Наукові праці. Кафедра хірургії № 4
Permanent URI for this collectionhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/1519
Browse
Recent Submissions
Item Залежність перебігу ранового процесу від рівня гормонів стресу в чоловіків комбатантів(2024-03-07) Селюкова, Н.Ю.; Лурін, I.А.; Бойко, М.О.; Негодуйко, Володимир Володимирович; Тижненко, Т.В.; Місюра, К.В.Резюме. Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) – це розлад психічного здоров’я, що розвивається після пережитої або побаченої травматичної події. Такою подією може стати бій, отримання бойової травми, побачена загибель людини, ракетний обстріл, сексуальне насильство тощо. Проте безпечні для життя події, як-от раптова смерть близької людини, також можуть стати причиною ПТСР. Травматичне ушкодження є серйозним стресором для організму і викликає зміни в біологічній реакції. Метою нашого дослідження було визначення основних закономірностей між об’ємом ранового ушкодження та змінами рівнів гормонів стресу в сироватці крові комбатантів на різних етапах ранової (травматичної) хвороби. Матеріал і методи. Дослідження були проведені у Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону Командування медичних сил ЗСУ, м. Харків, Україна. У дослідженні брали участь 120 чоловіків воїнів, які були розділені на 4 групи по 30 чоловік залежно від об’єму поранення. Досліджувалися рівні стресових гормонів. Була використана певна періодизація залежно від тих процесів, які відбуваються в організмі в певний період після отримання травми. Результати. На 1-3-у добу після поранення відбувалось підвищення рівнів адренокортикотропного гормону (АКТГ) в осіб із середніми та важкими травмами. Починаючи з 4-5-ї доби після поранення, збільшується рівень АКТГ в осіб із легким пораненням, але в пацієнтів із середніми та важкими пораненнями було виявлено зниження рівнів гормону. Таке падіння порівняно з початковими рівнями може свідчити про певні зміни в нейроендокринній відповіді організму на травму. Рівень альдостерону зростав у осіб із важкими пораненнями в термін 14 днів після травмування на тлі відсутності кровотечі, що підтверджує тривалий і кумулятивний вплив травматизації на активність ренін-ангіотензин-альдостеронової системи. Висновки. Встановлена позитивна залежність гормональних показників стресового стану від тяжкості та терміну поранення чоловіків комбатантів. Доцільним є продовження дослідження щодо рівнів кортизолу, альдостерону та АКТГ із залученням більшого загалу поранених із деталізацією локалізації поранення, «ендокринологічного» анамнезу пацієнтів, неврологічного та психічного статусу, параметрів гемодинаміки та системи гомеостазуItem Дослідження металевих неренгенконтрастних сторонніх тіл вогнепального походження променевими методами(2024) Хорошун, Едуард Миколайович; Макаров, Віталій Володимирович; Негодуйко, Володимир Володимирович; Михайлов, І.Ф.; Михайлов, А.І.; Вєрьовкін, І.В.Резюме. Мета: дослідити металеві нерентгенконтрастні сторонні тіла вогнепального походження. Матеріали та методи. Було досліджено 5 випадків видалення сторонніх тіл м’яких тканин вогнепального походження, коли під час рентгенографії м’яких тканин кінцівок сторонні тіла не визначались, але вони були видалені під час первинної хірургічної обробки ран. Під час магнітодетекції вогнепальних ран м’яких тканин сторонні тіла не визначались. Для вивчення рентгенологічної щільності сторонні тіла були поміщені в модель з пінопласту з виконанням мультиспіральної комп’ютерної томографії (МСКТ). Для рентгеноспектрального дослідження металевих сторонніх тіл ми застосували нетрадиційні для рентгенівського аналізу довжини хвиль, що дозволило нам провести рентгенофлуоресцентні (методом рентгенофлуоресцентного аналізу (РФА)) та рентгеноструктурні дослідження. Результати. Рентгенологічна щільність металевих сторонніх тіл коливалась від 989 до 2123 од. за шкалою Хаусфільда. З огляду на різну товщину сторонніх тіл від 0,4 до 3,2 мм, вона у середньому становила 1700 ± 189 HU. Пінопласт мав рентгенологічну щільність –969 HU при розмірах моделі 200 × 100 × 50 мм. При огляді зразків сторонніх тіл встановлено, що вони деформовані, мають різну товщину. З однієї сторони один зі зразків світлий та гладкий, з іншої сторони — темний та шорсткий. Результати РФА: склад зі світлого боку (% мас): Al — основа, Mn — 0,8, Fe — 0,3, Zn — 0,1, Cr — 0,05, Ti — 0,2. Відповідає алюмінієвому сплаву АМЦ. Темна сторона — окиснений сплав АМЦ. У спектрі темної сторони зразка виявлена лінія Br-Kα що свідчить про участь сполук брому в процесі окиснення. З гладкої сторони зразка спектр цієї лінії не визначається. Висновки. Нерентгенконтрастні металеві сторонні тіла вогнепального походження є рідким явищем. Металеві сторонні тіла низької рентгенологічної щільності неферомагнітні, використання сучасного магнітного хірургічного інструменту не буде ефективним. Променева візуалізація металевих сторонніх тіл, які не визначаються при рентгенографії, можлива за допомогою мультиспіральної комп’ютерної томографії. Застосування нетрадиційної для рентгеноспектрального аналізу довжини хвилі первинного випромінювання і оригінальних рентгенооптичних схем дозволяє проводити кількісне визначення складу та структури будь-яких металевих сторонніх тіл.Item Changes in the thyroid hormone status of the wounded depending on the volume of wound damage(2024) Misiura, K.; Lurin, І.; Seliukova, N.; Boiko, M.; Tykha, I.; Nehoduiko, Volodymyr; Kalashnyk, S.The wound process is considered to be the local and general organism’ responses which are developed to damaged tissues. The number of individuals with combat trauma was extremely increased due to Russia’s armed aggression against Ukraine started in February 2022. The wound healing and the course of wound process depend on large number of factors one of them is thyroid status. The impact of thyroid hormones on the particularities of combat traumas’ healing is the background of this investigation. The purpose of this research was to determine the link between wound sizes and thyroid hormones serum level at different period of the wound process. Material and methods. 30 militaries with wounds of soft tissues of different sizes have taken part in this study. The average age of wounded men was 34.2 ± 4.3. The average body mass was 78 ± 3.5 kg. Free T3 and T4, thyrotropic hormone (TTH) concentrations have been determined. Results. During investigation free T3 concentration was at level 3.4–5.2 pmol/L and hasn’t statistically changed in all the participants comparing to its concentration within 1–3 days. The concentration of free T4 did not differ in militaries with minimal as well as with mild injuries. The levels of free T4 hormones were signifi cantly (р < 0.05) higher in severely wounded men during the entire duration of the investigation. TTH levels considerably (р < 0.05) increased in wounded men with severe and mild wounds in compare with participants with minimal wounds on 1–5 days. However, the concentration of TTH significantly (р < 0.05) declined in the all groups of wounded on 14 day of the investigation. Conclusions. The concentrations of free T4 and thyrotropic hormone significantly increased in wounded men with severe and mild wounds on 1–5 days after wounding. The concentrations of free T3 haven’t considerably changedItem Ендокринна дисфункція в патогенезі бойової хірургічної травми й посттравматичного стресового розладу (науковий огляд)(2024-01-23) Усенко, О.Ю.; Хоменко, І.П.; Коваленко, А.Є.; Негодуйко, Володимир Володимирович; Місюра, К.В.; Забронський, А.В.Резюме. Сучасні воєнні дії створили унікальні проблеми для медичної, хірургічної та реабілітаційної допомоги військовозобов’язаним, які отримали поранення в бойових умовах. Досвід надання медичної допомоги учасникам бойових дій показав, що дисфункція ендокринної системи є провідною патогенетичною ланкою, яка впливає на організм людини при бойовій хірургічній травмі та посттравматичних стресових розладах. Основний патогенетичний механізм травми й посттравматичних стресових розладів пов’язаний з дисфункцією гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової осі. У нейроендокринних механізмах розвитку стресу беруть участь гормони: кортизол, дегідроепіандростерон, адреналін, норадреналін, які регулюють і контролюють реакцію на стрес, а також відображають стадійність його перебігу й адаптивні можливості організму. Дисфункція гіпоталамо-гіпофізарно-тиреоїдної осі має велике значення в регуляції як гострого, так і хронічного стресу з клінічним розвитком різних захворювань щитоподібної залози: гіпертиреозу, хвороби Грейвса, автоімунних тиреопатій, зобної трансформації. У зв’язку з цим має практичне значення дослідження в клініці основних показників гіпофізарно-надниркової і гіпофізарно-тиреоїдної функції, моніторинг функції надниркових залоз і щитоподібної залози. Корекція цих порушень, лікування і реабілітація пацієнтів з бойовими травматичними пошкодженнями повинні здійснюватися з урахуванням спеціалізованої ендокринологічної допомоги, що буде актуальним для військової медицини України в наступні роки.Item Рідкісний випадок мініінвазивного видалення стороннього тіла хребця після вогнепального осколкового проникаючого поранення грудей та хребта(2024-05-18) Хоменко, І.П.; Хорошун, Едуард Анатолійович; Макаров, Віталій Володимирович; Негодуйко, Володимир Володимирович; Бунін, Ю.В.; Тертишний, С.В.Мета. Показати можливості мініінвазивних технологій під час діагностики та лікування вогнепальних поранень грудей і хребта. Методи. Пацієнт Н., 42 р., отримав поранення у груди під час мінометного обстрілу. Із діагноза: вогнепальне осколкове сліпе проникаюче поранення грудей справа з вогнепальним переломом правої лопатки, III–V ребер справа, ушкодженням правої легені з наявністю металевого осколка паравертебрально справа на рівні ThV–ThVI хребця, правобічний гемопневмоторакс, правобічний післятравматичний пульмоніт, забій спинного мозку, нижня параплегія. Результати. Встановлено заключний діагноз: вогнепальне осколкове сліпе проникаюче поранення грудей справа з вогнепальним переломом правої лопатки, III–V ребер справа, ушкодженням правої легені з наявністю металевого осколка паравертебрально справа на рівні ThV хребця, правобічний гемопневмоторакс, правобічний післятравматичний пульмоніт, забій спинного мозку, нижня параплегія. Виконана операція: відеоасистована торакоскопія справа, ревізія плевральної порожнини, видалення металевого осколка з тіла хребця ThV, санація та редренування правої плевральної порожнини за Бюлау, яка тривала 40 хв. У подальшому, через 2 тижня зняті шви, ознаки неврологічної недостатності регресували, поранений направлений на військово-лікарську комісію та виписаний до частини. Висновки. Вогнепальні поранення грудей з ушкодженням хребта є рідким явищем. Використання сучасного магнітного хірургічного інструмента дозволяє видаляти феромагнітні сторонні тіла під час ушкодження хребців. Застосування мініінвазивних оперативних втручань за вогнепального поранення грудей з ушкодженням хребта зменшують операційну травму та можуть бути застосовані на третьому рівні надання медичної допомоги.Item Clinical classification of liver cirrhosis - a way to plan individual definitive treatment(2024-12-01) Petiunin, Oleksii; Shevchenko, Rostislav; Brek, Ostap; Kolomensky, OleksiiAim: To develop clinical classification of liver cirrhosis, which can aid individualization and planning definitive treatment for this group of patients. Materials and Methods: Computerized search of the literature was performed via PubMed using the following medical subject headings or keywords: “liver”, “cirrhosis” and “classification”; or “liver”, “cirrhosis” and “complications”; or “liver”, “cirrhosis” and “treatment”; or “portal” “, “hypertension” and “complications”. Articles were independently evaluated by each author, the etiological, orphological and current clinical classifications of LC were analyzed, their advantages and disadvantages identified, and after discussion classification of LC was developed by consensus. Conclusions: The developed clinical classification of liver cirrhosis will facilitate the planning of therapeutic tactics for each patient, allow to personalize the treatment of patients with this pathology.Item The role of adipose tissue cell elements in the regulation of the nitroxidergic system and possible ways of pharmacological modulation(2024-03-13) Bielenichev, I.; Maslennikov, S.; Dobrelia, N.; Khromov, O.; Holovakha, M.; Ryzhenko, V.; Brek, OstapEndothelial dysfunction is characterized by a decrease in the bioavailability of the vasodilator – nitric oxide (NO), and an increase in the level of vasoconstrictor substances. This imbalance leads to vasoconstriction, leukocyte attachment and inflammatory reactions in the vascular wall, atherosclerosis and thrombosis. The aim: to evaluate the role of adipose tissue elements in the regulation of parameters of the nitroxidergic system under hypoxia conditions. Materials and methods. The studies were carried out on 30 adult white male Wistar rats. All animals were randomly assigned and divided into groups: a control group (15 rats), type 2 diabetes mellitus (T2DM) was induced in the animals of the second group (15 rats). Isolated fragments of the popliteal arteries (PA) and intrapulmonary artery (IPA) were cleared of perivascular adipose tissue (PVAT-) or left uncleaned (PVAT+) and cut into rings. The simulation of acute hypoxia with further study of medical agents were performed. Results. The PA and IPA with PVAT responded to acute hypoxia with vasoconstriction – an increase in the amplitude of contraction in the first and second phases, and after removing PVAT, they responded with a decrease in the maximum amplitude of contraction by 3.4 times in the 1st phase and an increase in amplitude by 1.8 times in the 2nd phase. Perfusion with Angiolin reduced 2nd phase of HV of the PA and IPA. Adding a combination of Thiotriazoline and L-arginine (1:4) to a solution for perfusion of fragments of arteries of animals with T2DM, causes a significant increase in constrictor reactions in both the 1st and 2nd phases of HV, regardless of presence of perivascular adipose tissue. Conclusions. The presence of PVAT affects the HV of arteries, both in normal and in T2DM. The possibilities of ways of pharmacological modulation of the nitroxidergic system depending on the state of PVAT were determined.Item Place and role of soft tissue ultrasound examination in tourniquet syndrome(2023-02-20) Лурін, I.А.; Хорошун, Едуард Миколайович; Негодуйко, Володимир Володимирович; Макаров, Віталій Володимирович; Тертишний, С.В.; Тірон, О.І.; Вастьянов, Р.С.The purpose of the study was to demonstrate and analyze the possibilities of ultrasound diagnosis of tourniquet syndrome. All wounded were admitted at the Military Medical Clinical Center of the Northern Region of the Command of the Medical Forces of the Armed Forces of Ukraine from advanced surgical groups at different times from the wound with an existing tourniquet on the limb at different times after the tourniquet was placed (from 5 to 72 hours, on average 8.2±0.6). There were 32 male wounded. The average age of the wounded was 39.4±2.6 years. According to the location of the tourniquet, the wounded are distributed as follows: shoulder – 5 (15.6 %), thigh – 24 (75 %), leg – 3 (9.4 %) patients. All the wounded underwent an ultrasound and elastographic examinations. We used an average result after 12 measurements of each muscle group. When studying the data of muscle elastography against the background of the existing tourniquet, a significant difference in the elastography indicators of healthy superficial and deep muscles being under the tourniquet due to compression is noted. Elastography indicators in deep muscles are always higher than in superficial muscles. Changes in muscle elastography are localized by the location of the tourniquet. The use of ultrasound examination of soft tissues in tourniquet syndrome has an additional character. According to the data of elastography of soft tissues in the case of tourniquet syndrome, it is possible to determine the extent of soft tissue damage, which is important for determining the size of surgical interventionItem Spontaneous longitudinal rupture of the thyroid cartilage: A management of the rare clinical case(2024-03-01) Lurin, Igor; Makarov, Vitalii; Nehoduiko, Volodymyr; Smolianyk, Kostiantyn; Gorobeiko, Maksym; Dinets, AndriiIntroduction and importance: Non-traumatic rupture or other injuries to the larynx are very rare disorder. According to the published series, there are only 15 cases reported with such kind of injury to the larynx. Despite the rarity of the non-traumatic larynx fracture, it is important to elucidate adequate management for the patients with such emergency. The aim of the study is to demonstrate the features of clinical manifestations, examination, and surgical treatment of a case of spontaneous longitudinal rupture of the thyroid cartilage. Presentation of case: A 54-year-old male patient presented with chief complaints of pain in the front surface of the neck, difficulty swallowing and breathing during physical exertion, hyperemia of the skin on the front surface of the neck, and the presence of subcutaneous emphysema. 20 h after the onset of the symptoms, the patient reported breathing difficulties that appeared during physical exertion, and the patient walked to the hospital. Computed tomography revealed a longitudinal rupture of the thyroid cartilage, emphysema of the neck, and the presence of air in the anterior-upper mediastinum. The defect of the ruptured thyroid cartilage was treated by suturing as well as by myoplasty using sternocleidomastoid muscle. Clinical discussion: Our case report is in line with others, showing that patient with spontaneous rupture of the thyroid cartilage is the surgical emergency. Our approach of using myoplasty was not presented before. Conclusion: This case report adds evidence and knowledge about such rare disorders as spontaneous rupture the thyroid cartilage rupture. It is useful to apply the technique of myoplasty with sternocleidomastoid muscle flaps, ensuring reliable sealing of the damaged area reducing the risk of failure, and inflammatory complications, and supporting neck functions in the postoperative period.Item Математичне моделювання сторонніх тіл різної щільності в біологічних і небіологічних моделях в експерименті(2024) Хорошун, Едуард Миколайович; Негодуйко, Володимир Володимирович; Макаров, Віталій Володимирович; Малімоненко, М.О.; Нечуйвітер, О.П.; Першина, Ю.І.; Доценко, Володимир ВолодимировичАктуальність. Моделювання дозволяє досліджувати як існуючі, так і передбачувані процеси і широко використовується в фундаментальній науці й багатьох галузях виробничої діяльності. Мета: роз-робити математичну модель визначення розмірів сторонніх тіл (СТ) і їхньої рентгенологічної щільності в небіологічних і біологічних моделях для поліпшення результатів діагностики вогнепальних рикошетних поранень. Матеріали та методи. У біологічну неживу модель (шматок свинячого м’яса) і небіологічні моделі (пінопласт, поролон) розміщуємо СТ з паперу, шкіри, гуми, пластику і літій-іонні батареї. Кіль-кість СТ — по 9 кожного типу. Кількість моделей — по 3: свиняче м’ясо, пінопласт, поролон. Визначення розмірів СТ і моделей проводимо метричною лінійкою. На кожну модель відбираємо СТ, які підписуємо за номером дослідження. Занурюємо СТ на однакову глибину за допомогою інструмента загальнохірургічного середнього кровозупинного затискача типу Більрот у такій послідовності: папір, шкіра, гума, пластик і літій-іонна батарея. Проводиться мультиспіральна комп’ютерна томографія (МСКТ) моделей на апа-раті Revolution EVO (2021) із заміром розмірів і рентгенографічної щільності СТ і моделей. Рентгеноло-гічна щільність вимірювалась в умовних одиницях за шкалою Хаусфільда. Для кожної групи досліджень у системі комп’ютерної математики MathCad15 було визначено співвідношення реальних розмірів СТ і за даними спіральної комп’ютерної томографії залежно від рентгенологічної щільності СТ і моделі. Резуль-тати. За даними МСКТ, рентгенографічна щільність моделей за шкалою Хаусфільда така: пінопласт — –990,0 ± 0,3 ум.од.; поролон — –985,0 ± 0,2 ум.од.; свиняче м’ясо — 62,0 ± 0,3 ум.од.; рентгенографічна щільність сторонніх тіл: папір — –743 ± 10,3 ум.од., шкіра — –258 ± 14,2 ум.од., гума — –12 ± 2,6 ум.од., пластик — 183 ± 14,6 ум.од., літій-іонні батареї — 3071 ум.од. Візуалізація паперу в небіологічних і біо-логічних моделях і шкіри в небіологічних моделях проблематична у зв’язку з подібною рентгенологічною щільністю моделей і неможливістю виміряти розміри. При зануренні СТ (гума, пластик, батарейка) в пінопласт: коефіцієнт довжини (КД) = 1,0612; коефіцієнт ширини (КШ) = 1,928; у поролон: КД = 0,9926; КШ = 1,9641; у свиняче м’ясо: КД = 0,8394; КШ = 1,534. Порівнюючи середні коефіцієнти відношення (КД і КШ), бачимо, що найближчим до 1 є коефіцієнт у біологічній моделі. Це означає, що СТ з гуми, пластику і батарейки найкращим чином визначаються в свинячому м’ясі. Висновки. Реальні розміри СТ, розміщених у біологічних і небіологічних моделях, відрізняються від розмірів, отриманих на МСКТ. Корекція даних проводиться через розрахункові коефіцієнти по довжині й ширині. Рентгенологічна щільність моделі впливає на променеву візуалізацію СТ. Застосування математичного моделювання при визначенні розмірів і рентгенографічної щільності дозволяє зменшити похибку вимірювання і визначитися зі структурою СТ.Item Аналіз застосування комбінацій пробіотичних культур Bacillus щодо результатів лікування пацієнтів з бойовою травмою у реанімаційних відділеннях(2024-01-06) Хорошун, Едуард Микалайович; Хорошун, Едуард Микалайович; Волкова, Юлія Викторівна; Волкова, Юлія Викторівна; Макаров, Віталій Володимирович; Макаров, Віталій Володимирович; Негодуйко, Володимир Володимирович; Негодуйко, Володимир Володимирович; Шипілов, Сергій Анатолійович; Шипілов, Сергій Анатолійович; Баранова, Н.В.; Баранова, Н.В.; Бондаренко, В.В.; Бондаренко, В.В.Актуальність. Останніми роками спороутворюючі бактерії роду Ваcillus як найяскравіші представники екзогенної мікрофлори привертають увагу дослідників. Одним із найвивченіших пробіотиків, що мають підтверджену пробіотичну активність, високу ефективність і безпеку, є Bacillus — рід непатогенних спороутворюючих бактерій. Використання пробіотичної дезінфекції в медичних установах є перспективним напрямком профілактики антибактеріальної полірезистентності в боротьбі з внутрішньолікарняною інфекцією. Мета: проаналізувати ефективність застосування комбінацій пробіотичних культур Bacillus у пацієнтів реанімаційного профілю. Матеріали та методи. В основі цього дослідження лежить аналіз результатів комплексного клініко-інструментального і лабораторного динамічного вивчення клінічних, гемодинамічних, біохімічних показників, а також маркерів системної запальної відповіді у 74 хворих з бойовою травмою у термін від 1-ї до 10-ї доби перебування у стаціонарі, що знаходились на лікуванні у відділенні невідкладної медичної допомоги та відділенні анестезіології, реанімації й інтенсивної терапії (ВНМД/ВАРІТ) Військово-медичного клінічного центру Північного регіону в період з травня 2022 по травень 2023 року. Результати. При проведенні статистичного аналізу зіставлення визначених патогенів і варіантів призначення антибактеріальних препаратів була визначена тенденція до зниження кількості різних патогенів на 1 пацієнта протягом 10 діб перебування у ВНМД/ВАРІТ. При проведенні статистичного аналізу динаміки показників індексів інтоксикації було визначено підвищення ЛІІ та ЛІ вже на 1-шу добу лікування; на 3-тю добу дослідження відмічалася тенденція до зростання обох досліджуваних індексів без статистичної вірогідності між групами; на 5-ту добу перебування у стаціонарі у пацієнтів груп І та ІІ середнє значення ЛІІ та ЛІ мало тенденцію до поступового збільшення, 11,4 ± 3,2 ум.од. та 8,6 ± 1,1 ум.од і 4,2 ± 1,7 ум.од. та 3,9 ± 0,8 ум.од. відповідно, без статистично вірогідних змін завдяки великому розкиду показників кожного з цих індексів у варіаційних рядах показників пацієнтів обох груп; на 7-му добу дослідження ця тенденція зберігалася й індекси були 10,7 ± 3,6 ум.од. та 8,6 ± 1,1 ум.од. і 4,9 ± 1,2 ум.од. та 3,6 ± 0,7 ум.од. у хворих груп І та ІІ відповідно; на 10-ту добу спостереження середні значення ЛІІ та ЛІ майже зрівнялися. Важливим є визначення вірогідного (р < 0,05) збільшення показника ЛІІ у пацієнтів групи І на 5-ту добу лікування порівняно з 1-ю добою, 11,4 ± 3,2 ум.од. і 3,2 ± 0,7 ум.од. відповідно, і 3-ю добою, 11,4 ± 3,2 ум.од. і 5,2 ± 1,1 ум.од. відповідно. Така тенденція зберігалася до 7-ї доби перебування у стаціонарі, коли цифри ЛІІ вірогідно (р < 0,05) були більшими від показника в 1-шу добу спостереження, 10,7 ± 3,6 ум.од. і 3,2 ± 0,7 ум.од. відповідно, і на 3-тю добу проведення інтенсивної терапії, 10,7 ± 3,6 ум.од. і 5,2 ± 1,1 ум.од. Середня кількість діб перебування пацієнтів у ВАРІТ у групі І була 16,2 ± 9,6 доби, у групі ІІ — 12,4 ± 8,9 доби, без вірогідної статистичної відмінності між групами завдяки великому розкиду цього показника у варіаційних рядах даного показника у пацієнтів. Ідентична динаміка була визначена і при зіставленні динаміки балів за шкалою SOFA. Висновки. Застосування комбінацій пробіотичних культур Bacillus у пацієнтів реанімаційного профілю протягом 10 днів перебування у стаціонарі на фоні деескалаційного призначення антибактеріальних препаратів сприяло зменшенню кількості препаратів з антибактеріальними властивостями у протоколі лікуванняItem Косі проєкції в аналізі даних мультиспіральної комп’ютерної томографії при вогнепальних пораненнях(2024-03-29) Хорошун, Едуард Микалайович; Макаров, Віталій Володимирович; Негодуйко, Володимир Володимирович; Ясінський, О.В.; Шармазанова, О.П.; Пуляєв, С.А.Мета: визначити місце і роль косих проєкцій в аналізі даних мультиспіральної комп’ютерної томографії (МСКТ) при вогнепальних пораненнях. Матеріали та методи. Проспективно було вивчено понад 3300 МСКТ-досліджень, виконаних у поранених і травмованих за визначений період часу в умовах Військово-медичного клінічного центру Північного регіону Командування Медичних сил. Усі поранені були чоловічої статі, середній вік становив 42,1 ± 2,4 року. Виконувалась МСКТ голови, органів грудної клітки та органів черевної порожнини, таза, кінцівок. Вивчали частоту застосування косих проєкцій та їхню інформативність. Результати. При проспективному вивченні понад 3300 досліджень виявлено, що в 100 % застосовувались коронарна, аксіальна, сагітальна проєкції та 3D-моделювання, а у 21,4 % — косі проєкції для поліпшення результатів МСКТ. Розподіл за локалізацією досліджень МСКТ був такий: голова — 32,9 %, шия — 7,6 %, органи грудної клітки — 32,2 %, органи черевної порожнини — 22,3 %, кінцівки — 5,0 %. МСКТ в ангіорежимі виконувалась у 3,5 % поранених і травмованих: голова — 27,2 %, шия — 18,4 %, органи грудної клітки — 28,9 %, органи черевної порожнини — 23,7 %, кінцівки — 1,8 %. Косі проєкції в аналізі даних МСКТ застосувались при вивченні ходу ранового каналу у 82,3 %; для поліпшення візуалізації судин при МСКТ в ангіорежимі — у 12,6 % і для поліпшення візуалізації лінії переломів кісток — у 5,1 %. Висновки. У структурі МСКТ-досліджень за локалізацією превалюють (за убуванням) голова, органи грудної клітки, органи черевної порожнини, шия та кінцівки. Косі проєкції застосовуються в п’ятій частині випадків і дозволяють покращити візуалізацію напрямку ходу ранового каналу, судин при ангіографії та ліній перелому плоских та довгих трубчастих кісток.Item Spontaneous longitudinal rupture of the thyroid cartilage: A management of the rare clinical case(2024-02-28) Lurin, Igor; Makarov, Vitaly; Nehoduiko, Volodymyr; Smolianyk, Kostiantyn; Gorobeiko, Maksym; Dinets, AndriiItem Випадок хірургічного лікування флегмони шиї після вогнепального поранення, ускладненої тотальним заднім медіастинітом, з використанням лапароскопічних хірургічних технологій(2024-02-21) Макаров, Віталій Володимирович; Шипілов, Сергій Анатолійович; В’юн, Ірина Анатолійовна; Негодуйко, Володимир ВолодимировичМетою цієї статті є демонстрація особливостей діагностики та етапного хірургічного лікування флегмони шиї після вогнепального поранення, ускладненої тотальним заднім медіастинітом, з використанням лапароскопічних хірургічних технологій. Запальні ускладнення поранень шиї є грізними та мають стрімкий перебіг. Важливим методом діагностики є мультиспіральна комп’ютерна томографія. Використання мультиспіральної комп’ютерної томографії в динаміці післяопераційного періоду дозволяє своєчасно виявити подальше поширення запального процесу середостіння. При оперативному лікуванні флегмони шиї необхідно широко розкривати всі фасціальні простори, виконувати дренування верхнього середостіння. Лапароскопічний доступ — це мінімальна травма при хорошій візуалізації заднього середостіння (середнього та нижнього), що дозволяє провести повну ревізію, санацію та дренування заднього середостіння. Для запобігання затіканню гнійного вмісту з порожнини середостіння в черевну порожнину у піддіафрагмальні простори до отвору стравоходу встановлюються страхові дренажі в обох підребер’ях.Item Змiни в ендокриннiй системi чоловiкiв з посттравматичним стресовим розладом, отриманим внаслiдок бойової травми(2023) Лурін, І.А.; Селюкова, Н.Ю.; Коренєва, Є.М.; Бойко, М.О.; Місюра, К.В.; Негодуйко, Володимир ВолодимировичПосттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — це розлад психічного здоров’я, що розвивається внаслідок пережитої або побаченої травматичної події, бойової травми. Людина відчуває сильний страх, що викликає зміни у внутрішньому середовищі особини. Наше тіло реагує вивільненням певних гормонів. На сьогодні вже доведено, що нервова та ендокринна системи першими реагують на гострий стрес, який у подальшому віддзеркалюється у вигляді ПТСР. У нашому огляді літератури ми досліджували дві бази даних: PubMed та Google Scholar. Включали статті за такими термінами: «чоловіки», «війна», «ветерани», «ПТСР», «психологічні втручання», «черепно-мозкова травма», «бойова травма», «терапія», «бойові розлади/діагностика», «стрес», «гострий стрес», «ендокринні розлади». У цьому огляді обговорюється шляхи відповіді на стрес гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової осі і симпатичної нервової системи, які активуються і призводять до аномального вивільнення гормонів стресу у чоловіків при ПТСР. Встановлено, що чоловіки з ПТСР мають також зміни гормонального фону гіпоталамо-гіпофізарно-щитовидної осі та гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної осі, аномалії норадренергічних, дофамінергічних і серотонінергічних шляхів. Вважається, що ці зміни сприяють різноманітній симптоматиці ПТСР: підвищення пильності, артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, дихання, включаючи емоційну дизрегуляцію, страх, сексуальну дисфункцію та ін. Крім того, ПТСР є складним розладом, який включає дизрегуляцію багатьох нейроендокринних систем, а не пов’язаний виключно з дисфункцією гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової осі. Такі унікальні зміни свідчать про те, що особи, у яких розвивається ПТСР, мають чіткі патофізіологічні зміни. Загалом, складна взаємодія між гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковою та гіпоталамо-гіпофізарно-гонадною осями підкреслює важливість подальших досліджень для кращого розуміння основних механізмів ПТСР та потенціалу для цілеспрямованих втручань. Таким чином, одним із головних пріоритетів майбутніх клінічних і доклінічних досліджень розвитку ПТСР у чоловіків-військовослужбовців, які зазнали бойової травми, є критичне зосередження на ролі різних гормонів. Це допоможе зрозуміти роль цих гормонів у патофізіології ПТСР і може відкрити нові шляхи для розробки нових лікарських засобів і методів лікування цього стану. Крім того, важливо відзначити, що під час лікування пацієнтів з ПТСР увага не повинна бути зосереджена виключно на гормонах стресу.Item Проблеми діагностики та лікування турнікетного синдрому при вогнепальних пораненнях верхніх і нижніх кінцівок(2023) Хорошун, Едуард Миколайович; Макаров, Віталій Володимирович; Негодуйко, Володимир Володимирович; Шипілов, Сергій Анатолійович; Клапчук, Ю.В.; Тертишний, С.В.Мета – проаналізувати проблемні питання діагностики та лікування турнікетного синдрому при вогнепальних пораненнях кінцівок для зменшення кількості організаційних і технічних помилок при пораненнях кінцівок, де використовувався турнікет. Матеріали та методи. За 16 місяців широкомасштабної агресії росії проти України в умовах Військовомедичного клінічного центру Північного регіону (ВМКЦ ПнР) проліковано 28 поранених із турнікетним синдромом кінцівок. Усі поранені були чоловічої статі, середній вік становив 34,2±0,6 року. Проаналізовано такі показники: термін накладення турнікета до прибуття на ROLE 2, локалізація турнікета, обсяг оперативного втручання на ROLE 2, термін перебування на ROLE 2, обсяг передопераційного обстеження у ВМКЦ ПнР, обсяг оперативних втручань в умовах ВМКЦ ПнР, кількість випадків гострого ушкодження нирок, потреба в замісній нирковій терапії, середній ліжко-день на ROLE 3, рівень летальності. Проведено класичні загальноклінічні дослідження в поєднанні з термографічним і гістологічним дослідженням. Результати. За локалізацією при вогнепальних пораненнях із турнікетним синдромом переважали поранення нижніх кінцівок (28 (82,4%) випадків) над верхніми кінцівками 6 (17,6%) випадків). Усього вогнепальних переломів при турнікетному синдромі було 12 (35,3%) випадків. Усі (28) поранені надходили з накладеними турнікетами на кінцівках. Термін накладення турнікета до госпіталізації на ROLE 3 становив від 3 годин 10 хвилин до 11 годин 25 хвилин, у середньому – 5 годин 35 хвилин ±20 хвилин. У 5 (14,7%) випадках були проби зняти турнікет при термінах його накладення понад 3 години на рівні ROLE 1. У 6 (21,4%) поранених на одній анатомо-функціональній ділянці було 2 турнікети, що призвело до ампутації на проксимальному рівні. Середній термін перебування на ROLE 2 з турнікетним синдромом дорівнював 60±10 годин. Усім пораненим (28 пацієнтів) із турнікетним синдромом виконали 34 ампутації. 16 (57,1%) поранених із турнікетним синдромом мали гостре ушкодження нирок і отримували пролонговану замісну ниркову терапію. Ця категорія поранених мала турнікетний синдром на рівні стегна. Для діагностики турнікетного синдрому використали поліфокусну експрес-біопсію м’язів та динамічну цифрову термографію. Висновки. Поліпшення підготовки бойових медиків сприятиме зменшенню кількості організаційних і технічних помилок при пораненнях кінцівок, де використовується турнікет. Тривало накладений турнікет призводить до високого рівня ампутації кінцівки в разі непоправних змін у м’язах. Існує потреба в подальшому розробленні об’єктивних методів діагностики турнікетного синдрому. Запропоновані додаткові методи діагностики у вигляді поліфокусної експрес-біопсії та термографії дадуть змогу об’єктивізувати обсяг ушкодження внаслідок стояння турнікета. Дослідження проведено відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено локальними етичними комісіями всіх установ, що брали участь у дослідженні. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів.Item Лікування поранених з бойовими ушкодженнями живота (за досвідом АТО/ООС)(2022) Богуш, Г.Л.; Бойко, Валерій Володимирович; Бородаєв, І.Є.; Бунін, Ю.В.; Верба, А.В.; Гайда, Я.І.; Герасименко, О.С.; Гибало, Р.В.; Гречаник, О.І.; Гуменюк, К.В.; Демків, І.М.; Єнін, Р.В.; Жовтоножко, О.І.; Замятін, П.М.; Іванов, С.В.; Каштальян, М.А.; Король, С.О.; Лось, Д.В.; Лурін, І.А.; Макаров, Віталй Володимирович; Макаров, Г.Г.; Марцинковський, І.П.; Михайлусов, Ростислав Миколайович; Москалюк, О.В.; Мурадян, К.Р.; Негодуйко, Володимир Володимирович; Околець, А.В.; Ордатій, А.В.; Палиця, Р.Я.; Подолян, Ю.В.; Прохоренко, Г.А.; Риженко, А.П.; Самарський, І.М.; Сапа, С.А.; Слободяник, В.П.; Сотников, А.В.; Тарабан, І.А.; Тертишний, С.В.; Тимчук, О.Б.; Усенко, О.Ю.; Фомін, О.О.; Хоменко, І.П.; Хорошун, Едуард Миколайович; Цимбалюк, В.І.; Шаповалов, В.Ю.; Шипілов, Сергій Анатолійович; Ярема, І.М.; Яринич, Ю.В.Монографія «Лікування поранених з бойовими ушкодженнями живота (за досвідом АТО/ООС)» є одинадцятим виданням серії книг з узагальнення досвіду медичного забезпечення бойових дій наших ЗС України, підготовлене відомими практичними фахівцями та науковцями військової медицини, Національної академії медичних наук України та Міністерства охорони здоров’я України. Головна мета цієї праці, здійснення якої поставив перед собою авторський колектив, після ознайомлення з нею читачів – підвищення якості надання медичної допомоги цієї категорії поранених. Книга буде корисна для широкого кола медиків різних спеціальностей, студентів ЗВО та післядипломної освіти.Item Прогностичне значення панелі імуногістохімічних маркерів для визначення ризику рецидиву та прогресування неінвазивного раку сечового міхура(2023) Титов, Є.В.; Яковцова, І.І.; Івахно, І.В.; Негодуйко, Володимир Володимирович; Макаров, Віталій Володимирович; Панасенко, С.І.Актуальність. Для діагностики та прогнозу клінічного перебігу неінвазивного уротеліального раку сечового міхура (НУРСМ) існує величезна кількість алгоритмів, заснованих як на клініко-морфологічних ознаках, так і на даних імуногістохімічних (ІГХ) досліджень з використанням великої кількості маркерів, зокрема p53, Ki-67, VEGF, E-кадгерин, MMP, bcl та ін. Науковий та практичний інтерес представляє комплексна оцінка прогностичного значення ряду основних маркерів ІГХ, які використовуються для діагностики та прогнозування раку сечового міхура, впливу процесів епітеліально-мезенхімальної трансформації (ЕМТ) та імунної відповіді на ризик рецидиву та пухлинної прогресії. Мета роботи – вивчити прогностичне значення панелі маркерів ІГХ для визначення ризику рецидиву, прогресування НУРСМ. Матеріали і методи. Матеріал був представлений хірургічно видаленими уротеліальними раками сечового міхура ступеня інвазії Т1 (проростання пухлини у підслизовий шар без інвазії у м’язовий) у 42 хворих. Під рецидивом передбачалося виникнення пухлини протягом 5 років після оперативного лікування. Термін «прогресія» означав проростання пухлини в м’язовий шар, тобто перехід пухлини з м’язово-неінвазивного в м’язово-інвазивний, що має велике прогностичне значення для даного виду раку. Дослідження ІГХ проводили з використанням первинних моноклональних антитіл (МСАТ) виробництва DAKO (Данія), готових до використання до p53, p63, Ki67, E-кадгерину, N-кадгерину, CK7, CK20, віментину (VimentinV9), MMP-9, TGF-β1, VEGF, CD34+, CD3+, CD4+, CD8+, CD20+, CD68+, колагену IV. Для вивчення процесів ЕМТ використовували епітеліальні маркери (Е-кадгерин, цитокератини 20 (СК20) та 7 (СК7) та мезенхімальні маркери (N-кадгерин і віментин). Статистичну обробку результатів дослідження проводили за допомогою пакета Statistica 6.0. Результати та їх обговорення. Виявлено, що прогностичне значення рецидиву НУРСМ мають такі маркери: р53, CD3+, CD8+, CD68+; рецидиву з прогресуванням: Ki-67 та MMP-9. У міру зниження диференціювання НУРСМ ми спостерігали збільшення експресії віментину, Ki-67, MMP-9, VEGF, CD3+, CD8+, CD68+, p53, CD34 та зниження експресії E-кадгерину, CK20, колагену IV, р63. Ми встановили взаємозв’язок між клінічною поведінкою процесів НУРСМ та ЕMT. Так, для раку з рецидивами, але без прогресування характерна 1 стадія ЕМТ (р < 0,05), а для НУРСМ з рецидивами та прогресуванням – 2 стадія ЕМТ (р < 0,05). Доведено асоціацію ЕМТ з імуноклітинною інфільтрацією НУРСМ. Поява ЕМТ при НУРСМ асоційована з наростанням вираженості інфільтрації CD68+-макрофагами (p < 0,01), CD3+T-лімфоцитами (p < 0,05), у тому числі як CD8+ (p < 0,01), так і CD4+ (p < 0,05) клітинами. Висновки. Для раку з рецидивом без прогресування характерна ЕМТ 1-ї стадії пухлинних клітин (р < 0,05), а для НУРСМ з рецидивом та прогресуванням – ЕМТ 2-ї стадії (р < 0,05). Доведено асоціацію ЕМТ з імуноклітинною інфільтрацією НУРСМ. Поява ЕМТ при НУРСМ асоційована з наростанням вираженості інфільтрації CD68+ макрофагами (p < 0,01), CD3+T-лімфоцитами (p < 0,05), у тому числі як CD8+ (p < 0,01), так і CD4+ (p < 0,05) клітинами.Item Надання першої медичної допомоги при пораненнях великих судин кінцівок в умовах бойових дій. Турнікетний синдром та його профілактика(2023) Самарський, І.; Хорошун, Едуард АнатолійовичМетою дослідження була оцінка поточної практики застосування кровоспинних турнікетів в умовах широкомасштабного російського вторгнення. Матеріал та методи. Проаналізовані результати госпіталізацій поранених у кінцівки під час бойових дій російсько-української війни (2014-2022), в тому числі дані щодо типу накладених турнікетів, клінічний перебіг поранення в залежності від тривалості накладання турнікету, клінічні висліди після реконструктивних втручань, кількість ампутацій, функціональний стан кінцівок впродовж 24 місячного періоду катамнестичного спостереження. Додатково проведений аналіз клінічних наслідків 12 випадків, коли турнікет знаходився на ураженій кінцівці більше ніж 6 годин. Статистична обробка проведена методами частотного та дисперсійного аналізу із застосуванням програмного забезпечення Statistica 13.0 (TIBCO, США). Результати. За період активних бойових дій до медичних підрозділів Південного оперативного командування надійшло 2496 хворих із пораненнями кінцівок, які потребували накладання турнікетів. Встановлено структуру поранення у кінцівки в залежності від кількості накладених турнікетів Термін знаходження турнікета на кінцівці коливався від 50 до 380 хвилин. У 92 (3,7%) випадках були виконані ампутації кінцівок. Кількість летальних випадків склала 101 (4,0%) випадків. За час активних бойових дій ми зіткнулися з 11 випадками тяжкого турнікетного синдрому, у 9 (81,8%) випадках вдалося врятувати кінцівку. Основною причиною ампутацій після тривалого знаходження турнікету була наявність обширних некрозів. Висновки. При коректному накладанні турнікету час його знаходження на кінцівці не має перевищувати двох годин. За період активних бойових дій до медичних підрозділів Південного оперативного командування надійшло майже 2,5 тисяч хворих із пораненнями кінцівок, які потребували накладання турнікетів. Найбільш часто спостерігалися поранення нижніх кінцівок – 84,4%. Відповідно, ураження верхніх кінцівок зустрічалися у 15,6%. Як правило, поранений мав один накладений турнікет –61,6%, два турнікети було – 21,4%, три турнікети – у 17,0% випадках. Термін знаходження турнікета на кінцівці коливався в середньому 205,9±8,1 хвилин, тобто у значної кількості випадків мала місце тривала ішемізація тканин. Дотримання правил використання кровоспинного турнікету дозволяє уникнути виникнення турнікетного синдрома. Своєчасне виконання вимог сучасної тактичної медицини щодо тріажу та евакуаційного забезпечення дозволяє в деяких випадках зберегти уражену кінцівку, навіть коли термін накладання турнікету перевищує регламентний.Item Problems of healing chronic wounds(Modern medical technology. - 2023. - №3. - С. 66-70, 2023-06-07) Babenko, N.; Бабенко, Н.М.; Litvinova, О.; Літвінова, О.Б.; Pavlov, S.; Павлов, С.Б.; Kumechko, М.; Кумечко, М.В.; Komarchuk, Viktor Vasylovych; Комарчук, Віктор ВасильовичAim. The work aimed to analyze and highlight the problems of chronic wound healing and modern methods of stimulation of reparative processes according to literature sources. An analysis of the scientific literature was carried out, in which views on the problems of wound healing are presented, taking into account the factors affecting the formation and healing of chronic wounds, and modern methods that stimulate reparation processes. Identifying the problems of wound healing will allow a comprehensive approach to the assessment of the wound process, taking into account the factors affecting the healing of injuries. Modern scientists are actively discussing the problems of wound healing, researching factors influencing the reparative process, including the high prevalence of chronic wounds, diagnosis and treatment of wound infections, age of patients, and state of immunity. In the case of systemic diseases, such as diabetes, cardiovascular pathology, etc., there is a violation of microcirculation, and as a result, there are violations of the phasing of reparative processes at the cellular level. As a result, the alteration process does not end and the process becomes chronic. In case of a mechanical injury, when adaptation reserves are reduced, primarily of the neurohumoral system, a key role is played by the disruption of regulatory mechanisms at the cellular level. Wound treatment requires surgical treatment, stimulation of angiogenesis, and other reparative processes at the systemic and local levels. In recent years, various methods of stimulating reparative processes have been used in clinical practice to treat wounds: local administration of recombinant growth factors, use of platelet-rich plasma, biotechnological wound dressings, and artificial skin substitutes. One of the most promising areas of wound treatment is the development of methods for targeted activation of stem cells. However, there are still insufficient data for the practical application of this method. Clinically effective and safe methods are still being developed. Physical methods are promising for improving the healing of chronic wounds. However, the selection of optimal parameters for physical action continues to be an urgent task. Despite the positive results obtained using the methods described above, there is a need for additional experimental studies and randomized controlled trials. Conclusions. Chronic wounds develop as a result of severe systemic diseases, and major mechanical injuries against the background of a decrease in physiological reserves due to emotional and psychological stress, obesity, etc. Choosing the right method of influencing the reparative process, taking into account the leading mechanism of damage repair, becomes very important to ensure the best chance for optimal wound healing.