Протезування при ампутації гомілки внаслідок вибухової травми: особливості гільзи для середньої третини

Abstract

У магістерській роботі досліджено клініко-функціональні особливості виготовлення та корекцї приймальної гільзи протеза гомілки у пацієнтів з однобічною травматичною ампутацією середньої третини гомілки, спричиненою мінно-вибуховими ушкодженнями. Актуальність дослідження зумовлена зростанням кількості осіб із ампутацією нижніх кінцівок внаслідок бойових дій на території України та необхідністю підвищення ефективності протезування і реабілітації шляхом індивідуалізації конструкції гільзи. Метою роботи є підвищення ефективності протезування шляхом клінічного обґрунтування принципів індивідуального виготовлення приймальної гільзи та оптимізації вибору системи її фіксації. У дослідженні застосовано аналіз літературних джерел, клінічне обстеження, спостереження за процесом виготовлення та корекції гільзи, оцінку стану м’яких тканин кукси, аналіз ходи, визначення стабільності опори та суб’єктивної комфортності користування протезом. Обстежено 10 пацієнтів у динаміці від первинної примірки до завершення періоду адаптації. Встановлено, що у більшості пацієнтів на етапі первинної примірки виявлялися локальні зони підвищеного тиску та потреба в багатоетапній технічній корекції приймальної гільзи. Індивідуалізація внутрішньої форми культиприймача та застосування принципів тотального контакту й селективного розвантаження забезпечили формування толерантності тканин, відсутність тяжких шкірно-трофічних ускладнень та високий рівень комфортності користування протезом. Високі функціональні результати отримано у 90% пацієнтів. Порівняльний аналіз систем фіксації показав переваги вакуумної фіксації щодо стабільності, мінімізації поршневих рухів і суб’єктивного комфорту. Отримані результати можуть бути використані для удосконалення технології протезування та підвищення ефективності реабілітації пацієнтів із транстибіальними ампутаціями.