Концепт острова в англійському художньому мисленні першої половини ХХ ст.

Abstract

У дисертації вперше здійснений комплексний літературознавчий аналіз концепту острова в англійській літературі першої половини ХХ ст. ─ на матеріалі творів «Містер Блетсуорсі на острові Ремполі» Г. Веллса, «До маяка» В. Вулф, «Острів фарисеїв» Джона Ґолсуорсі, «Фрейя Семи Островів», «Перемога» Дж. Конрада, «Місяць і шеляг» В. С. Моема, «Простак з Несподіваних островів» Б. Шоу. Досліджено форми індивідуальної інтерпретації концепту острова в поетиці творів представників різних художніх парадигм ─ реалізму, неоромантизму, модернізму, у яких концепт набуває нові ідеї. У концепті острова виявлені такі компоненти, як специфічний хронотоп, особливий тип героя, символ човна, міфологема Білої богині, мотив подорожі, обряд ініціації. Ці структурні складові мають позитивні конотації в реалістичних і модерністських творах, навіть якщо уявлення про райський острів виявляється хибним, ─ ідилічна природа, активні герої, човен як місце набуття нових властивостей; жінки, які втілюють Білу богиню, зображені як повністю сформовані особистості. Ці ж компоненти позбавлені позитивного спектру у неоромантичній прозі ─ природа охарактеризована лексемами з негативним відтінком, герої пасивні, жінки, які уособлюють Білу богиню, не здатні подолати самотність головного героя. У роботі вивчено генезис і еволюція концепту острова в художніх творах англійської літератури, починаючи від кельтської міфології і до першої половини ХХ ст.; виділено спільні риси концепту острова в поетиці досліджених творів; проаналізовано специфіку компонентів концепту острова в різних художніх парадигмах.