Роль групових проєктів у вивченні іноземної мови у дистанційному форматі для здобувачів медичної освіти

Abstract

У сучасну епоху глобалізації медичної освіти зростає необхідність оволодіння медичними працівниками іноземними мовами, особливо англійською. Одночасно перехід до дистанційного навчання, прискорений технологічним прогресом і потребами охорони здоров’я, ставить перед викладачами завдання розробити ефективні, орієнтовані на студента стратегії онлайн-навчання. Це дослідження вивчало потенціал групових проєктів як засобу покращення володіння іноземною мовою серед студентів-медиків цілковито в онлайн-середовищі. Застосовуючи змішаний підхід, дослідження охопило 60–80 студентів, які навчалися на курсі «Іноземна мова за професійним спрямуванням» (ІМЗПС). Здобувачі освіти працювали у малих групах над двома основними онлайн-проєктами протягом семестру, використовуючи синхронні й асинхронні засоби комунікації, структуровані інструкції та регулярний зворотний зв’язок з викладачами. Кількісні дані збиралися шляхом опитування до та після інтервенції, що визначали самооцінку мовної компетентності, впевненість у співпраці онлайн, міжкультурну обізнаність, а також за допомогою рубрикаційної оцінки медичних матеріалів, створених студентами. Якісні дані було отримано через напівструктуровані інтерв’ю та аналіз дискурсу проєктних результатів й онлайн-обговорень, які вивчали досвід студентів, їхні уявлення про ефективність і патерни взаємодії. Результати засвідчили значне покращення самооцінки мовних навичок студентів, комфортності у вживанні спеціалізованої медичної термінології та впевненості роботи в команді. Студенти відзначали зростання залученості, підкреслюючи значущість автентичних завдань як каталізаторів глибшого лінгвістичного й культурного розуміння. Викладачі спостерігали підвищення активності здобувачів освіти, а саме вживання професійної лексики та поліпшення онлайн-співпраці протягом семестру. Проте поставали й виклики. Зокрема, проблеми координації через різні часові пояси, прогалини в цифровій грамотності й початкова нерішучість щодо онлайн-комунікації. Загалом дослідження демонструє, що добре спроєктовані групові проєкти, реалізовані за допомогою цифрових платформ та підтримані чіткими педагогічними структурами, можуть позитивно впливати на розвиток іноземної мови в студентів-медиків, які навчаються дистанційно. Результати засвідчили важливість збалансування технологічних інструментів, педагогічної підтримки та культурно чутливого дизайну завдань. Ці інсайти можуть стати основою для вдосконалення онлайн-навчання іноземних мов і підготовки майбутніх медичних фахівців до лінгвістичних та міжкультурних викликів сучасної медичної практики.