Зміни показників коагулограми у пацієнтів з політравмою та різним індексом маси тіла в залежності від способу дозування еноксапарину натрію на тлі звичайного та рестриктивного режимів інфузійної терапії

Abstract

Актуальність. Коагулопатія, яка асоційована з рідинною ресусцитацією, та дисеміноване внутрішньосудинне згортання крові є руйнівними ускладненнями політравми, що призводять до розвитку синдрому поліорганної дисфункції. Мета роботи – провести порівняльне дослідження ефектів інфузійної терапії та профілактичної терапії низькомолекулярними гепаринами у пацієнтів з політравмою з різним індексом маси тіла залежної від способу розрахунку обсягу інфузії та дози антикоагулянтів. Матеріали та методи. До дослідження включено 201 пацієнта із політравмою та закритою абдомінальною травмою, яких розподілено на шість груп. Пацієнти всіх груп отримували еноксапарину натрію та інфузійну терапію відповідно до різних схем. Призначення різних схем лікування базувалось на визначенні скоригованої маси тіла або актуальної маси тіла. Показники коагулограми визначали при надходженні хворих до операційної, через 24 години після операції, на 3-тю, 5-ту, 7-му та 10-ту добу після неї. Результати та їх обговорення. У нашому дослідженні показано, що фіксований режим інфузії 30 мл/кг актуальної маси тіла у поєднанні з «універсальною» дозою еноксапарину натрію 40 мг × 2 в осіб із політравмою й ожирінням І ступеня призводить до помірного, але статистично значущого подовження протромбінового часу та активованого часткового тромбопластинового часу упродовж 3–10 діб після травми. Перехід на скориговану масу тіла для визначення дози низькомолекулярних гепаринів та інфузію 40 мл/кг ідеальної маси тіла усунув відхилення коагуляційних параметрів. Зменшення розрахункової дози до 40 мл/кг ідеальної маси тіла у нашій 6-й групі, імовірно, знизило ступінь гемодилюції та нормалізувало показники коагулограми. Висновки. Використання еноксапарину натрію, розрахованого за скоригованою масою тіла, у поєднанні з рестриктивним обсягом інфузії 40 мл/кг ідеальної маси тіла ефективно запобігає дилюційній коагулопатії та підтримує коагуляційний баланс у пацієнтів з політравмою та ІМТ ≥ 25 кг/м².

Background. Coagulopathy associated with fluid resuscitation and disseminated intravascular coagulation constitutes a devastating complication of polytrauma, leading to the development of multiple organ dysfunction syndrome. Purpose – to conduct a comparative study of the effects of intravenous fluid therapy and prophylactic low-molecular-weight heparin therapy in polytrauma patients with varying body mass indices, depending on the method of calculating infusion volume and anticoagulant dosage. Materials and Methods. A total of 201 patients with polytrauma and closed abdominal injury were enrolled and allocated to six groups. All groups received enoxaparin-sodium and infusion therapy according to different protocols. Treatment regimens were selected on the basis of actual body weight, adjusted body weight, or ideal body weight. Coagulation parameters were measured on admission to the operating room, 24 hours after surgery, and on postoperative days 3, 5, 7, and 10. Results. Our study showed that a fixed fluid infusion of 30 mL/kg based on actual body weight, combined with a «universal» enoxaparin-sodium dose of 40 mg twice daily, produced a moderate yet statistically significant prolongation of prothrombin time (PT) and activated partial thromboplastin time (aPTT) from day 3 to day 10 after injury in polytrauma patients with class I obesity. Switching to adjusted body weight for low-molecular-weight heparin dosing and administering fluids at 40 mL/kg of ideal body weight corrected these coagulation deviations. Reducing the infusion volume to 40 mL/kg of ideal body weight in our sixth group likely lessened hemodilution and normalised PT and aPTT. Conclusions. The administration of enoxaparin sodium, dosed based on adjusted body weight, in conjunction with a restrictive infusion volume of 40 mL/kg IBW, effectively prevents dilutional coagulopathy and maintains coagulation balance in polytrauma patients with a BMI ≥ 25 kg/m².