Зменшення агресивності росту гемангіом у новонароджених і дітей раннього віку

Abstract

Гемангіома новонароджених– доброякісна судинна пухлина найбільш поширена у дітей раннього віку, зустрічається з частотою 5%–10% на протязі першого року життя. Пухлина має характерний цикл існування з проліферативної та інволютивної фаз, що є унікальною моделлю постнатального васкулогенезу, ангіогенезу і судинної регресії. В попередні часи кортикостероїди були препаратами вибору в лікуванні гемангіом, враховуючи їх спрямовану дію на стовбурові клітини які продукують найбільш активні ангіогенні фактори і присутні в проліферативну фазу. Місцеве призначення кортикостероїдів має таку ж відповідь як і системне, але з меншими несприятливими ефектами. За останні роки пріоритети змінились на користь В–адреноблокаторів у зв’язку з менш вираженими побічними діями. Локальне застосування В–адреноблокаторів може бути безпечним при ускладнених і неускладнених гемангіомах з такою ж ефективністю як і системне лікування але без потенційних побічних ефектів. Механізм дії В–адреноблокаторів на гемангіому продовжує вивчатися. Відомо що вазоконстрикція є швидким ефектом, а пригнічення ангіогенезу і сприяння апоптозу більш довготривалим.