, G-1082A - ІЛ-10 і T-330G - ІЛ-2. Стандартна двомісячна хіміотерапія хворих з рецидивом туберкульозу легень призводить до зменшення воспалитель- них процесів у вигляді достовірного зниження рівня ІЛ-2 та підвищен- ня ІЛ-4, ІЛ-10 при порівнянні з вихідними показниками. Для отно- сительно здорових донорів характерний гомозиготний варіант промоторної ділянки C-589T гена ІЛ-4, G-1082A - ІЛ-10 і T-330G - ІЛ-2, на відміну від хворих з рецидивом туберкульозу легень, у кото- брало спостерігався гетерозиготний варіант поліморфізму генів.