Морфологічні особливості жувального м’язу у пацієнтів з постіммобілізаційними позасуглобовими контрактурами нижньої щелепи

Abstract

Мета. Визначити морфологічні особливості жувального м’язу у пацієнтів з позасуглобовими постіммобілізаційними контрактурами нижньої щелепи. Матеріали та методи. Матеріалом дослідження були фрагменти жувального м’язу, що розподілені на три групи. До групи 1 були віднесені фрагменти жувального м’язу 8 осіб, у яких під час проведення розтину та гістологічного дослідження аутопсійного матеріалу не було виявлено будь-якої патології голови та шиї. До групи 2 були віднесені фрагменти макроскопічно міненого жувального м’язу 6 осіб, яким при першій госпіталізації проводили іммобілізацію нижньої щелепи за допомогою двощелепного шинування, а при повторній госпіталізації – металоостеосинтез. До групи 3 увійшли фрагменти макроскопічно зміненого жувального м’язу 6 осіб, яким при першій госпіталізації проводили іммобілізацію нижньої щелепи за допомогою тім’яно-підборідної пращеподібної пов’язки, а при повторній госпіталізації – металоостеосинтез. У пацієнтів груп 2 та 3 між застосуванням консервативних методів іммобілізації та металоостеосинтезом пройшло в середньому 37,6 діб. Мікропрепарати, забарвлені гематоксиліном та еозином, пікрофуксином за ван Гізоном, піддавали морфометричному дослідженню. Результати. У пацієнтів з постіммобілізаційними позасуглобовими контрактурами нижньої щелепи реєструвалися зміни морфо-функціонального стану паренхіматозного та стромального компонентів жувального м’язу. У паренхіматозному компоненті відмічалися хвилеподібна деформація, ішемічно-дистрофічні та атрофічні зміни м’язових волокон. Стромальний компонент характеризувався наявністю вогнищево- дифузної поліморфної клітинної інфільтрації; надмірним вмістом волокон сполучної тканини з наявністю між ними адипоцитів; зменшенням кількості судин з наявністю в них дистрофічно-некротичних та десквамативних змін ендотеліоцитів, склеротичних змін усіх шарів судинної стінки; дистрофічно- склеротичними змінами в нервових волокнах. Висновки. Виявлені авторами структурні зміни у жувальному м’язі, що є більш вираженими при застосуванні тім’яно-підборідної пращеподібної пов’язки та менш виражені при двощелепному шинуванні, можуть лежати в основі розвитку постіммобілізаційних позасуглобових контрактур нижньої щелепи.