Кафедра дитячої хірургії та дитячої анестезіології

Permanent URI for this communityhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/150

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 99
  • Thumbnail Image
    Item
    Вплив гіпотермії та клітинної терапії на структурні зміни в тканинах головного мозку щурів із дисциркуляторною енцефалопатією змішаного ґенезу
    (Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України, 2021-04-20) Бабійчук, Владислав Георгійович; Айдарова, Вікторія Сергіївна; Ломакін, Іван Іванович; Кудокоцева, Ольга Валентинівна; Рой, Наталія В'ячеславівна; Наумова, Ольга Володимирівна; Проценко, Олена Сергіївна
    У роботі досліджували морфологічні зміни, які відбуваються в головному мозку (ГМ) щурів лінії SHR на тлі розвитку гіпертензивної дисциркуляторної енцефалопатії (ДЕ), ускладненою хронічною алкогольною інтоксикацією (ХАІ). Доведено, що ХАІ потенціює прогресуюче старіння ГМ щурів із гіпертензивною формою ДЕ, обтяжує її перебіг і призводить до розвитку ДЕ змішаного генезу. Встановлено ефективність самостійного й поєднаного застосування ритмічної краніоцеребральної гіпотермії (рКЦГ) і введення кріоконсервованих ядровмісних клітин кордової крові (кЯВК КК) з метою зменшення прогресуючого судинного ураження ГМ та наслідків дії хронічної ішемії у тварин з ДЕ змішаного ґенезу. Доведено, що поєднане застосування рКЦГ і кЯВК КК щурам зі змішаною формою ДЕ мало більш виражений позитивний вплив на морфологічну структуру тканин і судин ГМ, ніж їх самостійне використання. Спостерігалося подальше зниження ознак прояву дистрофічних, деструктивних і патологічно змінених компенсаторно-адаптивних процесів у ГМ на тлі значного зменшення нейрогліального індексу, стимуляції ангіогенезу, повної або часткової відсутності ознак гіперплазії гладком’язових клітин, гострих геморагій та ішемічних інфарктів, спазму стінок артеріальних судин і повнокров’я в венах, що сприяло відновленню мікрогемоциркуляції та цитоархітектоніки мозку.
  • Thumbnail Image
    Item
    Аноректальні мальформації : методичні вказівки для для студентів
    (2021) Басилайшвілі, Юрій Валентинович; Рой, Наталя Вячеславівна; Давиденко, Вячеслав Борисович
    Аноректальні мальформації сьогодні залишаються серйозною медичною проблемою, адже вони належать до найпоширеніших вад розвитку, з якими дитячі хірурги стикаються у своїй практиці. Більшість випадків діагностується у ранньому неонатальному періоді. До теперішнього часу розглянуті аномалії зустрічаються з частотою від 1 до 5 000 живонароджених немовлят, незалежно від статі. Близько 50 % немовлят з аноректальними аномаліями є дівчатками, у яких переважають норицеві форми (близько 90 %). Ректоуретральна нориця найбільш поширена у чоловіків, а ректовестибулярна – у жінок. Досягнення в техніці візуалізації з розширенням знань про етіопатогенез випадків аноректальних мальформацій поліпшили своєчасне виявлення і початкові етапи лікування, але навіть з розвитком колопроктології, покращенням можливостей періоду реабілітації і удосконаленням підходу до проктопластики у таких хворих є ризик порушення нормальної континенції. Слід зазначити, що навіть при відмінному анатомічному відновленні в 30–60 % хворих, яким було проведено реконструктивно-пластичне хірургічне втручання, може виникати нетримання калу або сечі. Це призводить до психологічного і фізичного дискомфорту, порушує відносини дитини в колективі і родині, а також загалом негативно позначається на соціальній адаптації і рівні життя пацієнта.
  • Thumbnail Image
    Item
    Незавершений поворот кишечника : методичні вказівки для для студентів
    (2021) Басилайшвілі, Юрій Валентинович; Рой, Наталя Вячеславівна
    Різноманітні форми мальротації кишечника на різних етапах внутрішньоутробного розвитку призводять до формування важких наслідків постнатального періоду і за даними літератури становлять близько 11 % від всієї хірургії новонароджених. Лікування пацієнтів з даною патологією не завжди закінчується сприятливо, що підкреслює серйозність даної патології. Заворот середньої кишки у новонароджених з синдромом Ледда є основною причиною інфаркту кишки в цій віковій групі і при несвоєчасному наданні допомоги може призвести до масивного некрозу тонкої кишки з необхідністю її подальшої резекції і розвитком синдрому короткого кишечника. На сьогодні дана патологія маловідома практикуючим лікарям, тому підлягає вивченню.
  • Thumbnail Image
    Item
    Хвороба Гіршпрунга : методичні вказівки для студентів
    (2021) Басилайшвілі, Юрій Валентинович; Рой, Наталя Вячеславівна; Давиденко, Вячеслав Борисович
    Хвороба Гіршпрунга є однією з важких вад розвитку товстої кишки й посідає одне з провідних місць у структурі патології травного тракту у дітей. Останніми роками ця патологія стала траплятися значно частіше. Частота хвороби Гіршпрунга достовірно не відома, однак приблизно вона становить 1 на 5 000 народжень. Це захворювання виявляється в 4 рази частіше серед хлопчиків і більш поширене в азіатській популяції. Питанням діагностики хвороби Гіршпрунга та лікування присвячені роботи провідних дитячих хірургів. Незважаючи на сучасний розвиток колопроктології, проблема діагностики та лікування хвороби Гіршпрунга у дітей різного віку дотепер залишається актуальною і не розв'язаною повною мірою
  • Thumbnail Image
    Item
    Кореляція щільності біоплівок та резистентності збудників пієлонефритів при вродженому гідронефрозі у дітей
    (Cognum Publishing House., 2021-01-16) Давиденко, Вячеслав Борисович; Мішина, Марина Митрофанівна; Марченко, Ірина Анатоліївна; Мозгова, Юлія Анатоліївна; Рой, Наталія В'ячеславівна
    Вроджені гідронефрози у дітей складають значний відсоток вад розвитку. Порушення уродинаміки у більшості випадків сприяють інфікуванню сечі та розвитку пієлонефриту, лікування якого полягає у хірургічній корекції гідронефрозу та комплексній протимікробній терапії. Особливостям перебігу пієлонефриту та удосконаленню лікування присвячена ця стаття.
  • Thumbnail Image
    Item
    Daily biorhythms of biofilm formation by pathogens of inflammatory diseases in children and influence on them by ultrasonic and ozone
    (2020-02-24) Davidenko, Vyacheslav; Mishyna, Maryna; Roy, N.V.; Romanova, N.V.
    Treatment of severe purulent diseases in children is associated with high resistance of microbes. One of the most significant antibiotic resistance factors is the ability of pathogenic microbes to form biofilms. In a state of biofilm, microbes increase their resistance by 500 to 10,000 times. During this period, they are practically not affected by antimicrobial agents. In this regard, methods for the destructive effect on biofilms are important for successful treatment
  • Thumbnail Image
    Item
    Повторні хірургічні втручання в лікуванні гострого апендициту в дітей
    (2020-05) Горбатюк, О.М.; Пащенко, Ю.В.; Пащенко, К.Ю.; Момотов, А.О.
    Сучасна діагностика та раціональна лікувальна тактика при післяопераційних ускладненнях у дітей, яким виконали апендектомію з приводу різних форм гострого апендициту (ГА), залишається одним з актуальних і складних завдань дитячої хірургії. Повторні оперативні втручання (ПВ) (релапаратомія, релапароскопія, дренування тощо) – основні методи лікування післяопераційних абдомінальних ускладнень у пацієнтів з ускладненим перебігом патології. Інколи це єдина можливість врятувати життя дитині. Так, за даними В. А. Авакимяна і співавт., ПВ потребували 37,4 % пацієнтів із поширеним гнійним перитонітом; за даними Tihitena Negussie еt al., таких пацієнтів 17,2 % [6]. Частота виникнення релапаротомій після виконання ургентних апендектомій більша, ніж після планових у співвідношенні 4:1. Агзамова М. Н. і співавт. наголошують, що найчастіше релапаротомії виконують у хворих, які прооперовані з приводу гангренозного і гангренозно-перфоративного апендициту (33,7 % випадків), а основними причинами повторних оперативних утручань були абсцеси черевної порожнини, гостра спайкова кишкова непрохідність, неспроможність швів анастомозу та післяопераційний перитоніт. За даними А. М. Унгуряна (2015), кількість хворих із періапендикулярними абсцесами зросла з 11,42 % у 2003 р. до 29,23 % у 2012 р., а під час лікування почали застосовувати мініінвазивні технології. Гриценко Є. М., крім названих причин релапаротомій, відзначає також перфорацію гострих виразок (у 10,2 % випадків), кровотечі (3,6 %) та закриту травму живота з пошкодженням тонкої кишки (17 % випадків). Малик С. В. і співавт., крім наведених причин повторних лапаротомій, визначають евентрації в 7,1 % випадків та діагностичні релапаротомії, що здійснені у 1,6 % хворих. За даними Tihitena Nagussie et al., повне розходження рани було причиною повторних хірургічних утручань у 13,2 % пацієнтів, а стомальні ускладнення – у 7,5 %. До розвитку післяопераційних ускладнень запального і спайкового характеру призводить також деструктивно змінений сальник.
  • Thumbnail Image
    Item
    Биохимическое обоснование развития лактатацидоза в периоперационном периоде у больных сахарным диабетом ii типа
    (2020-05-20) Козлова, Т.В.; Данилова, В.В.; Мартынова, С.Н.
    Сахарный диабет (СД) является одним из самых распространенных заболеваний в мире. Согласно данным Международной федерации диабета, в мире насчитывается более 425 млн. человек, страдающих этой патологией, и ежегодно это количество увеличивается. Возникновение воспалительного процесса на фоне СД II типа является отягощающим фактором, поскольку резервы организма снижены, особенно при наличии хронической почечной недостаточности (ХПН). Само оперативное вмешательство представляет собой еще один стрессовый фактор. Пациенты с СД II типа вынуждены постоянно принимать гипогликемические препараты, а при наличии коморбидных состояний (в частности, ХПН) их действие не всегда предсказуемо. Сочетание всех выше указанных моментов позволяет отнести пациента с СД II типа в высокую группу риска по развитию тяжелых осложнений, требующих проведения интенсивной терапии (ИТ). Такими осложнениями в раннем послеоперационном периоде могут быть лактат ацидоз, стойкая гипогликемия, электролитные расстройства, отек мозга. Данная публикация направлена на привлечение внимание практикуючих анестезиологов к высокой степени вероятности развития осложнений у пациентов с СД II типа, оказывающихся в таких критических для них ситуациях, как ургентные оперативные вмешательства.
  • Thumbnail Image
    Item
    Early diagnostic and surgical correction of cjngenital hydronephrosis in children
    (2020-01-08) Davidenko, Vyacheslav; Grechanina, Elena; Lapshin, Vyacheslav; Roy, N.; Mayboroda, T.
    Congenital hydronephrosis in children makes up a significant part of all abnormalities and malformations. The reasons for the development of hydronephrosis are such organic abnormalities as hypoplasia of the pylorourethral segment, high ureteral discharge and the presence of an aberrant vessel compressing the ureter.
  • Thumbnail Image
    Item
    Changes in the level of interleukin-4 and interleukin-6 in response to angioproteCtive therapy in Children with severe birth asphyxia
    (2020) Danylova, Viktoria; Ovcharenko, Sergey; Kalnytska, Violetta
    The development of clinical and laboratory criteria for diagnosis of systemic inflammatory response significantly expanded the use of this concept in clinical practice. The correlation between the levels of antiinflammatory and pro-inflammatory cytokines is an important aspect in regulation of systemic inflammatory response. Treatment of systemic inflammatory response includes three main links: effect on the levels of endotoxin, cytokines and the state of endothelium. Currently there is no unified approach to the solution of this problem, which determines the relevance of the topic. The aim of the research was to study the efficacy of the deproteinized hemodialysate from the newborn calf blood in systemic inflammatory response in newborns with severe asphyxia at birth.