Досвід застосування тактики SNOM при вогнепальних пораненнях голови, грудей, живота і м’яких тканин

Abstract

Мета: продемонструвати особливості діагностики й лікування вогнепальних поранень голови, грудей, живота і м’яких тканин із застосуванням тактики Selective nonoperative management (SNOM). Матеріали та методи. У статті проведений аналіз застосування тактики SNOM при вогнепальних пораненнях голови, грудей, живота і м’яких тканин в умовах Військово-медичного клінічного центру Північного регіону КМС ЗСУ за три роки. Усі пацієнти були чоловічої статі, мали вогнепальні осколкові поранення різної локалізації. Середній вік пацієнтів становив 43,6 ± 0,8 року. За нашими даними, структура поранень за станом була такою: легкі — 61,4 %, середнього ступеня тяжкості — 29,2 %; тяжкі та вкрай тяжкі — 9,4 %. За локалізацією: голова — 13,3 %, шия — 2,1 %, хребет — 1,4 %, груди — 9,4 %, живіт — 7 %, таз — 5,4 %, кінцівки — 61,3 %. За комбінацією поранень: поєднане поранення голови та кінцівок — 18 %, вибухове поранення з відривом кінцівки, ускладнене гострою нирковою недостатністю — 15 %, поєднане поранення голови, грудей, живота і кінцівок — 13 %, поєднане поранення живота і кінцівок — 11 %, ізольоване поранення голови — 10 %, ізольоване поранення хребта — 8 %, поєднане поранення грудей і живота — 7 %, поєднане поранення грудей, живота і кінцівок — 7 %, поєднане поранення голови, грудей і кінцівок — 6 %, поєднане поранення грудей і кінцівок — 4 %. Усі пацієнти були оглянуті, вивчені скарги й анамнез. Виконані лабораторні дослідження: загальноклінічні аналізи крові, сечі, біохімічний аналіз крові, коагулограма крові, група крові та Rh-фактор. Виконані: ультразвукове дослідження органів грудної клітки та органів черевної порожнини за FAST-протоколом; мультиспіральна комп’ютерна томографія голови, органів грудної клітки та органів черевної порожнини, таза; рентгенографічні дослідження органів грудної клітки та черевної порожнини; відеоезофагогастродуоденоскопія та відеоколоноскопія; електрокардіографія. Були визначені критерії включення і виключення з дослідження. Усі пацієнти отримали знеболювання, антибіотикопрофілактику, протиправцевий анатоксин, полівітамінотерапію, перев’язки. Результати. Вибіркове неоперативне лікування вогнепальних поранень, розподіл за роками (2022, 2023, 2024): голова (4,1; 3,8; 4,7 %), груди (3,6; 5,3; 10,3 %), живіт (1; 2,1; 12,2 %), м’які тканини (28,7; 32,1; 34,2 %). Оперативні втручання після застосування тактики SNOM, розподіл за роками (2022, 2023, 2024): голова (1,1; 1; 1 %), груди (0,1; 0,2; 0,1 %), живіт (2,3; 2,5; 2,4 %), м’які тканини (1,4; 1; 1 %). У середньому частота оперативних втручань після застосування тактики SNOM становить 1,2 ± 0,1 % і в динаміці є постійною величиною. При застосувані тактики SNOM при вогнепальних проникаючих пораненнях грудей превалюють ушкодження легень — 97 %, потім ідуть органи середостіння — 2 % і серце — 1 % випадків. При застосувані тактики SNOM при вогнепальних проникаючих пораненнях живота превалюють ушкодження печінки — 43,2 %, потім ідуть заочеревинний простір — 17,6 %, два органи — 10,8 %, нирка — 9,5 %, великий сальник — 8,1 %, брижа кишки — 6,7 % і селезінка — 4,0 % випадків. Переважають ушкодження паренхіматозних органів. Середній термін лікування становив 5,2 ± 0,3 дня. Висновки. Відзначається позитивний ріст кількості випадків застосування тактики SNOM при вогнепальних пораненнях голови, грудей, живота і м’яких тканин при незмінній кількості оперативних втручань після застосування тактики SNOM. Вибіркове неоперативне лікування вогнепальних проникаючих поранень голови, грудей, живота і вогнепальних поранень м’яких тканин виконується при дотриманні показань до цього методу (згідно з критеріями). При застосуванні тактики вибіркового неоперативного лікування вогнепальних проникаючих поранень грудей превалюють ушкодження легень. При застосуванні тактики вибіркового неоперативного лікування вогнепальних проникаючих поранень живота превалюють ушкодження паренхіматозних органів. Дана тактика може застосовуватися за наявності обладнання експертного класу, досвідчених спеціалістів в умовах ІІІ рівня надання медичної допомоги та взаємодії між ІІ і ІІІ рівнем надання медичної допомоги