Вплив стресу, спричиненого війною, на загострення гастроезофагеальної рефлюксної хвороби

Abstract

Робота виконана із застосуванням добровільного анкетування респондентів за допомогою авторського опитувальника, статистичної обробки отриманих результатів та аналізу вітчизняних і закордонних літературних джерел. У дослідженні взяли участь 100 респондентів: 70 жінок та 30 чоловіків. Для більш глибокого аналізу взаємозв’язку між рівнем стресу, пов’язаного з війною та бойовими діями, і загостренням гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) респондентів було розподілено залежно від місця перебування: 1 група (території з активними або ймовірними бойовими діями) – 52% (52 респонденти), 2 група (відносно безпечні території України) – 30% (30 респондентів), 3 група (перебування за кордоном) – 18% (18 респондентів). Результати дослідження. На запитання щодо перебування у зоні бойових дій 74% респондентів відповіли ствердно, тоді як 26% – заперечно. На запитання щодо необхідності евакуації або зміни місця проживання через війну 70% опитаних відповіли «так», а 30% – «ні». Таким чином, більшість респондентів безпосередньо стикалися з бойовими діями або були змушені змінити місце проживання, що свідчить про значний вплив стресових факторів, пов’язаних із війною. Оцінювання частоти виникнення тривоги, страху чи напруження, пов’язаних із війною, проводилося за шкалою від 1 до 5 балів (1 бал – ніколи, 5 балів – постійно). Результати розподілилися таким чином: 1 бал – 2%, 2 бали – 14%, 3 бали – 42%, 4 бали – 30%, 5 балів – 12%. Отримані дані свідчать, що більшість опитаних часто відчувають тривогу, страх або напруження, пов’язані з війною, проте лише 24% респондентів зверталися за психологічною допомогою. Також було проведено оцінювання рівня стресу за останні 6 місяців за шкалою від 1 до 10 балів, де 1 бал відповідав мінімальному рівню стресу, а 10 балів – максимальному. Результати становили: 1 бал – 0%, 2 бали – 4%, 3 бали – 6%, 4 бали – 16%, 5 балів – 12%, 6 балів – 6%, 7 балів – 14%, 8 балів – 18%, 9 балів – 8%, 10 балів – 16%. Більшість респондентів оцінили власний рівень стресу як помірний або високий, що свідчить про тривале перебування в умовах значного психоемоційного навантаження. У результаті встановлено, що 56% респондентів мають порушення сну, зокрема труднощі із засинанням, часті пробудження, кошмари та підвищену денну сонливість. Крім того, 46% опитаних відзначили зміну апетиту, пов’язану зі стресом: у 28 респондентів спостерігалося його підвищення, а у 18 – зниження.