Клініко-анатомічна характеристика ушкоджень опорно-рухової системи у постраждалих, яким на стаціонарному етапі надається медична допомога в умовах притрасової районної лікарні

Abstract

Метою дослідження було вивчення клініко-анатомічних характеристик ушкоджень опорно-рухової системи у постраждалих, яким на стаціонарному етапі була надана медична допомога в умовах притрасової районної лікарні. Матеріла та методи. Розглянуто 298 випадків ушклджень опорно-рухового апарату у 111 постраждалих із політравмою внаслідок ДТП, яким надавалася допомога в умовах притрасової районної лікарні міста Ізюма. Усіх постраждалих було розподілено на групи за локалізацією ушкоджень опорно-рухової системи. Дослідження та порівняння показників проводили в контрольованих рандомізованих групах, сформованих за ознакою результату перебігу травматичного процесу та характеристикою ушкодження. Розрахунки проводилися відповідно до критеріїв та вимог доказової медицини, тому всі положення та висновки знаходяться в межах поля вірогідності. Результати. Виявлено, що найбільш часто у хворих, які вижили, зустрічається ушкодження проксимального відділу нижньої кінцівки. У хворих, які померли, найбільш часто зустрічається ушкодження проксимального відділу верхньої кінцівки. Найбільший ризик виникнення летального наслідку перебігу травматичного процесу виникає при ушкодженні хребта. Висновки. Проведений поліхоричний аналіз даних довів,що між ознакою характеру ушкоджень опорно-рухової системи та результатом перебігу травматичного процесу існує позитивний, помірний і вірогідний зв’язок (ɸ2 = 0,087; C = 0,283; Χ2 = 25,926), а викладене вище положення знаходиться в межах поля вірогідності.