Вплив венозної гіпоксемії на процеси капілярного витікання у хворих з абдомінальним сепсисом

Abstract

Показано, що венозна гіпоксемія асоціювалася із накопиченням надлишкової рідини в інтерстиції. Рідинна ресусцітація всіма сучасними кристалоїдними та колоїдними плазмозамінниками сприяла зменшенню проявів венозної гіпоксемії, проте запобіганню механізмам синдрому капілярного витоку найкраще сприяли похідні гідроксиетилкрохмалю, особливо ГЕК 200/0,5.

Показано, что венозная гипоксемия ассоциировалась с накоплением избытка жидкости в интерстиции. Жидкостная ресусцитация с помощью всех современных кристаллоидных и коллоидных плазмозаменителей способствовала уменьшению проявлений венозной гипоксемии, но противодействию механизмам синдрома капиллярной утечки наилучшим образом способствовали производные гидроксиэтилкрахмала, особенно ГЭК 200/0,5.

Venous hypoxemia was shown to associate with the deposition of fluid excess in the intersticium. Liquid resuscitation by means of all up-to-date crystalloid and colloid plasma substitutes contributed to the decrease of venous hypoxemia development, though hydroxiethylstarch derivatives, especially HES 200/0.5, were the best to resist the mechanisms of capillary leak syndrome.