Специфіка хронотопу в романі «Імператриця» Шань Са

Abstract

Публікація актуалізує важливість китайської літератури та висвітлює основний літературний доробок письменниці. Стаття присвячена творчому шляху та сучасним здобуткам французької письменниці китайського походження Шань Са. Наразі творчість Шань Са активно вивчається в Китаї та за його межами. Письменниця адаптує художній твір до різних потреб читача, занурює його в ідеологічну, культурно-естетичну та соціальну реальність давнього Китаю. Помітно розширюється тематика твору, її актуальність, Шань Са не руйнує естетичні норми, а дещо оновлює, доповнює новими ідеями. У роботі пропонується авторський погляд на композицію хронотопу в романі «Імператриця», що прояснює цілісну ідею роману. Стаття репрезентує системність використання символіки світла / темряви та елементів хронотопу для художнього втілення базових концептів у творі «Імператриця». Хронотоп роману Шань Са «Імператриця» демонструє, що цьому творові притаманне ділення простору на низку топосів-кімнат, кожна із них є відображенням внутрішнього світу протагоністів.Розмежування між кімнатами вказують на ідею неможливості контакту з іншими. Замкнений і тісний простір кожного топосу протиставляється відкритому просторові, який асоціюється з вільним, не пригніченим станом. Символічні локуси перехідності (поверхи, кімнати, вікна, двері, зовнішнє убранство) наділено в романі протилежними конотаціями. Царські палаци наповненні життєрадісними та безтурботними жителями в той час, як безживність простору монастиря підкреслено мовчазністю черниць і «мертвою тишею» довкілля. Для роману Шань Са «Імператриця» важливим є саме вертикальне розподілення простору, яке висвітлює опозиції життя і смерті, самореалізації і поразки. У романі «Імператриця» висвітлена універсальна композиція спадкоємності китайської класичної думки та розкрита тема хронотопу, взаємозв’язку просторових і темпоральних ознак.