Раптова сенсоневральна втрата слуху: клінічний випадок крововиливу в лабіринт

Abstract

Раптова сенсоневральна втрата слуху належить до клінічно невідкладних станів, коли в пацієнта раптово (упродовж 72 год) відбувається втрата слуху сенсоневральної природи, що не є результатом ушкодження зовнішнього або середнього вуха. Крововилив у внутрішнє вухо є рідкісним захворюванням, яке виявляється тріадою симптомів (гостре запаморочення, раптова однобічна втрата слуху та шум у вусі), часто з несприятливим прогнозом щодо функціонального відновлення. Діагностика цього стану полягає в отоневрологічному обстеженні з аудіометрією та проведенні магнітно-резонансної томографії з контрастним підсиленням у режимі 3D-FLAIR. Описано клінічний випадок, коли у жінки віком 72 роки на тлі підйому артеріального тиску і прийому ацетилсаліцилової кислоти гостро розвинулося запаморочення, раптова лівостороння втрата слуху та шум у вусі, що відповідало гострій однобічній сенсоневральній приглухуватості. Також було виявлення порушення функції лівого периферичного вестибулярного апарату, тональна аудіометрія показала глибоку лівосторонню сенсоневральну втрату слуху. За допомогою магнітно-резонансної томографії головного мозку, зокрема дифузійно-зваженого зображення, виявлено крововилив у лабіринт та ознаки церебральної мікроангіопатії. Пацієнтка отримувала лікування кортикостероїдами, антигіпертензивними препаратами, вітамінами. Упродовж періоду спостереження відбулося відновлення вестибулярної функції, але залишилася глибока втрата слуху на ліве вухо. Сучасні настанови з лікування раптової сенсоневральної втрати слуху рекомендують призначення кортикостероїдів упродовж перших двох тижнів як терапію першої лінії та не рекомендують рутинного призначення.