Менінгіти та менінгоенцефаліти: рання діагностика уражень клітин ЦНС, оцінка стану гематоенцефалічного бар'єру та метаболічних розладів

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.13 «інфекційні хвороби» (222 – Медицина). – Харківський національний медичний університет МОЗ України, м. Харків. – Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, м. Харків 2018. Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективності діагностики гострих менінгітів і менінгоенцефалітів бактеріальної та вірусної етіології шляхом визначення критеріїв ранньої діагностики ураження ЦНС на підставі комплексного оцінювання порушень функції гематоенцефалічного бар’єру, метаболічних та ендокринних розладів і рівнів нейроспецифічних маркерів у цереброспінальній рідині (ЦСР) хворих. Для вирішення поставлених у роботі завдань проводились крос-секційні, ретроспективні, контрольовані когортні дослідження. Проаналізовані дані індивідуальних карток стаціонарного хворого 809 хворих на гострі менінгіти (М) та менінгоенцефаліти (МЕ) та проведене поглиблене комплексне дослідження 203 осіб: 36 хворих на менінгококові М/МЕ, 45 хворих на пневмококові М/МЕ, 20 з ВПГ 1,2 М/МЕ, 19 з Епштейна-Барр вірусним М/МЕ, 15 з Варіцела-Зостер вірусним менінгітом, 14 з ВГЛ-6 М/МЕ, 39 з ентеровірусним менінгітом та 15 хворих на ГРВІ з менінгізмом для порівняння. Комплексне клінічне обстеження пацієнтів і аналіз медичної документації проводився на клінічній базі кафедри інфекційних хвороб ХНМУ – в комунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради «Обласна клінічна інфекційна лікарня» (ОКІЛ). За результатами досліджених показників порушення функції ГЕБ, ендокринних та метаболічних розладів, вмісту нейроспецифічних маркерів доповнено схему патогенезу уражень клітин ЦНС під час гострих М/МЕ. Проведений нами аналіз показників функції ГЕБ, метаболічних, ендокринних показників та нейроспецифічних маркерів дозволив визначити нові діагностичні та прогностичні критерії, що можуть підвищити ефективність діагностики та лікування хворих на гострі бактеріальні та вірусні М/МЕ. Це ще раз свідчить про необхідність розширення стандартних методів діагностики М/МЕ з урахуванням сучасних можливостей.