Ступінь впливу технології кріплення (силіконовий наколінник, вакуум) на комфорт та функціональність протеза гомілки

Abstract

Тема роботи: ступеня впливу технології кріплення (силіконового наколінника та вакуумних систем) на комфорт та функціональність протеза гомілки. Метою роботи є науково-обґрунтована розробка концепції, критеріїв і технологічних підходів до вибору та застосування сучасних систем кріплення куксоприймальних гільз для пацієнтів із транстібіальними ампутаціями, що забезпечать не лише оптимальну функціональну підтримку при ходьбі та руховій активності, але й відповідність вимогам безпеки щодо механічної стабільності, розподілу навантажень та адаптації м'яких тканин. Об’єктом дослідження є сукупність явищ, процесів і технологічних операцій, що реалізуються під час підбору, підгонки та експлуатації систем кріплення гільз у виробництві індивідуальних протезів гомілки та забезпечують їх відповідність клінічним потребам пацієнта. Предметом дослідження визначено конструкційні, матеріалознавчі, технологічні та безпекові аспекти застосування силіконових наколінників і вакуумних систем кріплення у протезах пацієнтів із ампутаціями на рівні гомілки, що визначають їхню клінічну ефективність, комфорт та безпечність експлуатації. У роботі вирішені наступні завдання: проаналізувати сучасний стан проблеми та світовий досвід фіксації транстібіальних протезів; визначити основні біомеханічні та анатомо-функціональні критерії, що впливають на вибір технології кріплення (силіконовий наколінник, вакуум); охарактеризувати вимоги безпеки до конструкційних матеріалів та технологій виготовлення кріплень у контексті профілактики травматизації та коливань об'єму кукси гомілки; дослідити ефективність традиційних методів моделювання та формування куксоприймальних гільз під різні типи фіксації; оцінити динаміку показників мобільності, пропріоцепції та симетрії ходи пацієнтів у процесі тривалого використання різних засобів реабілітації; розробити практичні рекомендації щодо оптимізації алгоритму підбору технології кріплення для покращення загального функціонального результату. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що удосконалено алгоритм комплектації індивідуальних протезів гомілки на основі класичних методів протезування та вперше встановлено кількісний ступінь впливу конкретних технологій кріплення (герметизуючого силіконового наколінника та систем активного/пасивного вакууму) на відновлення біомеханіки ходьби, зменшення поршневих рухів та рівень щоденного комфорту пацієнта. Практичне значення отриманих результатів полягає у розробці практичних рекомендацій та технологічних схем виготовлення протезів гомілки із оптимально підібраними системами фіксації, що дозволяють підвищити рівень мобільності пацієнтів, покращити стабілізацію (зокрема при ходьбі сходами) та мінімізувати ризики травматизації м'яких тканин дистальної частини кукси.